https://pressto.amu.edu.pl/index.php/gd/issue/feed Gwary Dziś 2020-04-17T07:57:40+00:00 Błażej Osowski blazej.osowski@amu.edu.pl Open Journal Systems <p>„Gwary Dziś” to czasopismo, którego początki sięgają roku 2001, kiedy to ukazał się pierwszy tom serii pod tym samym tytułem i pod redakcją J. Sierociuka. W roku 2015 seria została przekształcona w czasopismo on-line, stając się nieformalnym organem Komisji Dialektologicznej przy Międzynarodowym Komitecie Slawistów. „Gwary Dziś” to rocznik poświęcony dialektologii słowiańskiej. Aspekt slawistyczny publikowanych prac silnie zaznacza się od początku istnienia serii i przejawia się w gronie autorskim pochodzącym ze wszystkich państw słowiańskich (i nie tylko). Dzięki czemu czasopismo stało się platformą wymiany wyników badań naukowców zajmujących się tematyką gwar z obszaru całej Słowiańszczyzny.&nbsp; Czasopismo publikuje prace szczegółowe, teoretyczne i materiałowe, zarówno prowadzone w duchu teorii tradycyjnych, jak i nowych. Zakres tematyczny obejmuje dialektologię współczesną i historyczną oraz jej pogranicza.</p> <ul class="oczasopismie"> <li class="show"><a href="/index.php/gd/about" target="_blank" rel="noopener">POLITYKA FUNKCJONOWANIA CZASOPISMA</a></li> <li class="show"><a href="/index.php/gd/issue/current" target="_blank" rel="noopener">AKTUALNY NUMER</a></li> <li class="show"><a href="/index.php/gd/issue/archive" target="_blank" rel="noopener">ARCHIWUM</a></li> </ul> <div class="oczasopismie"><strong>INDEKSOWANE W:</strong> <p>CEJSH; Google Scholar</p> </div> <div class="oczasopismie"><strong>WSKAŹNIKI OCENY CZASOPISMA:</strong></div> <div class="oczasopismie">&nbsp;</div> <div class="oczasopismie"><strong>DOI:&nbsp;</strong>10.14746/gd</div> <div class="oczasopismie"><strong>ISSN:&nbsp;1898-9276</strong></div> <div class="oczasopismie"><strong>PRACE PUBLIKOWANE W CZASOPIŚMIE DOSTĘPNE SĄ NA LICENCJI CREATIVE COMMONS:</strong><br><a href="http://creativecommons.org/licenses/by-nd/4.0/" rel="license"><img style="border-width: 0;" src="https://i.creativecommons.org/l/by-nd/4.0/88x31.png" alt="Creative Commons License"></a><br>This work is licensed under a <a href="http://creativecommons.org/licenses/by-nd/4.0/" rel="license">Creative Commons Attribution-NoDerivatives 4.0 International License</a></div> https://pressto.amu.edu.pl/index.php/gd/article/view/22571 Pamięci Profesor Natalii Chobzej 2020-04-14T17:56:53+00:00 Jerzy Sierociuk jasier@amu.edu.pl <p>Wspomnienie zmarłej w 2018 r. Prof. Natalii Chobzej.</p> 2019-12-15T00:00:00+00:00 Copyright (c) https://pressto.amu.edu.pl/index.php/gd/article/view/22581 Jeszcze o potrzebie dokumentowania leksyki gwarowej (na przykładzie wybranych wyrazów południowomałopolskich z okolic Biecza) 2020-04-15T10:41:10+00:00 Halina Karaś h.a.karas@uw.edu.pl <p>Celem artykułu jest zwrócenie uwagi na potrzebę dokumentowania leksyki gwarowej. Mimo iż polska dialektologia może poszczycić się wieloma opracowaniami, to jednak ciągle przekonujemy się podczas badań terenowych, że dokumentacja słownictwa gwarowego jest niepełna. W artykule na przykładzie wybranych wyrazów południowomałopolskich odnotowanych we wsiach Bugaj i Sitnica pokazuję, jak wiele jeszcze dialektyzmów jest nieudokumentowanych, nieodnotowanych w istniejących źródłach, albo też jak ich poświadczenia są niepełne, zwłaszcza w zakresie różnych ich znaczeń.</p> 2019-12-15T00:00:00+00:00 Copyright (c) https://pressto.amu.edu.pl/index.php/gd/article/view/22583 Zmiany w gwarowym systemie leksykalnym a praktyka leksykograficzna 2020-04-15T10:46:41+00:00 Józef Kąś jozef.kas@uj.edu.pl <p>W artykule omawiane są: struktura gwarowego systemu leksykalnego oraz zmiany w tym systemie dokonujące się w wyniku oddziaływania słownictwa ogólnopolskiego i zmian cywilizacyjno-społecznych na wsi. Strukturę systemu leksykalnego tworzy słownictwo wspólne z polszczyzną ogólną (słownictwo współsystemowe, kulturowe i interferencyjne) oraz słownictwo dyferencyjne. W zakresie zmian wskazuje się na zapożyczenia nazw razem z przyjmowaniem nowych elementów kultury, na tworzenie neologizmów i neosemantyzmów oraz na przesuwanie leksemów do słownictwa biernego.</p> 2019-12-15T00:00:00+00:00 Copyright (c) https://pressto.amu.edu.pl/index.php/gd/article/view/22584 Дієслівна лексика і семантика в українських говорах: стан та перспективи дослідження (дескриптивний аспект) 2020-04-15T10:57:35+00:00 Олена Миколаївна Холодьон kholodonolena@gmail.com <p>статті охарактеризовано стан дослідження діалектної дієслівної лексики в українських говорах у діалектних дескриптивних працях, зокрема виокремлено напрями: зв’язки з літературною мовою, зв’язки з іншими діалектами, етимологія, конотація, дієслівна лексика як системно-структурне утворення та семантика дієслів, дієслівна фразеологія, сполучуваність, дієслово в словнику. Хоча сьогодні вивчення діалектної дієслівної лексики пожвавилося, здійснено системне дослідження дієслів східнополіських говірок, проте загалом дієслівну лексику в українських говорах вивчено недостатньо, тому існує потреба в комплексних, системних наукових дослідженнях. Окреслено основні проблеми в подальшому вивчення діалектних дієслів в українських говорах.</p> 2019-12-15T00:00:00+00:00 Copyright (c) https://pressto.amu.edu.pl/index.php/gd/article/view/22591 Назви опалювальних споруд та їх конструктивних частин у бойківських говірках 2020-04-15T18:56:15+00:00 Оксана Чаган oksanachagan@ukr.net <p>У статті проаналізовано назви опалювальних споруд та їх частин у контексті дослідження будівельної лексики в бойківських говірках.<br>Здійснений аналіз ілюструє варіантність лексем на фонетичному, акцентуаційному, словотвірному та граматичному рівнях. Дослідження засвідчує архаїзацію назв опалювальних споруд, що зникли з життя бойків у звʼязку зі зміною процесів господарювання. Типовими мотиваційним ознаками для творення назв опалювальних споруд та їх частин у досліджуваних говірках є будівельний матеріал, з якого їх роблять, спосіб розташування споруди чи конструктивної частини стосовно основної, залишковий продукт, який зберігають у цьому місці.<br>Найпродуктивнішими способами деривації назв опалювальних споруд та їх частин є афіксальний та аналітичний. Серед назв фіксуємо запозичення з польської, німецької, угорської мов, а також зі східнороманських і тюркських мов.</p> 2019-12-15T00:00:00+00:00 Copyright (c) https://pressto.amu.edu.pl/index.php/gd/article/view/22593 Сполучуваність у межах ад’єктивно-субстантивного комплексу: матеріали пам’яток XVI–XVIII ст. і записи автора із Наддністрянщини 2020-04-15T19:06:40+00:00 Ганна Дидик-Меуш hannadydyk@ukr.net <p>Стаття присвячена аналізу ад’єктивно-субстантивних словосполучень перехідного типу в українських текстах XVI–XVIII століть. На шкалі комбінаторної семантики ці слвоосполучення розміщуються між вільними словосполученнями та ідіомами. Обов’язково слід вивчити АСС перехідного типу. Під час опису системних зв’язків у мові важливо визначити не лише стабільність системи, чіткість та ясність системи, а також суперечності, невідповідності та неоднозначності явищ.<br>Складені АСС можна розділити на дві групи: композиційні та декомпозиційні. Композиційну групу можна далі поділити на композиційно вільні vs мовно невільні словосполучення та на композиційно невільні vs мовно вільні словосполучення. Останні поділяються на номінаційні, етикетні, кліше, традиційні епітети та стереотипні.</p> 2019-12-15T00:00:00+00:00 Copyright (c) https://pressto.amu.edu.pl/index.php/gd/article/view/22594 Formy miejscownika liczby pojedynczej wyrazu dom w mowie Wielkopolan dawniej i współcześnie 2020-04-15T19:11:32+00:00 Justyna Kobus jusper@amu.edu.pl <p>Artykuł poświęcony jest zagadnieniu zróżnicowania form fleksyjnych miejscownika wyrazu dom. Materiałem wyjściowym uczyniono Atlas języka i kultury ludowej Wielkopolski (materiał dziś już dawny), z którym zestawione zostały wyniki badań współczesnych. Zabieg ten pozwolił wykazać stopień żywotności form gwarowych we współczesnym języku mieszkańców wsi, szczególnie zaś regresywny charakter opisywanych przykładów.</p> 2019-12-15T00:00:00+00:00 Copyright (c) https://pressto.amu.edu.pl/index.php/gd/article/view/22595 Łużyckie materiały językowe w Atlasie języka i kultury ludowej Wielkopolski 2020-04-15T19:20:09+00:00 Tadeusz Lewaszkiewicz lewtad@interia.pl <p>Atlas języka i kultury ludowej Wielkopolski dosyć znacznie wzbogaca wiedzę o związkach językowych Łużyc z zachodnią i południowo-zachodnią Wielkopolską. W komentarzach do 42 map (zob. II.1.) zawarto ustalenia i sugestie, których w większości nie znajdziemy w dotychczas wydanych monografiach dialektologicznych oraz w artykułach. Mogą to być rzeczywiste związki językowe łączące Łużyce z Wielkopolską i północno-zachodnim Śląskiem, ale nie można również hipotetycznie wykluczyć, że są to przynajmniej częściowo rodzime elementy językowe po przesiedleńcach z Łużyc, którzy dawno temu językowo się spolonizowali.<br>Wydaje się, że znajomość związków językowych łużycko-wielkopolskich mogą pogłębić wnikliwe badania porównawcze z łużycczyzną. Chodzi o 11 komentarzy do map (zob. II.4.). Na uwagę zasługują również wspólne zwyczaje łączące Łużyce z zachodnią oraz południową Wielkopolską (zob. II.5.).</p> 2019-12-15T00:00:00+00:00 Copyright (c) https://pressto.amu.edu.pl/index.php/gd/article/view/22596 Акавизмът (промяната на неакцентувано о > а) в българските диалекти и в диалектния континуум на южните славянски езици 2020-04-15T19:26:19+00:00 Лучия Антонова-Василева luch_antonova@abv.bg <p>Статията разглежда проявите на преход на неударената гласна о &gt; а в българските диалекти от района на Родопите. Обръща се внимание на промените, на които се подлага неударената гласна е, които в източните славянски езици се разглеждат като успоредни с акавизма. Анализират се случаите на акавизъм в северозападните български говори и в диалектите от района на Призренско в Република Косово.</p> 2019-12-15T00:00:00+00:00 Copyright (c) https://pressto.amu.edu.pl/index.php/gd/article/view/22608 Zapożyczenia niemieckie w gwarze spiskiej (na podstawie materiału zgromadzonego w Korpusie spiskim) 2020-04-17T07:02:44+00:00 Anna Kostecka-Sadowa annasadowa@op.pl <p>Artykuł jest próbą określenia na podstawie gwary spiskiej zasięgu germanizmów leksykalnych w polach tematycznych, które pozwolą wskazać, przez jakie dziedziny życia szerzyły się one najbardziej, z określeniem liczby zapożyczeń w poszczególnych polach semantycznych. Podstawą omówienia jest powstały Korpus spiski.</p> 2019-12-15T00:00:00+00:00 Copyright (c) https://pressto.amu.edu.pl/index.php/gd/article/view/22609 Między wyjątkowością a wstydem. Świadomość językowa mieszkańców powiatu ostrowskiego 2020-04-17T07:08:44+00:00 Błażej Osowski blazej.osowski@amu.edu.pl <p>W artykule zajęto się zagadnieniami związanymi ze świadomością językową. Celem tekstu jest przedstawienie, co mieszkańcy powiatu ostrowskiego sądzą o gwarach. Materiał pozyskano za pomocą ankiety internetowej. Analiza porusza kilka kwestii: występowanie gwar w okolicach Ostrowa Wielkopolskiego, zauważane cechy gwar, skojarzenia wywołane przez słowo „gwara” (potoczny stereotyp gwary), geografia gwar w świadomości ankietowanych, stosunek do gwary, pokoleniowe występowanie gwary.</p> 2019-12-15T00:00:00+00:00 Copyright (c) https://pressto.amu.edu.pl/index.php/gd/article/view/22610 Ідіолект у структурі переселенської острівної говірки 2020-04-17T07:14:13+00:00 Марина Ткачук tkachuk_maryna@ukr.net <p>Статтю присвячено аналізу фонетичних та фонетико-граматичних рис, що виокремлюють на загальноговірковому тлі ідіолекти українців зі східної діаспори, які проживають у полімовному середовищі в Башкирії, але зберігають питомий мовний код, активно користуючись українською діалектною мовою в побуті. Джерельну базу дослідження формують записи спонтанного діалектного мовлення мешканців с. Золотоношка Стерлітамакського району та с. Степанівка Аургазинського району Республіки Башкортостан (РФ). Встановлено, що на тлі відносної одноманітності мовних рис говірок с. Золотоношка і с. Степанівка на рівні окремих ідіолектів вирізняються особливості, що властиві лише для мовлення конкретного діалектоносія або ж мають у мовленні конкретного носія говірки більший чи менший ступінь вияву. Маркери ідіолекту зазвичай мають ареальну прив’язку до конкретної мовної системи в материнському ареалі.</p> 2019-12-15T00:00:00+00:00 Copyright (c) https://pressto.amu.edu.pl/index.php/gd/article/view/22611 Ogólnopolska kariera śląskiego wulgaryzmu 2020-04-17T07:20:44+00:00 Bogusław Wyderka wyderka@uni.opole.pl <p>Artykuł omawia dzieje wulgaryzmu ciul, który z dialektu śląskiego przeszedł do odmiany potocznej polszczyzny ogólnej. Po raz pierwszy wulgaryzm zapisano w 1875 r. w śląskich dokumentach sądowych. Leksem pochodzi z gwar czeskich (por. culík ‘warkocz, spleciona kępa włosów’) lub morawskich (culík ‘sopel’). Pierwotne znaczenie uległo metaforyzacji i zaczęło oznaczać ‘narząd męski, penis’. Wyraz ciul jako wulgaryzm zaczął być używany w funkcji wyzwiska, co dokumentują zapisy archiwalne. W różnych typach kontaktów owo obraźliwe określenie mężczyzny łatwo zmieniało semantykę i ekspresyjne zabarwienie, od ‘oszusta, szumowiny’ po ‘niedorajdę, głupka’. Pierwotne wulgarne znaczenie leksemu rozszczepiało się na kolejne warianty, które zaczęły się neutralizować i tracić więź semantyczną z pierwotnym znaczeniem wulgarnym. Z kolei szerokie ramy kontaktów kulturowo-językowych w relacjach ponadregionalnych umożliwiły zadomowienie się ekspresywizmu w polszczyźnie potocznej. Proces dokonywał się w miarę dynamicznie, ponieważ w rozprzestrzenianiu się leksemu i nowych znaczeń dużą rolę odgrywały społecznościowe media cyfrowe.</p> 2019-12-15T00:00:00+00:00 Copyright (c) https://pressto.amu.edu.pl/index.php/gd/article/view/22612 Materiały do osiągnięć leksykografii słowiańskiej 2020-04-17T07:45:52+00:00 Justyna Kobus jusper@amu.edu.pl Людмила Рябець riabetslv@ukr.net <p>Materiały do dialektologii.</p> <p>&nbsp;</p> <p>&nbsp;</p> 2019-12-15T00:00:00+00:00 Copyright (c)