https://pressto.amu.edu.pl/index.php/gd/issue/feed Gwary Dziś 2020-12-24T08:51:56+00:00 Błażej Osowski blazej.osowski@amu.edu.pl Open Journal Systems <p>„Gwary Dziś” to czasopismo, którego początki sięgają roku 2001, kiedy to ukazał się pierwszy tom serii pod tym samym tytułem i pod redakcją J. Sierociuka. W roku 2015 seria została przekształcona w czasopismo on-line, stając się nieformalnym organem Komisji Dialektologicznej przy Międzynarodowym Komitecie Slawistów. „Gwary Dziś” to rocznik poświęcony dialektologii słowiańskiej. Aspekt slawistyczny publikowanych prac silnie zaznacza się od początku istnienia serii i przejawia się w gronie autorskim pochodzącym ze wszystkich państw słowiańskich (i nie tylko). Dzięki czemu czasopismo stało się platformą wymiany wyników badań naukowców zajmujących się tematyką gwar z obszaru całej Słowiańszczyzny.&nbsp; Czasopismo publikuje prace szczegółowe, teoretyczne i materiałowe, zarówno prowadzone w duchu teorii tradycyjnych, jak i nowych. Zakres tematyczny obejmuje dialektologię współczesną i historyczną oraz jej pogranicza.</p> <ul class="oczasopismie"> <li class="show"><a href="/index.php/gd/about" target="_blank" rel="noopener">POLITYKA FUNKCJONOWANIA CZASOPISMA</a></li> <li class="show"><a href="/index.php/gd/issue/current" target="_blank" rel="noopener">AKTUALNY NUMER</a></li> <li class="show"><a href="/index.php/gd/issue/archive" target="_blank" rel="noopener">ARCHIWUM</a></li> </ul> <div class="oczasopismie"><strong>INDEKSOWANE W:</strong> <p>CEJSH; Google Scholar</p> </div> <div class="oczasopismie"><strong>WSKAŹNIKI OCENY CZASOPISMA:</strong></div> <div class="oczasopismie">&nbsp;</div> <div class="oczasopismie"><strong>DOI:&nbsp;</strong>10.14746/gd</div> <div class="oczasopismie"><strong>ISSN:&nbsp;1898-9276</strong></div> <div class="oczasopismie"><strong>PRACE PUBLIKOWANE W CZASOPIŚMIE DOSTĘPNE SĄ NA LICENCJI CREATIVE COMMONS:</strong><br><a href="http://creativecommons.org/licenses/by-nd/4.0/" rel="license"><img style="border-width: 0;" src="https://i.creativecommons.org/l/by-nd/4.0/88x31.png" alt="Creative Commons License"></a><br>This work is licensed under a <a href="http://creativecommons.org/licenses/by-nd/4.0/" rel="license">Creative Commons Attribution-NoDerivatives 4.0 International License</a></div> https://pressto.amu.edu.pl/index.php/gd/article/view/25873 PhDr. Stanislava Kloferová, CSc. 3.11.1955 – 5.07.2020 2020-12-22T13:06:04+00:00 Stanislava Spinková spinkova@ujc.cas.cz <p>"V létě tohoto roku jsme se rozloučili s PhDr. Stanislavou Kloferovou, CSc. (* 3.11.1955 – † 5.07.2020), významnou českou lingvistkou, bohemistkou a lexikografkou; a také dobrým a laskavým člověkem".</p> 2020-12-15T00:00:00+00:00 Copyright (c) https://pressto.amu.edu.pl/index.php/gd/article/view/25874 Карпатоукраїнська словосполука біла дівка в південнослов’янському контексті 2020-12-22T13:26:40+00:00 Павло Гриценко hrytsenko_pavlo@ukr.net <p>Студія є ескізним розглядом окремих питань із широкої проблематики карпатобалканіки. За матеріалами словосполучення біла дівка та інших номінацій із компонентом *běl- у фольклорних текстах показано спеціалізацію семантики кольороназви; прокоментовано окремі лінії змін значень*běl- в українськокарпатському просторі, а також виявлені в болгарському, македонському і сербському мовно-культурних континуумах паралелі й відповідники цим процесам. Окреслено особливості лінгвальної й етнокультурної інформації, що містять фольклорні тексти, прийоми її використання в дослідженні діалектного континууму однієї мови та генетично споріднених мов.</p> 2020-12-15T00:00:00+00:00 Copyright (c) https://pressto.amu.edu.pl/index.php/gd/article/view/25875 Діалектологічна цінність фольклорних джерел 2020-12-22T13:37:12+00:00 Марина Ткачук tkachuk_maryna@ukr.net <p>У статті узагальнено основні передумови, які визначають можливість потенційного використання фольклорно-етнографічних джерел для розв’язання лінгвістичних, зокрема діалектологічних, проблем. Проаналізовано такі позатекстові чинники, як: методику записування фольклорних текстів, зокрема точність відтворення діалектних особливостей у різних фольклорно-етнографічних виданнях; можливість точного ареального співвіднесення фольклорного твору з місцем його творення / побутування; наявність додаткової позалінгвальної інформації, важливої для лінгвіста-дослідника. Розглянуто текстотвірні фактори, які накладають обмеження на використання фольклорних текстів у діалектологічних дослідженнях, як-от віршована / прозова форма твору; жанротвірні характеристики тощо.</p> 2020-12-15T00:00:00+00:00 Copyright (c) https://pressto.amu.edu.pl/index.php/gd/article/view/25876 Наивная лексикография сельских жителей Пермского края (Россия) 2020-12-22T13:46:34+00:00 Мария Владимировна Боброва bomaripgu@yandex.ru <p>В статье проанализированы образцы так называемой «наивной» лексикографии в Пермском крае (Россия). Выявлено, что 1) словарики краеведов-любителей различаются типологически (по отбору лексики и объему информации); 2) наивные лексикографы ориентированы главным образом на традиции, заложенные В.И. Далем; 3) основным принципом формирования словника является оппозитивность лексики; категориальной является оппозиция свой – чужой; 4) разнообразны функциональные установки авторов; 5) в методологических подходах отражается субъективность составителей, свойства их личности; 6) прагматически «наивные» словари ориентированы на коммуникативный акт с читателем. Сделанные наблюдения подтверждают существование «наивной» лексикографии как практической формы особого феномена – «наивной» лингвистики.</p> 2020-12-15T00:00:00+00:00 Copyright (c) https://pressto.amu.edu.pl/index.php/gd/article/view/25877 Характерологічні назви в говірках українського Карпатського регіону 2020-12-22T13:56:46+00:00 Людмила Колєснік Nezabydka.86@gmail.com <p>У статті представлено спостереження автора щодо функціонування оцінних слів у говірках українського Карпатського регіону, а саме в гуцульських, закарпатських, бойківських, лемківських говірках та суміжних говірках Буковини й Покуття. Проаналізовано стандартні моделі творення нових віддієслівних та відіменникових похідних. Значну увагу присвячено виокремленню мотиваційних моделей постання метафоричних характерологічних назв. Описано форми міжмовної взаємодії в межах цієї лексичної групи, акцентовано на тісному зв’язку діалектів аналізованого ареалу, що проявляється в спільних тенденціях оцінної номінації.</p> 2020-12-15T00:00:00+00:00 Copyright (c) https://pressto.amu.edu.pl/index.php/gd/article/view/25878 Дифтонгические сочетания модели *telt: вновь о восточнославянских отражениях 2020-12-22T14:13:52+00:00 Николай Антропов antropov50@gmail.com <p>Наименее последовательными среди интерконсонантных праславянских дифтонгических сочетаний плавных с о и е были восточнославянские реализации *telt. Наряду с ожидаемым в соответствии с аналогичным «развертыванием» полногласия в *tert &gt; teret, т. е. развитием полногласных сочетаний telet c l (= ľ), реально существующих, но на общем фоне единичных, возникают регулярные континуанты *telt &gt; tolot (со своеобразной промежуточной стадией *telt &gt; telot, обусловленной качеством начального согласного), в которых плавный в результате регрессивной ассимиляции к последующему твёрдому согласному изменился в ł. Однако в отдельных случаях направление влияния в сочетании *telt было, судя по всему, прогрессивным: мягкий начальный консонант способствовал сохранению е с последующим влиянием на качество l, в результате чего возникающий после l глайд также был переднерядным, нелабиальным и прояснялся в гласный полного образования такого же качества. В статье на достаточно репрезентативном материале доказывается, что развитие полногласия в восточнославянских языках по модели *telt &gt; telet / telot является столь же закономерным, как и постулируемый до сих пор в литературе, особенно учебной, переход *telt &gt; tolot.</p> 2020-12-15T00:00:00+00:00 Copyright (c) https://pressto.amu.edu.pl/index.php/gd/article/view/25881 Локальні маркери в українських пам’ятках офіційно-ділового стилю другої половини XVII–XVIII ст 2020-12-22T20:20:47+00:00 Світлана Павлівна Гриценко ap730518@gmail.com <p>Статтю присвячено дослідженню локальних маркерів у писемних пам’ятках офіційноділового стилю другої половини XVII–XVIII ст., окресленню тенденцій розвитку староукраїнської мови цього періоду. Джерельну базу пропонованої розвідки формують ділові документи з Гуцульщини другої половини XVIII ст., зібрані О. Маковеєм і представлені М. Грушевським на ІІ асіданні «історично-фільософічної секції» Наукового товариства імені Шевченка у Львові (1909 р.) та акти Лохвицької ратушної книги другої половини XVII ст. Встановлено, що попри усталений віками структурний каркас ділових пам’яток, вони репрезентують елементи живого народного мовлення, що відображені найяскравіше в основній частині документа, де викладено суть справи. Наголошено, що дослідження українського мовного простору у діахронії крізь призму писемних пам’яток офіційно-ділового стилю актуалізує потребу реалізації новітніх лексикографічних студій з урахуванням сучасних форм комп’ютерного опрацювання текстів та удоступнення їх широкому загалу, створенням нової методології словникових студій, нових типів лексиконів.</p> 2020-12-15T00:00:00+00:00 Copyright (c) https://pressto.amu.edu.pl/index.php/gd/article/view/25883 Имена существительные среднего рода древней -t- основы типа тэля и особенности их склонения в украинских говорах Воронежской области 2020-12-22T20:32:36+00:00 Елена Ивановна Сьянова syanovaei@mail.ru <p>В статье анализируются имена существительные среднего рода древней -t- основы типа тэля, функционирующие в украинских говорах современной Воронежской области России, выявляются особенности склонения данных имен. Привлекаются этимологические данные. В описываемых говорах имена существительные -t- основы выступают как имена среднего рода и представляют собой названия невзрослых существ, как и в украинском языковом пространстве. Ставится задача определения степени сохранности падежных формантов у подобных имен существительных в условиях интенсивного контактирования генетически родственных языков.</p> 2020-12-15T00:00:00+00:00 Copyright (c) https://pressto.amu.edu.pl/index.php/gd/article/view/25884 Атлас української мови як джерело дослідження української діалектної акцентної системи 2020-12-22T20:43:01+00:00 Галина Кобиринка Kobyrynka2008@ukr.net <p>У студії звернено увагу на джерела дослідження української діалектної акцентної системи, зокрема докладніше проаналізовано загальномовний «Атлас української мови». Зʼясовано, що межі поширення акцентуаційних рис представлено на різнотипних картах: регіональних, які відбивають протиставлення акцентуаційних явищ у межах окремих зон; ізоглосних, на яких лініями окреслено межі поширення акцентних одиниць; синтетичній, комплексній, чи так званій зведеній, методом побудови якої є рекартографування – акцентуаційні риси проаналізовано на всьому українському діалектному континуумі. Окрім карт, присвячених акцентній системі української мови, наголошення в «Атласі української мови» зображено також як супровідну рису на фонетичних, морфологічних, лексичних картах. Визначено, що обʼєктом картографування були іменники, прикметники, числівники, займенники та їх граматичні форми; описано ареали функціонування акцентуаційних рис, явищ, які проілюстровані на картах АУМ. Виявлено, що чимало інформації зберігають некартографовані матеріали. Водночас зазначено риси, тенденції, особливості наголошення, про які сигналізують карти АУМ. Зауважено, що АУМ також є надійним джерелом у вивченні явища інтерференції на акцентному рівні; виявленні діалектної основи літературно-нормативного наголошення.<br>Зроблено висновок, що саме за допомогою лінгвогеографічного методу дослідник має змогу отримати новий цінний і переконливий матеріал, який уможливлює не лише окреслити ареали функціонування певного явища, а й доповнити наукові положення, уточнити, змінити чи й зовсім заперечити їх.</p> 2020-12-15T00:00:00+00:00 Copyright (c) https://pressto.amu.edu.pl/index.php/gd/article/view/25885 З досвіду опису і картографування українських новожитніх говірок полілінгвального ареалу межиріччя Дністра і Дунаю 2020-12-22T20:51:19+00:00 Андрій Олександрович Колесников akolesnykov2015@ukr.net <p>Автор аналізує та узагальнює дослідницькі процедури, результати їх застосування для опису і картографування особливого латерального ареалу побутування української мови, в якому вона в неоднакових у просторовому і часовому вимірах соціолінгвальних умовах функціонує у вигляді новожитніх говірок. Вивчення таких полілінгвальних і полідіалектних ареалів спонукає науковців до пошуку шляхів удосконалення методології діалектологічних досліджень і призводить до відкриття нових мовних фактів.</p> 2020-12-15T00:00:00+00:00 Copyright (c) https://pressto.amu.edu.pl/index.php/gd/article/view/25886 Niezabudka, wasilek, wołoszka – o dylematach w rozstrzyganiu pożyczek i reliktów dawnej wspólnoty na pograniczu polsko-wschodniosłowiańskim 2020-12-22T21:04:05+00:00 Dorota Krystyna Rembiszewska dorota.rembiszewska@ispan.waw.pl Janusz Siatkowski janusz.siatkowski@wp.pl <p>Na podstawie nazw kwiatów – niezabudka ‘niezapominajka’ i wasilek, wołoszka ‘chaber’ podjęto próbę rozstrzygnięcia problemu metodologicznego, jak traktować niektóre wyrazy gwarowe występujące na pograniczu polsko-wschodniosłowiańskim. Autorzy starają się odpowiedzieć na pytanie, czy wybrane jednostki leksykalne interpretować z punktu widzenia zapożyczeń, czy też uznawać je za kontynuacje dawnej wspólnoty słowiańskiej.<br>Jednoznaczne rozstrzygnięcie tego zagadnienia wymaga bardzo szczegółowych, wręcz drobiazgowych dociekań i ekscerpcji różnych źródeł – począwszy od słowników historycznojęzykowych przez monografie gwarowe, po publikacje z zakresu geografii językowej. Przedstawione nazwy na ogół pojawiają się dość sporadycznie w polskich gwarach na pograniczu wschodnim. Wydaje się, że trzeba tu przyjąć oddziaływanie również wschodniosłowiańskich języków literackich</p> 2020-12-15T00:00:00+00:00 Copyright (c) https://pressto.amu.edu.pl/index.php/gd/article/view/25906 «Дочку в колыбельку, приданое в коробейку»: название приданого в севернорусских говорах 2020-12-23T20:00:01+00:00 Ольга Николаевна Крылова krylova_olga2004@mail.ru <p>В статье рассматривается один элементов свадебного ритуала – приданое и все, что с ним связано (процесс, время его приготовления, наименование лиц, перевозивших его). Выделены признаки, которые легли в основу наименований приданого. Наибольшее количество номинаций связано с его дарением (дар, дары, даровье, дарьё, задарье, вздарье); с одеждой и постелью, как части приданого (справа, свита, лопоть, лотонье, платно, место, перина); с коробом, в котором оно перевозилось (коробейка, коробья, кладовица, кошева).</p> 2020-12-15T00:00:00+00:00 Copyright (c) https://pressto.amu.edu.pl/index.php/gd/article/view/25907 Nazwy właścicieli gospodarstw rolnych i ich pracowników w gwarach Warmii i Mazur 2020-12-23T20:04:35+00:00 Katarzyna Sobolewska katarzyna.sobolewska@ijp.pan.pl <p>W artykule zaprezentowano ponad 100 nazw właścicieli gospodarstw rolnych i ich pracowników w gwarach Warmii i Mazur. Na tle historycznym, uwzględniającym historię osadnictwa i kolejne reformy agrarne ukazano zebrane słownictwo w podziale na 6 kategorii – od bogatych właścicieli ziemskich po najuboższych, pozbawionych ziemi i własnego domu robotników folwarcznych. Podstawę materiałową stanowiły zapisy z badań gwarowych przeprowadzonych na Warmii i Mazurach w połowie XX w. oraz wybrane artykuły, wspomnienia i monografie.</p> 2020-12-15T00:00:00+00:00 Copyright (c) https://pressto.amu.edu.pl/index.php/gd/article/view/25908 Leksyka mikropola tematycznego MUCHA w języku mieszkańców okolic Pobiedzisk w środkowej Wielkopolsce 2020-12-23T20:11:00+00:00 Justyna Kobus jusper@amu.edu.pl <p>Autorka artykułu omawia wąską grupę słownictwa skupionego wokół tematu MUCHA. Przytaczane w tekście poświadczenia terenowe pochodzą z najnowszych eksploracji w okolicach Pobiedzisk, miasta położonego w niedalekiej odległości od Poznania. Autorka podkreśla wartość współpracy ze szkołami w pozyskiwaniu lokalnej leksyki.</p> 2020-12-15T00:00:00+00:00 Copyright (c) https://pressto.amu.edu.pl/index.php/gd/article/view/25909 Vzájemné působení a prolínání apelativní a propriální slovní zasoby v nářeční rovinĕ češtiny 2020-12-23T20:29:57+00:00 Libuše Čižmárová cizmarova@ujc.cas.cz <p>Příspěvek vychází ze zaměření autorky na nářeční apelativní a propriální slovní zásobu v češtině. Vzájemné ovlivňování a prolínání obou složek je ilustrováno na příkladech ze dvou obcí – z Hlohovce, obce s původně chorvatským obyvatelstvem na pomezí východní Moravy a Rakouska, jejíž název byl zřejmě uměle vytvořen na základě mylné interpretace apelativního východiska jména obce (jméno Hlohovec patrně nesouvisí s apelativem hloh, ale se slovesem ležet), a z Rácova na Jihlavsku na Českomoravské vysočině, kde v důsledku zániku regionálního apelativa došlo k mylnému chápání motivace pomístního jména a jeho přetvoření ve jméno nové, předpokládající zcela jinou motivaci (M/močihuba : MozciHuba : Mučí Huba : Mlčí Huba -&gt; Tiché údolí, Mlčící dolina).</p> 2020-12-15T00:00:00+00:00 Copyright (c) https://pressto.amu.edu.pl/index.php/gd/article/view/25911 Dziewiętnastowieczne słowniczki gwarowe księdza Władysława Siarkowskiego z perspektywy leksykograficznej 2020-12-23T20:41:49+00:00 Stanisław Cygan stanislaw.cygan@ujk.edu.pl <p>Przedmiotem opisu w artykule są dwa regionalne słowniczki z obszaru Małopolski środkowo-północnej autorstwa ks. Władysława Siarkowskiego. Rejestrują one dziewiętnastowieczną leksykę z regionu kieleckiego (okolice Kielc, Pińczowa).<br>Charakteryzując zbiorki wyrazów, uwzględniam następujące kwestie: a) czas powstania słowniczków; b) objętość; c) zasięg terytorialny; d) makrostrukturę słowniczków, e) mikrostrukturę słowniczków. Zawarty w nich materiał leksykalny stanowi przede wszystkim źródło do poznania najstarszego stanu gwar małopolskich (ściślej: Małopolski środkowo-północnej), źródło do badań gwar polskich w ogóle, ale daje także wgląd w pracę warsztatową niewykwalifikowanych leksykografów, pasjonatów, hobbystów, miłośników „rzeczy ludowych”, których działania przyczyniły się do zachowania i ocalenia od zapomnienia mowy mieszkańców wsi w dobie niewoli narodowej.</p> 2020-12-15T00:00:00+00:00 Copyright (c) https://pressto.amu.edu.pl/index.php/gd/article/view/25912 Polskie słownictwo gwarowe w kontekście etymologicznym (na przykładzie nazw roślin) 2020-12-23T20:47:53+00:00 Jadwiga Waniakowa jadwiga.waniakowa@ijp.pan.pl <p>W artykule przedstawiono problematykę słownictwa gwarowego z etymologicznego punktu widzenia. Zwrócono uwagę na konieczność badania leksyki gwarowej pod względem etymologicznym, wskazując na wieloaspektowe potrzeby w tym zakresie. Wszystkie prezentowane zagadnienia omówiono na przykładzie gwarowych nazw roślin, uwypuklając konieczność znajomości wszelkich cech botanicznych poszczególnych gatunków w celu ustalenia właściwej motywacji semantycznej nazw. Podkreślono, że w sferze etymologii gwarowych nazw roślin ogromnie ważne są nie tylko ich formy, ale też motywacja semantyczna i historia. To po ich zbadaniu (za pomocą metody historyczno-porównawczej) można wywodzić wnioski etymologiczne, gdzie kluczową rolę odgrywa końcowe stwierdzenie, czy dana nazwa gwarowa rośliny jest autentycznie gwarowa, czy jest odziedziczona lub zapożyczona. Stwierdzono ponadto, że metodologia etymologicznych badań gwarowych, oprócz zwykłych zasad stosowanych w dociekaniach etymologicznych, musi także brać pod uwagę wpływ<br>realiów wiejskich, wierzeń, zwyczajów itd., innymi słowy, całokształtu kultury wiejskiej na motywację semantyczną słownictwa gwarowego. Stąd badania etymologiczne nad słownictwem gwarowym wymagają dużo bogatszego niż zazwyczaj warsztatu etymologicznego i dodatkowej wiedzy z zakresu dialektologii, historii kultury wiejskiej oraz etnologii.</p> 2020-12-15T00:00:00+00:00 Copyright (c) https://pressto.amu.edu.pl/index.php/gd/article/view/25913 Funkcjonowanie słownictwa gwarowego w komunikacji internetowej – problemy metodologiczne 2020-12-23T20:53:18+00:00 Renata Kucharzyk renata.kucharzyk@ijp.pan.pl <p>Celem tego artykułu jest omówienie niektórych problemów metodologicznych pojawiających się w badaniach nad zjawiskiem funkcjonowania słownictwa gwarowego w komunikacji internetowej. Przedmiotem refleksji jest występowanie dialektyzmów leksykalnych w wypowiedziach internautów na forach internetowych i prywatnych blogach, na których dominuje potoczna odmiana polszczyzny. Poruszone kwestie metodologiczne dotyczą m.in. sposobów prowadzenia kwerendy w Internecie, trudności pojawiających się przy ekscerpcji wyrazów gwarowych wynikających z uwarunkowań fonetyczno-ortograficznych. Zwrócono także uwagę na aspekt semantyczny i funkcjonalny obecności słownictwa gwarowego w Internecie.</p> 2020-12-15T00:00:00+00:00 Copyright (c) https://pressto.amu.edu.pl/index.php/gd/article/view/25914 Metodologie interaktivního mapového zpracování systematických gramatických struktur 2020-12-23T21:00:13+00:00 Bronislav Stupňánek stupnanek@ujc.cas.cz <p>Připravovaný nářeční geoportál DiaMa představí řadu metodologických inovací při zpracování nářeční gramatiky. Mimo materiál z Českého jazykového atlasu využije i jeho metodu systematické abstrakce prostřednictvím extrakce zejména fonologických proměnných z proměnných morfologických a lexikálních. Díky tomuto rozkladu materiálu na více atomických jevů je možné široce využít geostatistickou techniku interpolace prostorových dat, která nejenže modeluje průběhy izoglos lépe na základě stejných dat, ale také umožňuje tato systematická dotazníková data rozšiřovat a zpřesňovat pomocí dat nesystematických, náhodně rozptýlených. Rozvržení interpolované prostorové databáze pak umožní volitelný řez mnoharozměrnou gramatickou strukturou a pokročilou mapovou vizualizaci uživatelsky definovaných datových sestav.</p> 2020-12-15T00:00:00+00:00 Copyright (c) https://pressto.amu.edu.pl/index.php/gd/article/view/25916 Методологія експериментально-фонетичного дослідження діалектного мовлення 2020-12-24T08:25:05+00:00 Наталія Вербич nataljaverbich@ukr.net <p>У статті описано методологію та методи дослідження інтонації діалектного мовлення. Закцентовано на проблемах, що постають перед експлораторами під час запису матеріалу, йдеться зокрема про технічні характеристики звукових файлів, питання підбору інформантів, можливості опрацювання зашумлених текстів. Джерельну базу формують власні записи автора, а також аудіозаписи з Українського діалектного фонофонду Інституту української мови НАН України. Особливу увагу приділено членуванню діалектної оповіді на окремі сегменти. Засвідчено відмінності між реальним звучанням діалектного мовлення і його сприйняттям під час слухового аналізу. Наголошено на необхідності використання спеціальних програм для аналізу звукового мовлення.</p> 2020-12-15T00:00:00+00:00 Copyright (c) https://pressto.amu.edu.pl/index.php/gd/article/view/25917 Charakterystyka słowotwórcza ekspresywnych nazw człowieka w gwarze polskiej obwodu lwowskiego (wybrane przykłady) 2020-12-24T08:35:31+00:00 Anna Kostecka-Sadowa annasadowa@op.pl <p>Przedmiotem artykułu są ekspresywne nazwy osób o wysokim ładunku emocjonalnym, głównie negatywnym. Są to leksemy określające w gwarze polskiej obwodu lwowskiego człowieka próżnego, leniwego, powolnego oraz wolno pracującego. Podstawę materiałową analizy stanowią wyrazy rodzime i pochodzenia obcego, typowe dla tej gwary.</p> 2020-12-15T00:00:00+00:00 Copyright (c) https://pressto.amu.edu.pl/index.php/gd/article/view/25919 Materiały do osiągnięć leksykografii słowiańskiej 2020-12-24T08:40:42+00:00 Людмила Рябець riabetslv@ukr.net <p>Materiały do dialektologii.</p> 2020-12-15T00:00:00+00:00 Copyright (c)