TY - JOUR AU - Тараненко, Сергій PY - 2021/11/08 Y2 - 2024/03/29 TI - КОМПЛЕКСНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ МИТРОПОЛИЧОГО САДУ КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКОЇ ЛАВРИ JF - Slavia Antiqua. Rocznik poświęcony starożytnościom słowiańskim JA - sa VL - IS - 62 SE - Artykuły DO - 10.14746/sa.2021.62.3 UR - https://pressto.amu.edu.pl/index.php/sla/article/view/29853 SP - 49-70 AB - <p>Сучасний урбаністичний розвиток, надто в українських реаліях, навряд можна назвати контрольованим. Місцями хижацька, нераціональна та некомфортна забудова – дамоклів меч не тільки історичної забудови, а й екологічних проблем. Території заповідників є гарантовано захищені державою від будь-якого свавілля забудовників. Митрополичий сад Національного заповідника „Києво-Печерська лавра” як яскравий приклад комплексного вивчення та збереження – основа сталого розвитку міського середовища. Ця локація протягом десятків років є об’єктом багатовекторного дослідження. Археологічне вивчення цієї території розпочалося в середині минулого століття і, з певними перервами, продовжується до сьогодні. За цей час тут виявлено і повністю або частково досліджено низку різних за типом та хронологією археологічних пам’яток, комплекс яких доволі точно віддзеркалює основні етапи історичного розвитку зазначеної території та епохальні зміни в характері її використання. У результаті багаторічних досліджень тут розкрито понад 700 м2 і встановлено наявність чотирьох основних культурно-хронологічних горизонтів, а саме: пам’яток ранньозалізного віку (VI-V ст. до н.е.), періоду Київської Русі (XI-XIII ст.), Русько-Литовського періоду (XIV-XVI ст.), доби Модерну та Нового часу. Завдяки археологічним дослідженням ми отримали дані про первинний рельєф території Митрополичого саду та змогли виділити два періоди природно-антропогенного розвитку цієї локації. Паралельно з археологічним вивченням проходили історичні студії Архімандричого саду з його трансформацією в Митрополичий, визначалися особливості його планувальної структури. У статті представлені реконструкції всіх типів флори, які могли рости у Печерському монастирі, починаючи з періоду Київської Русі, та дослідження рослинності вже існуючого саду з XVII ст. до наших днів. Сьогодні розглядається ідея створення Археологічного парку на території Митрополичого саду Національного заповідника „Києво-Печерська лавра”.</p> ER -