Non-Governmental Organizations as Actors of Ukrainian Politics of Memory
PDF

Keywords

non-governmental organizations
politics of memory
memory policy
Ukraine

How to Cite

Kornievskyy, O., & Rozumnyi, O. (2019). Non-Governmental Organizations as Actors of Ukrainian Politics of Memory. Strategic Review, (12), 379–391. https://doi.org/10.14746/ps.2019.1.24

Abstract

The article investigates the role of non-governmental organizations as subjects (actors) of Ukrainian politics of memory, as well as the mechanisms used by them to influence the formation of the historical memory of Ukrainian society. The authors resort to comparative qualitative research, using an empirical-interpretative version of the method of studying specific cases (case study). The objects of analysis are: the Center for the Study of the Liberation Movement, “Tkuma” Ukrainian Institute for Holocaust Studies, and the Babyn Yar Holocaust Memorial Center. The results of the study indicate that NGOs are actively influencing the process of forming the historical memory of Ukrainian society. Methods of such influence can be both direct (through various educational activities) and indirect (through interaction with state institutions responsible for the implementation of national memory policy). The effectiveness of this influence is determined by such important factors as the availability of sponsors with significant financial means and/or lobbyists in government agencies and institutions that are part of the state memory policy infrastructure.

https://doi.org/10.14746/ps.2019.1.24
PDF

References

Atteslander P. (2008), Methodenderempirischen Sozialforschung, Erich Schmidt Verlag, Berlin.

Lijphart A. (1971) Comparative Politics and the Comparative Method, “American Political Science Review”, Vol. 65.

Ragin C. (1992), Introduction: Casesof “Whatis A Case?”, in: Whatis A Case?: Exploringthe Foundationsof Social Inquiry, (eds.) Ch. Ragin, H. Becker, Cambridge University Press, Cambridge.

richest Ukrainians ranking sees 20 new millionaires, https://www.kyivpost.com/ukraine-politics/100-richest-ukrainians-ranking-sees-20-new-millionaires.html (27.10.2019).

Анатолій Подольський: Ми маємо виховати в собі культуру відповідальності за пам’ять про наше минуле, “День”, https://day.kyiv.ua/uk/article/cuspilstvo/babyn-yar-ta-postkolo-nialnyy-pidhid (15.08.2017).

Арабаджиєв Д. (2015), Метод кейс-стаді в сучасній політичній науці, “Освіта регіону”, No. 2.

Архів СБУ очолив новий директор, “Історична правда”, http://www.istpravda.com.ua/short/2016/01/5/148852/ (5.01.2016).

Бабка В. (2014), Політика пам’яті: спроба теоретичного синтезу, моделі впровадження та роль у перехідному суспільстві, “Наукові записки Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України”, No. 6 (74).

Базовий історичний наратив Меморіального центру Голокосту “Бабин Яр”, http://api.babiyar.org/uploads/files/fund/258303195689d66c2dc47ce660dda0e5.pdf (1.10.2018).

Венгринюк Л. Я. (2013), Громадські організації у сфері політики пам’яті: регіональний вимір (порівняльний аналіз Івано-Франківської, Львівської та Тернопільської областей), “Прикарпатський вісник НТШ”, No. 3.

Віталій Нахманович: Українська держава в особі Президента України має взяти на себе реальну відповідальність за комплексне розв’язання проблеми довкола Меморіалу Голокосту, “День”, https://day.kyiv.ua/uk/article/den-planety-svitovi-dyskusiyi/babyn-yar-yak-placdarm-dlya-russkogo-myra (7.08.2017).

Волянюк О. (2009), Громадські формування в галузі політики пам’яті сучасної України, “Освіта регіону”, No. 3.

Волянюк О. (2013), Суспільна пам’ять і політика: Мистецтво можливого, Київ.

Вятрович Владимир. Председатель Украинского института национальной памяти, “Досье”, https://file.liga.net/persons/vyatrovich-vladimir (27.04.2017).

Дорожеденег. Каким будет меморіал Бабий Яр и почему он нужен не только Киеву, “Фокус”, https://focus.ua/ukraine/358482/ (9.10.2016).

Електронний архів українського визвольного руху, http://avr.org.ua/ (27.10.2019).

Енциклопедія історії України: У 10 томах (2013), (eds.) В. А. Смолій etc., Наукова Думка, Vol. 10, Київ.

Зісельс Й. (2017), Роль комунізму. Виступ на обговоренні наративу Меморіалу “Бабин Яр”, “Історична правда”, http://www.istpravda.com.ua/columns/2017/12/4/151559/ (4.12.2017).

Зісельс Й. (2018) Що відбувається довкола Бабиного Яру сьогодні?, “Історична правда”, http://www.istpravda.com.ua/columns/2018/09/3/152870/ (3.09.2018).

Кличко В. (2018) Чому я підтримую проект Меморіального центру Голокосту “Бабин Яр”?, “Меморіальний центр Голокосту «Бабин Яр»”, http://babiyar.org/byhmc-news/posts/news/vitalij-klicko-comu-a-pidtrimuu-proekt-memorialnogo-centru-golokostu-babin-ar (27.07.2018).

Культурно-деловой центр “Менора”, http://menorah-center.com/about/ (27.10.2019).

Меморандум про співпрацю з метою створення на території м. Київ Меморіального центру Голокосту “Бабин Яр”, “Меморіальний центр Голокосту «Бабин Яр»”, http://api.babiyar.org/uploads/files/fund/f9219c68b071a4af72a72e8046aa3dea.pdf (16.04.2018).

Меморіальний центр Голокосту “Бабин Яр”, http://babiyar.org/byhmc/about (27.10.2018).

Мінк Ж. (2009), Геополітика, примирення та ігри з минулим: на шляху до нової пояснювальної парадигми колективної пам’яті, “Україна модерна (Пам`ять як поле змагань)”, Vol. 15 (4).

Музей “Бабин Яр”. Відкритий лист-застереження українських істориків, “Історична правда”, http://www.istpravda.com.ua/articles/2017/03/28/149652/ (28.03.2017).

Опалько Ю. В. (2009), Взаємодія громадських організацій з органами влади у реалізації державної політики пам’яті, “Стратегічні пріоритети”, No. 3.

Політика національної пам’яті, https://rpr.org.ua/groups-rpr/17polityka-natsionalnoji-pam-yati/ (27.10.2019).

Політична енциклопедія (2012), (eds.) Ю. Левенець, Ю. Шаповал etc., Парламентське видавництво, Київ.

Пришко О. В., Щупак І. Я. (2013), Суспільні інститути як майданчик для освітньої та виховної діяльності, http://virtkafedra.ucoz.ua/el_gurnal/pages/vyp11/3/Prishko-Shupak.pdf (27.10.2019).

Український інститут національної пам’яті, http://www.memory.gov.ua/ (27.10.2019).

“Ткума” – інститут вивчення Голокосту, “Ukrainian Jewish Encounter”, https://ukrainianjewishencounter.org/uk/ткума-інститут-вивчення-голокост/ (23.11.2017).

ЦДВР, “Національний музей-меморіал жертв окупаційних режимів”, http://www.lonckoho.lviv.ua/muzej/tsdvr (27.10.2019).

Центр досліджень визвольного руху обрав нове керівництво та визначив напрями подальшого розвитку, “Наукове життя”, http://dspace.nbuv.gov.ua/bit-stream/handle/123456789/65384/13-Tsentr.pdf?sequence=1 (1.04.2008).

Центр досліджень визвольного руху обрав нове керівництво, “Націоналістичний портал”, http://ukrnationalism.com/news/nationalist-movement/226-tsentr-doslidzhen-vyzvolnoho-rukhu-obrav-nove-kerivnytstvo.html (5.01.2014).

Центр досліджень визвольного руху, http://www.cdvr.org.ua/ (27.10.2019).

Чупрій Л. (2009), Роль громадських організацій у формуванні історичної пам’яті українського народу, http://old.niss.gov.ua/monitor/Juli2009/32.htm (27.10.2019).

Яковлєв М. В. (2011), Застосування кейс-стаді як методу політичних досліджень: спроба типологізації, “Наукові записки НаУКМА”, Vol. 121.