In search of oneself or reconstruction of ancestral memory in Lisa Weeda’s novel Aleksandra. Ukrainian Family Saga
PDF (Українська)

Keywords

trauma
memory
identity
Holodomor
history
totalitarianism

How to Cite

Pukhonska, O. (2024). In search of oneself or reconstruction of ancestral memory in Lisa Weeda’s novel Aleksandra. Ukrainian Family Saga. Studia Ukrainica Posnaniensia, 12(1), 151–174. https://doi.org/10.14746/sup.2024.12.1.10

Abstract

The issue of the reinterpretation of past experiences addressed in this article is highly relevant in the light of contemporary research on memory. The author analyses the impact of family trauma on the identity of the millenial generation based on a family saga by Lisa Weeda, a Dutch writer of Ukrainian origin. The return to family identity is presented in Weeda’s novel both on an internal level (the protagonist’s search for her own self) and on an external level, as an increased in-terest in Ukraine and Ukrainian-ness becomes apparent following the start of the Russian-Ukrainian war in 2014. Alexandra is interpreted in terms of three options: the role of family memory in shaping individual identity, the memory of space, and historical trauma. The literary reflection of the traumas of collectivisation, the Great Famine, the deportation of Ukrainian youth to Nazi Germany as forced labour, and the current war in the Donbass are considered.

https://doi.org/10.14746/sup.2024.12.1.10
PDF (Українська)

References

Арендт Х., Джерела тоталітаризму, Київ: Дух і Літера, 2005.

Вєдєнєєв Д., Насильницьке вивезення мирного населення з території СРСР і Української РСР до нацистської Німеччини та його відображення у науковій літературі і меморі-альних заходах, [в:] „Війна. Окупація. Пам’ять: Примусові робітники з України в оку-пованій Європі”, упор. Р. Пилявець, В. Яременко, Київ: НВЦ „Пріоритет”, 2012, с. 3–14.

Грінченко Г., Радянський проект пам’яті про примусову працю часів Другої світової війни, [в:] „Війна. Окупація. Пам’ять: Примусові робітники з України в окупованій Європі”, упор. Р. Пилявець, В. Яременко, Київ: НВЦ „Пріоритет”, 2012, с. 21–43.

Киридон А., Простір пам’яті: інструменталізація поняття, [в:] „Україна-Європа-Світ. Міжнародний збірник наукових праць”, 2013, с. 203–208.

Кісь О., Колективна пам’ять та історична травма: теоретичні рефлексії на тлі жіночих спогадів про Голодомор, [в:] У пошуках власного голосу: Усна історія як теорія, метод та джерело, зб. наук. ст. за ред. Г. Г. Грінченко, Н. Ханенко-Фрізен, Харків: ПП „ТОРГ-СІН ПЛЮС”, 2010, c. 171–191.

Кордс С., „Лучше умереть свободным” - история одной украинской семьи, [в:] Електронний ресурс: https://www.dw.com/ru/lucse-umeret-svobodnym-cem-rabom-istoria-ukrainskoj-semi/a-64836987.

Лисенко О., Примусова праця: поняття, явище, історичний контекст, [в:] Війна. Окупація. Пам’ять: Примусові робітники з України в окупованій Європі, упор. Р. Пилявець, В. Яременко, Київ: НВЦ „Пріоритет”, 2012, с. 15–20.

Мейс Дж., Свічка у вікні…, Київ: ПрАТ „Українська прес-група”, 2013.

Нора П., Теперішнє, нація, пам’ять, пер. із фр. А. Рєпи, Київ: КЛІО, 2014.

Пастушенко Т., „В’їзд репатріантів до Києва заборонено…”: повоєнне життя колишніх остарбайтерів та військовополонених в Україні, Київ: Вид. Інституту історії України НАН України, 2011.

Солдатенко В., Історія і пам’ять: короткі суб’єктивні нотатки, [в:] „Національна та історична пам’ять. Українські остарбайтери: доля і пам’ять”, вип. 9, Київ: ДП НВЦ „Пріоритети”, 2013, с. 3–33.

Україна у Великій війні 1939–1945: , за ред. І. Юхновського, Київ: Елма, 2014.

Bennet J., Wnętrza, zewnętrza: trauma, afekt i sztuka, [w:] Pamięć i afekty, pod red. Z. Budrewicz, R. Sendyki, R. Nycza, Warszawa: Instytut Badań Literackich PAN, 2014, s. 145–180.

Book presentation: Lisa Weeda Aleksandra, [in:] Electronic resource: https://www.youtube.com/watchv=_UlSbM8b0UQ&t=620s&pp=ygUKTGlzYSBXZWVkYQ%3D%3D.

Demaria C., Lorusso A.M., Violi P., Saloul I., Spaces of memory, [in:] „International Journal of Heritage, Memory and Conflict (HMC)”, Amsterdam: Amsterdam University Press, 2022, 2, pp. 1–5.

Ebert L., Trauma and allegory: truthfulness in fact and fiction. Making a private archive productive, [in:] “International Journal of Heritage, Memory and Conflict (HMC)”, Amsterdam: Am-sterdam University Press, 2022, pp. 19–27.

Eisner, S.P., Managing Generation Y, [in:] „Advanced Management Journal”, 2005, v. 70, p. 4–15. Freeman M., Rewriting the self: history, memory, narrative, London and New York: Routledge, 1993.

Geertz C. “From the Native’s Point of View”: On the Nature of Anthropological Understanding, [in:] „Bulletin of the American Academy of Arts and Sciences”, 1974, vol. 28, no. 1, pp. 26–45.

Goldgehn L.A., Generation Who, What, Y? What You Need to Know About Generation Y, [in:] “International Journal of Educational Advancement”, 2004, vol. 5, no. 1, p. 24–34.

Hirsch M., Żałoba i postpamięć, przeł. K. Bojarska, [w]: Teoria wiedzy o przeszłości na tle współ-czesnej humanistyki. Antologia, red. E. Domańska, Poznań: Wydawnictwo Poznańskie, 2010, s. 216–269.

Interview LISA WEEDA over haar roman ‘Aleksandra’, [in:] Internet resource: https://www.yo-utube.com/watch?v=o1EPJCF7rzc&t=526s.

Strauss W., Howe N., Generations: The History of America’s Future, 1584 to 2069, New York:

William Morrow and Company Inc., 1991.

Vandenberghe D., „Aleksandra” by Lisa Weeda: Little People as Pawns in Politics, [in:] Electro-nic resource: https://www.the-low-countries.com/article/aleksandra-by-lisa-weeda-little--people-as-pawns-in-politics.

Weeda L., Aleksandra. Ukraińska saga rodzinna, Warszawa: Grupa Wydawnicza Foksal, 2022.

Arendt Kh., Dzherela totalitaryzmu [The Origins of Totalitarianism], Kyiv: Dukh i Litera, 2005. Viedienieiev D., Nasylnytske vyvezennia myrnoho naselennia z terytorii SRSR i Ukrainskoi RSR do natsystskoi Nimechchyny ta yoho vidobrazhennia u naukovii literaturi i memorialnykh zakhodakh [The forcible removal of the civilian population from the territory of the USSR and the Ukrainian SSR to Nazi Germany, its reflection in scientific literature and memorial events], [v:] „Viina. Okupatsiia. Pamiat: Prymusovi robitnyky z Ukrainy v okupovanii Yevropi”, upor.

R. Pyliavets, V. Yaremenko, Kyiv: NVTs „Priorytet”, 2012, s. 3–14.

Hrinchenko H., Radianskyi proekt pamiati pro prymusovu pratsiu chasiv Druhoi svitovoi viiny [The Soviet memory project on forced labour during World War II], [v:] „Viina. Okupatsiia. Pamiat: Prymusovi robitnyky z Ukrainy v okupovanii Yevropi”, upor. R. Pyliavets, V. Yaremenko, Kyiv: NVTs „Priorytet”, 2012, s. 21–43.

Kyrydon A., Prostir pamiati: instrumentalizatsiia poniattia [The space of memory: instrumentalization of the concept], [v:] “Ukraina-Yevropa-Svit. Mizhnarodnyi zbirnyk naukovykh prats”, Seriia: Istoriia, mizhnarodni vidnosyny, 2013, vyp. 12, s. 203–208.

Kis O., Kolektyvna pamiat ta istorychna travma: teoretychni refleksii na tli zhinochykh spohadiv pro Holodomor [Collective memory and history trauma: theoretical reflection against the background of women’s memories of the Holodomor], [v:] „U poshukakh vlasnoho holosu: Usna istoriia yak teoriia, metod ta dzherelo”, zb. nauk. st. pa red. H. Hrinchenko, N. Khanenko-Frizen, Kharkiv: TORHSIN PLIuS, 2010, s. 171–191.

Kords S., „Luchshe umeret’ svobodnym” – istoriya odnoj ukrainskoj sem’i [“It’s better to die free” – the story of one Ukrainian family], [in:] Electronic resource: https://www.dw.com/ru/lucse-umeret-svobodnym-cem-rabom-istoria-ukrainskoj-semi/a-64836987.

Lysenko O., Prymusova pratsia: poniattia, yavyshche, istorychnyi kontekst [Forced labor: the concept, the phenomenon, the historical context], [v:] „Viina. Okupatsiia. Pamiat: Prymusovi robitnyky z Ukrainy v okupovanii Yevropi”, upor. R. Pyliavets, V. Yaremenko, Kyiv: NVTs „Priorytet”, 2012, s. 15–20.

Meis Dzh., Svichka u vikni… [Candle in the window], Kyiv: PrAT „Ukrainska pres-hrupa”, 2013.

Nora P., Teperishnie, natsiia, pamiat [Present, Nation, Memory], perekl. iz fr. A. Riepy, Kyiv: KLIO, 2014.

Pastushenko T., „Vizd repatriantiv do Kyieva zaboroneno…”: povoienne zhyttia kolyshnikh ostarbaiteriv ta viiskovopolonenykh v Ukraini [„Entry of repatriates to Kyiv is prohibited…”: post-war life of former Ostarbaiters and prisoners of war in Ukraine], Kyiv: Vyd. Instytutu istorii Ukrainy NAN Ukrainy, 2011.

Soldatenko V., Istoriia i pamiat: korotki subiektyvni notatky [History and Memory: Short Subjective Notes], [v:] “Natsionalna ta istorychna pamiat. Ukrainski ostarbaitery: dolia i pamiat”, 2013, vyp. 9, s. 3–33.

Ukraina u Velykii viini 1939–1945, naukovo-populiarne vydannia [Ukraine in the Great war 1939–1945: popular science edition], red. I. Iukhnovskyi: Kyiv: Elma, 2014.

Bennet J., Wnętrza, zewnętrza: trauma, afekt i sztuka [Interiors, exteriors: trauma, affect and art], [w:] Pamięć i afekty, pod red. Z. Budrewicz, R. Sendyki, R. Nycza, Warszawa: Instytut Badań Literackich PAN, 2014, s. 145–180. DOI: https://doi.org/10.4000/books.iblpan.6218

Book presentation: Lisa Weeda Aleksandra, [in:] Internet resource: https://www.youtube.com/watch?v=_UlSbM8b0UQ&t=620s&pp=ygUKTGlzYSBXZWVkYQ%3D%3D.

Demaria C., Lorusso A.M., Violi P., Saloul I., Spaces of memory , [in:] „International Journal of Heritage, Memory and Conflict (HMC)”, Amsterdam: Amsterdam University Press, 2022, 2, pp. 1–5. DOI: https://doi.org/10.3897/ijhmc.2.e78980

Ebert L., Trauma and allegory: truthfulness in fact and fiction. Making a private archive productive, [in:] “International Journal of Heritage, Memory and Conflict (HMC)”, Amsterdam: Amsterdam University Press, 2022, pp. 19–27. DOI: https://doi.org/10.3897/hmc.2.70631

Eisner, S.P., Managing Generation Y, [in:] „Advanced Management Journal”, 2005, v. 70, p. 4–15. Freeman M., Rewriting the self: history, memory, narrative, London and New York: Routledge, 1993.

Geertz C. “From the Native’s Point of View»: On the Nature of Anthropological Understanding, [in:] “Bulletin of the American Academy of Arts and Sciences”, 1974, vol. 28, no. 1, p. 26–45. DOI: https://doi.org/10.2307/3822971

Goldgehn L.A., Generation Who, What, Y? What You Need to Know About Generation Y, [in:] “International Journal of Educational Advancement”, 2004, vol. 5, no. 1, pp. 24–34. DOI: https://doi.org/10.1057/palgrave.ijea.2140202

Hirsch M., Żałoba i postpamięć [Mourning and postmemory], przeł. K. Bojarska, [w]: Teoria wiedzy o przeszłości na tle współczesnej humanistyki. Antologia, red. E. Domańska, Poznań: Wydawnictwo Poznańskie, 2010, s. 216–269.

Interview LISA WEEDA over haar roman ‘Aleksandra’, [in:] Electronic resource: https://www.youtube.com/watch?v=o1EPJCF7rzc&t=526s.

Strauss W., Howe N., Generations: The History of America’s Future, 1584 to 2069, New York: William Morrow and Company Inc., 1991.

Vandenberghe D., „Aleksandra” by Lisa Weeda: Little People as Pawns in Politics, [in:] Electronic resource: https://www.the-low-countries.com/article/aleksandra-by-lisa-weeda-little-people-as-pawns-in-politics.

Weeda L., Aleksandra. Ukraińska saga rodzinna [Alexandra: Ukrainian family saga], Warszawa: Grupa Wydawnicza Foksal, 2022.