Abstrakt
Метою дослідження є простеження характеру та наслідків контактів з тюркськими народами на території Галицько-Волинської Русі з урахуванням писемних та археологічних джерел. Метода дослідження базується на міждисциплінарному підході, що поєднує аналіз хронічних свідчень, топоніміки та археологічних матеріалів (зокрема поховань, амулетів, предметів озброєння та кінної збруї). Результати дослідження підтверджують значний вплив кочівників на військові справи та матеріальну культуру регіону. Виявлені поховання, характерні амулети з лазуриту, мідні казани, кістяні елементи спорядження та типові для степових народів наконечники стріл свідчать про тривале перебування турецьких груп та інтенсивний обмін. Частина турків інтегрувалася в руське середовище, що виявлялося в християнізації, шлюбах та входженні до місцевої еліти. У XIII–XIV ст. контакти особливо посилилися завдяки включенню Галицько-Волинської держави до політичної та торговельної системи Золотої Орди. Як випливає з висновків, кочові тюркські народи не тільки становили загрозу для прикордонних територій, але й сприяли формуванню політичної структури, військової організації та культурному розвитку Галицько-Волинської землі.
Bibliografia
Грушевський М., Історія України-Руси в 11 т., т. 3: Галицько-Волинська держава, Київ 1993 [1905].
Князький И.О., Славяне, волохи и кочевники Днестровско-Карпатских земель с середины XII в. до нашествия монголо-татар, Автореф. канд. Диссертации, Москва 1990, c. 19
Кучера М.П., Древній Пліснеськ, „Археологічні пам’ятки УРСР”, т. 12, Київ 1962, с. 3–57.
Лукомський Ю., Успенський собор давнього Галича (за результатами нових досліджень 1992–2000 років), [в:] Записки НТШ, т. 244: Праці археологічної комісії, 2002, с. 378–607.
Мазурик Ю., Половецький казан ХII–ХIII ст. з фондів Волинського краєзнавчого музею „Волино-Подільські археологічні студії”, вып. 1: Пам 'яті І. К. Свешнікова (1915–1995), Львів 1998, с. 254–255.
Макарова Т.И., Украшения и амулеты из лазурита у кочевников Х–ХІ вв., „Археологические сообщения ГЭ” 1962, вып. 4, с. 125–134.
Моця О.П., Карпати у X–XIV ст.[в:] Етногенез та етнічна історія населення Українських Карпат, т. 1: Археологія та антропологія, Львів 1999, с. 341–360.
Немеров В.Ф., Воинское снаряжение и оружие монгольского воина XIII–XIV вв., „Советская археология” 1987, н. 2, с. 212–227.
Пивоваров С., Археологічні дослідження Чорнівського городища в 1999–2000 рр. [в:] Питання стародавньої та середньовічної історії, археології й етнології, т. 1, Чернівці 2001, с. 243–255.
Пивоваров С., Два маловідомі середньовічні скарби з Буковини, „Проблеми археології України”, Київ–Чернівці 2000, с. 174–183.
Пивоваров С., Літописний Василів у Середньому Подністров’ї, Середньовічна Європа: погляд з кінця XX ст. Матеріали наукової конференції 16–18 березня 2000 р., Чернівці 2000.
Пивоваров С., Нові знахідки предметів озброєння та спорядження вершника і верхового коня з Чорнівського городища (перша половина XIII ст.) [в:] Питання стародавньої та середньовічної історії, археології й етнології, т. 2, Чернівці 2001, с. 133–141.
Пивоваров С., Нумізматичні пам 'ятки Буковини, Чернівці 2002.
Пивоваров С., Предмети з християнською і язичницькою символікою у давньоруських старожитностях Буковини (нові знахідки) [в:] Записки НТШ, т. 244: Праці археологічної комісії, 2002, с. 247–257.
Пивоваров С., Християнські старожитності в межиріччі Верхнього Пруту та Середнього Дністра, Чернівці 2001.
Пивоваров С.В., Арбалетне озброєння в середньовічних старожитностях Буковини, „Держава иа армія. Вісник Національного університету „Львівська політехніка” 2004, н. 502, с. 24–30.
Пивоваров С., Федорук А., Археологічні дані про арбалетне озброєння на Буковині (за матеріалами розкопок городища у с. Зелена Липа), Музейний щорічник. (Матеріали науково- практичної конференції „Музей та музейна справа на початку III тисячоліття”, м. Чернівці, 14 травня вып. 2 (24), Чернівці 2003, с. 85–93.
Пивоваров С., Федорук А., До питання про найманство у Галицькій Русі у XIV cm. (за даними розкопок городища у с. Зелена Липа), Питання стародавньої та середньовічної історії, археології й етнології, Чернівці 2002, т. 1, с. 140–149.
Пивоваров С., Чеховський I., На Дністрі, на „оукраинь галичьскои" [в:] Матеріали та дослідження Дністровської комплексної археологічно-етнографічної експедиції ЧДУ в с. Галиця Сокирянського р-ну Чернівецької обл.), Чернівці 2000.
Терський С.В., Археологія доби Галицько-Волинської держави, Львів 2002.
Терський С.В., Вироби з кості і рогу Х–ХIII cm. з території Прикарпаття і Волині у фондах Львівського історичного музею, IНЗ ЛІМ, вып. 1, Львів 1993, с. 68–87.
Терський С.В., Військово-стратегічний шлях Володимир – Теребовля та його роль у
формуванні Галицько-Волинської держави. Спроба реконструкції на місцевості, Держава иа армія, Вісник Національного університету „Львівська політехніка” 2004, н. 502, с. 18–24.
Терський С.В., Волинь в системі міжнародних зв’язків Київської Русі (X–XIV cm.) (до постановки проблеми), IНЗ ЛІМ, вып. 4, 1, Львів 1995, с. 73–88.
Терський С.В., Галицько-Волинська Держава: зв ’язки із Сходом (за матеріалами археологічних досліджень політико-економічних центрів Західної Волині), V Міжнародна археологічна конференція студентів та молодих вчених (Київ, 22–24 квітня 1997 р.). Наукові матеріали, Київ 1997, с. 268–269.
Терський С.В., Галицько-Волинська Держава та Схід (за археологічними збірками Львівського історичного музею), IНЗ ЛІМ, вып. 9, Львів 2000, с. 179–201.
Терський С.В., Пересопниця. Краєзнавчий нарис, Рівне 2003.
Терський С.В., Пересопниця після Батия. Нові знахідки, Археологічні студії, вып. 1: Збірник на пошану 70-річчя Б. О. Тимощука, Київ–Чернівці 2000, с. 217–223.
Терський С.В., Садиба вельможі в окольному городі княжого Володимира, „Записки Наукового Товариства ім. Т. Шевченка”, т. 244, „Праці археологічної комісії”, Львів 2002, с. 645–662.
Терский-Шеломенцев В.С., Исследования детинца Звенигорода Галицкого, „Советская археология” 1978, н. 1, с. 206–215.
Тимощук Б.О., Давньоруська Буковина (Х-перша половина XIV cm.), Київ 1982.
Худяков Ю.С., Вооружение центрально-азиатских кочевников в зпоху раннего и рaзвитого средневековья, Новосибирск 1991.
Швецов Л.М., Котлы из погребений средневековых кочевников, „Советская археология” 1980, н. 2, с. 196–199.
Antoniewicz W., Archeologia Polski, Warszawa 1928.
Czołowski A., Janusz B., Przeszłość i zabytki województwa tarnopolskiego, Tarnopol 1926.
Mazuryk J., Panyszko S., Ostapiuk O., Badania archeologiczne latopisowego Uhrowieska, „Archeologia Polski Środkowo-Wschodniej” 1998, t. 3, s. 175–182.
Rohatko J., Zabytki z kolekcji Piotra Kani z Gródka nad Bugiem woj. zamojskie, „Lubelskie Materiały Archeologiczne” 1990, t. 3, s. 183–200.
Rohatko J., Nowe znaleziska z okolic Gródka nad Bugiem woj. Zamość, „Sprawozdania Archeologiczne” 1994, nr 46, s. 169–184.
Świętosławski W., Archeologiczne ślady najazdów tatarskich na Europę Środkową w XIII w., Łódź 1997.
Licencja
© by Adam Mickiewicz University, Faculty of History, Poznań, 2007
OPEN ACCESS