Słowa kluczowe
сполучуваність слів
атрибутив-прикметник
прикметниково-іменниковий комплекс
метафора
синекдоха
Jak cytować
Abstrakt
На основі 550 фрагментів писемних пам’яток різних жанрів досліджено деякі аспекти сполучуваності слів в українській мові XVI–XVII ст., зокрема особливості функціонування атрибутивів-прикметників у межах прикметниково-іменникових комплексів. У пропонованій статті детально проаналізовано словосполучення “прикметник + іменник рука”, що виникли в результаті метонімічного перенесення (синекдохи).
Bibliografia
Арполенко Г. (2008), Нариси з морфології старослов’янської мови східнослов’янських пам’яток XI–ХIII століть, Київ.
Афанасьева О. (1994), Адъективный класс лексики в современном английском языке и формы его языковой репрезентации, Москва.
Дидик-Меуш Г. (2008), Українська медицина: історія назв, Львів.
Дидик-Меуш Г. (2015), Атрибутив і жанр (за текстом львівської пам’ятки 1631 року, [w:] Н. Скотна (red.), Проблеми гуманітарних наук. Збірник наукових праць Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка, вип. 36, Дрогобич, с. 173–180.
Дидик-Меуш Г. (2016), Атрибутив і жанр. 2 (за львівськими пам’ятками І половини XVII ст., [w:] О. Костів (red.), У координатах мови. Збірник наукових праць на пошану професора Лідії Коць-Григорчук, Львів, с. 171–180.
КСУМ16–17 – Картотека “Словника української мови XVI – першої половини XVII століть” / Зберігається у відділі української мови Інституту українознавства ім.І. Крип’якевича НАНУ, м. Львів.
Кубрякова Е.С. (2007), К проблеме ментальных репрезентаций, [w:] Вопросы когнитивной лингвистики, № 4, Москва, с. 8–16.
Никитин М.В. (1974), Лексическое значение в слове и словосочетании, Владимир.
Никитин М.В. (1983), Лексическое значение слова: структура и комбинаторика, Москва.
СУМ – Білодід І. (red.) (1970–1980), Словник української мови, т. 1–11, Київ.
СУМ14–15 – Гумецька Л. (red.), (1977–1978), Словник староукраїнської мови ХІV–ХV ст., т. 1–2, Київ.
СУМ16–17 – Гринчишин Г., Чікало М. (red.) (1994–2013), Словник української мови XVI – першої половини XVII ст., вип. 1–16, Львів.
СТ – Тимченко Є. (red.) (1930–1932), Історичний словник українського языка, Харків; Київ.
Укр.м. – Русанівський В.М., Тараненко О. О. (red.) (2004), Українська мова. Енциклопедія, вид. 2-е, Київ.
Kuryłowicz J. (1967), Metaphor and metonymy in linguistics, [w:] Zagadnienie rodzajów literackich, t. 9, z. 2, Łódź.
Юдина Н. В. (2006), Лксическая сочетаемость в когнитивном аспекте (на материале конструкции “прилагательное + существительное”, Москва.
Susse R. (1974), The Deep Structure of Adjectives in Noun Phrases, [w:] „Journal of Linguistics”, v. 10, № 1, s. 111–131.
Wolf F., Gibson E. (2006), Coherence in Natural Language: Data Structures and Applications. – Cambridge (Mass.): „Harvard University Press”; London: „Cambr. University Press”.
Licencja
Autorzy
Autorzy tekstów przyjętych do publikacji w czasopiśmie Gwary Dziś są zobowiązani do wypełnienia, podpisania i odesłania na adres redakcji umowy o udzielenie nieodpłatnej licencji do utworów, z zobowiązaniem do udzielania sublicencji CC.
Zgodnie z umową, autorzy tekstów opublikowanych w czasopiśmie Gwary Dziś udzielają Uniwersytetowi im. Adama Mickiewicza w Poznaniu niewyłącznej i nieodpłatnej licencji oraz zezwalają na użycie sublicencji Creative Commons Attribution-NoDerivatives 4.0 International (CC BY-ND 4.0).
Autorzy zachowują prawa do dalszego, swobodnego rozporządzania utworem.
Użytkownicy
Zainteresowani użytkownicy internetu uprawnieni są do korzystania z utworów opublikowanych od 2015 r. w Gwarach Dziś pod następującymi warunkami:
uznanie autorstwa - obowiązek podania wraz z rozpowszechnionym utworem, informacji, o autorstwie, tytule, źródle (odnośniki do oryginalnego utworu, DOI) oraz samej licencji;
bez tworzenia utworów zależnych - utwór musi być zachowany w oryginalnej postaci, nie można bez zgody twórcy rozpowszechniać np. tłumaczeń, opracowań.
Do wszystkich tekstów opublikowanych przed 2015 r. prawa autorskie są zastrzeżone.
Inne
Uniwersytet im. Adama Mickiewicza w Poznaniu zachowuje prawo do czasopisma jako całości (układ, forma graficzna, tytuł, projekt okładki, logo itp.).