Abstrakt
Записані під час експедицій на Бойківщину впродовж 1999–2016 років тексти про весілля, доступні діалектні, фольклорні, етнографічні записи від кінця ХІХ ст. свідчать, що до 50-х років ХХ століття з обрядовою метою використовували не коровай, а випечений домашній хліб із житньої чи вівсяної муки, згодом – із пшеничного борошна або ж куплений виріб. Сучасні тексти про бойківське весілля дають змогу проілюструвати функціювання слова коровай. Проаналізовано семантику лексеми, її здатність утворювати деривати з обрядовим значенням, тенденцію до компонування сталих словосполучень, а також обрядовий контекст використання короваю. Лексема демонструє варіативність на фонетичному, акцентуаційному, словотвірному рівнях. Відзначено різні назви на позначення оздоб на короваю, зокрема спеціально випечених із тіста виробів. У статті наведено розповіді респондентів про вірування, ворожіння тощо, повʼязані з випіканням короваю.
Bibliografia
Кобільник В. (2009), Матеріяльна культура села Жукотин Турчанського повіту. Ч. ІІІ. Одяг, [в:] Літопис Бойківщини. Перевидання часопису, вип. 3, ч. 7–9 за 1936–1937 рр., упоряд., підг. до пуб., заг. ред. Р. Данчин [Kobilnyk V., Materiialna kultura sela Zhukotyn Turchanskoho povitu. Ch. Sh. Obiah, [v:] Litopys Boikivshchyny. Perevydannia chasopysu, vyp. 3, ch. 7-9 za 1936-1937 rr. uporiad. pidg. do pub., zag. red. R. Danchyn], Львів, с. 228–243.
Левинський, Левинський В. Бойківське весїлє в Доброгостові (Дрогобицького повіта), [в:] Матеріали до українсько-руської етнології, т. Х [Levynskyi V., Boikivske vesilie v Dobrohostovi (Drohobitskoho povita), [v:] Materialy do ukrainsko-ruskoi etnolohii], Львів, 1908 , с. 101–120.
Мисевич О. (1937), Український весільний обряд у Бойківщині [Mysevych O., Ukrainskyi vesilnyi obriad u Boikivshchyni], Львів.
СУМ, Словник української мови, т. І–Х, ред. І. Білодід та ін.[Slovnyk ukrainskoi movy, t, I-X, red. I. Bilodid ta in.], Київ 1971–1981.
Хібеба Н. (2018a), Номінація весільного хліба в бойківських говірках, [в:] Вісник Львівського університету. Серія філологічна, вип. 68 [Khibeba N., Nominaciia vesilnoho khliba v boikivskykh hovirkakh, [v:] Visnyk Lvivskoho universytetu. Seriia filolohichna, vip. 68], Львів, с. 240–249.
Хібеба Н. (2018b), Обрядова функція весільного печива та його мовна проекція в бойківських говірках, [в:] Діалектологічні студії. 11. Слово – словник – корпус, відп. ред. П. Гриценко, Н. Хобзей [Khibeba N., Obriadova funktsiia vesilnoho pechyva ta ioho movna proektsiia v boikivskikh hovirkakh, [v:] Dalektolohichni studii. 11. Slovo – slovnyk – korpus, red. P. Hrytsenko, N. Khobzei], Львів, с. 152–166.
Licencja
Autorzy
Autorzy tekstów przyjętych do publikacji w czasopiśmie Gwary Dziś są zobowiązani do wypełnienia, podpisania i odesłania na adres redakcji umowy o udzielenie nieodpłatnej licencji do utworów, z zobowiązaniem do udzielania sublicencji CC.
Zgodnie z umową, autorzy tekstów opublikowanych w czasopiśmie Gwary Dziś udzielają Uniwersytetowi im. Adama Mickiewicza w Poznaniu niewyłącznej i nieodpłatnej licencji oraz zezwalają na użycie sublicencji Creative Commons Attribution-NoDerivatives 4.0 International (CC BY-ND 4.0).
Autorzy zachowują prawa do dalszego, swobodnego rozporządzania utworem.
Użytkownicy
Zainteresowani użytkownicy internetu uprawnieni są do korzystania z utworów opublikowanych od 2015 r. w Gwarach Dziś pod następującymi warunkami:
uznanie autorstwa - obowiązek podania wraz z rozpowszechnionym utworem, informacji, o autorstwie, tytule, źródle (odnośniki do oryginalnego utworu, DOI) oraz samej licencji;
bez tworzenia utworów zależnych - utwór musi być zachowany w oryginalnej postaci, nie można bez zgody twórcy rozpowszechniać np. tłumaczeń, opracowań.
Do wszystkich tekstów opublikowanych przed 2015 r. prawa autorskie są zastrzeżone.
Inne
Uniwersytet im. Adama Mickiewicza w Poznaniu zachowuje prawo do czasopisma jako całości (układ, forma graficzna, tytuł, projekt okładki, logo itp.).