Słowa kluczowe
концептуальний смисл
мовна картина світу
похідне слово
середньо- наддніпрянські говірки
гуцульські говірки
Jak cytować
Abstrakt
У статті проаналізовано реалізацію смислових компонентів концепту мати, повʼязаних із коренями -мат-(и), (-мам-(а)), -ненʼ-(а) в мовленні носіїв українських середньонаддніпрянських та гуцульських говірок. Зʼясовано, що різний ступінь концептуалізації образу жінки-матері зумовив відмінну обʼєктивацію когнітивних смислів вказаного концепту в досліджуваних ареалах. Кількісне зіставлення похідних від іменників мати ( мама), неня та актуалізованих у них концеп-
туальних характеристик в середньонаддніпрянсьому й гуцульському мовних просторах засвідчив про значущість аналізованої когнітивної одиниці в картині світу гуцулів.
Bibliografia
ГЗП, Мартинова Г.І. [Martynova G.І.] (2012), Говірки Західної Полтавщини [Govіrky Zahіdnoі Poltavshchiny], Черкаси.
Гов_У., Березовська Г.Г., Кривошея І.І., Тищенко Т.М. [Berezovsʼka G.G., Krivosheya І.І., Tishchenko T.M.] (2008), Говірки історичної Уманщини та суміжних земель [Govіrky іstorichnoі Umanshchiny ta sumіzhnyh zemel], Умань.
Голян. І, Голянич М. [Holianych M.] (2018-2022), Мовний портрет села Тюдів: в 2 т. [Movnyi portret sela Tiudiv: v 2 t.], т. І, Івано-Франківськ. Гр., Грінченко Б. [Hrichenko B.] (1907-1909), Словарь української мови [ Slovar ukrainskoi movy], т. 1-4, Київ.
ГСЛ, Хобзей Н., Ястремська Т., Сімович К., Дидик-Меуш Г. [Khobzei N., Yastremska T., Simovych K., Dydyk-Meush H.] (2013), Гуцульські світи. Лексикон [Hutsulski svity. Leksykon], Львiв.
ГЧ, Мартинова Г.І., Щербина Т.В., Таран А.А. [Martynova G.І., Shcherbina T.V., Taran A.A.] (2013), Говірки Черкащини: збірник діалектних текстів [ Govіrky Cherkashchyny: zbіrnyk dіalektnyh tekstіv], Черкаси.
ЕОСУ ІІІ, Етнографічний образ сучасної України. Корпус експедиційних фольклорно-етнографічних матеріалів, т. 3: Родильна обрядовість [Etnohrafichnyi obraz suchasnoі Ukraіny. Korpus ekspedytsiinykh folklorno-etnohrafichnykh materialiv, t. 3: Rodilna obryadovіst], Київ, 2016.
ЕСУМ ІІІ, Етимологічний словник української мови: в 7 т. [Etymolohichnyi slovnyk ukrainskoi movy: v 7 t.], т. ІІI, за ред. О.С. Мельничука, Київ, 1983.
ЗА, записи авторки [zapysy avtorky] (записи здійснені впродовж 2020-2022 рр. від респондентів із віковим цензом 55-98 років, які народилися й мешкали в с. Хлистунівка, Вʼязівок, Сердегівка, Терешки, Ташлик, Балаклея Черкаської області та с. Мишин, Стопчатів, Космач, Яворів, Криворівня, Микитинці Івано-Франківської області), зберігаються в домашньому архіві В. Дячук.
Знаки, Жайворонок В.В. [Zhajvoronok V.V.] (2006), Знаки української етнокультури: Словник-довідник [Znaky ukrajinskoі etnokultury: Slovnyk-dovіdnyk], Київ.
КСГГ, Гузар Г., Закревська Я. [Guzar G., Zakrevsʼka YA.] (1997), Гуцульські говірки: Короткий словник [ Gutsulskі govіrky: Korotkii slovnyk], Львів.
Лес., Лесюк М. [Lesiuk M.] (2008), Мовний світ сучасного галицького села (Ковалівка Kоломийського району) [Movnyi svit suchasnoho halytskoho sela (Kovalivka kolomyiskoho raionu)], Івано-Франківськ.
МВЛ, Грицак М. [Grycak M.] (2008), Матеріали до вівчарської лексики села Росішка Рахівського району Закарпатської області [Materіaly do vіvcharskoi leksyky sela Rosіshka Rahіvskogo rajonu Zakarpatskoi oblastі], Львів.
МСГГ, Піпаш Ю.О., Галас Б.К. [Pipash Yu.O., Halas B.K.] (2005), Матеріали до словника гуцульських говірок (Косівська Поляна і Росішка Рахівського району Закарпатської обл.) [Materialy do slovnyka hutsulskykh hovirok (Kosivska Poliana i Rosishka Rakhivskoho raionu Zakarpatskoi obl.)], Ужгород.
СГ, Мартинова Г.І., Щербина Т.В. [Martynova G.І., Shcherbina T.V.] (2020), Словник середньонаддніпрянських говірок [Slovnyk serednonaddnіpryanskih govіrok], Черкаси.
СД ІІ, Славянские древности: Этнолингвистический словарь: в 5 т. [Slavyanskie drevnosti: Etnolingvisticheskij slovar: v 5 t.], т. ІІ, под ред. Н.И. Толстого, Москва, 1999.
СГГБ, Неґрич М. [Negrich M.] (2008), Скарби гуцульського говору: Березови [Skarby guculskogo govoru: Berezovy], Львів.
СГСБ, Горбач О. [Gorbach O.] (2000), Словник говірки села Бродина [Slovnyk govіrky sela Brodina], Львів.
СУГКР, Савчук Д.П. [Savchuk D.P.] (2012), Словник українських говірок Карпатського регіону: пояснення та походження слів [Slovnyk ukraіnskih govіrok Karpatskogo regіonu: poyasnennya ta pohodzhennya slіv], Київ-Косів.
ТСДГГ, Шкрумеляк М.С. [Shkrumelyak M.S.] (2016), Тлумачний словник-довідник гуцульських говірок [Tlumachnyi slovnyk-dovіdnyk guculskyh govіrok], Івано-Франківськ.
Бігусяк М. [Bіgusyak M.] (2000), Із спостережень над весільною лексикою гуцульського говору [Іz sposterezhen nad vesіlnoiu leksikoiu guculskogo govoru], [в:] Гуцульські говірки: лінгвістичні та етнолінгвістичні дослідження [Guculskі govіrki: lіngvіstychnі ta etnolіngvіstychnі doslіdzhennia], Львів, с. 125-148.
Licencja
Prawa autorskie (c) 2023 Віра Романівна Дячук
Utwór dostępny jest na licencji Creative Commons Uznanie autorstwa – Bez utworów zależnych 4.0 Międzynarodowe.
Autorzy
Autorzy tekstów przyjętych do publikacji w czasopiśmie Gwary Dziś są zobowiązani do wypełnienia, podpisania i odesłania na adres redakcji umowy o udzielenie nieodpłatnej licencji do utworów, z zobowiązaniem do udzielania sublicencji CC.
Zgodnie z umową, autorzy tekstów opublikowanych w czasopiśmie Gwary Dziś udzielają Uniwersytetowi im. Adama Mickiewicza w Poznaniu niewyłącznej i nieodpłatnej licencji oraz zezwalają na użycie sublicencji Creative Commons Attribution-NoDerivatives 4.0 International (CC BY-ND 4.0).
Autorzy zachowują prawa do dalszego, swobodnego rozporządzania utworem.
Użytkownicy
Zainteresowani użytkownicy internetu uprawnieni są do korzystania z utworów opublikowanych od 2015 r. w Gwarach Dziś pod następującymi warunkami:
uznanie autorstwa - obowiązek podania wraz z rozpowszechnionym utworem, informacji, o autorstwie, tytule, źródle (odnośniki do oryginalnego utworu, DOI) oraz samej licencji;
bez tworzenia utworów zależnych - utwór musi być zachowany w oryginalnej postaci, nie można bez zgody twórcy rozpowszechniać np. tłumaczeń, opracowań.
Do wszystkich tekstów opublikowanych przed 2015 r. prawa autorskie są zastrzeżone.
Inne
Uniwersytet im. Adama Mickiewicza w Poznaniu zachowuje prawo do czasopisma jako całości (układ, forma graficzna, tytuł, projekt okładki, logo itp.).