Keywords
colour names
*běl- (white)
folklore (Ukrainian, Bulgarian, Macedonian and Serbian songs)
Carpatho-Balcanica
area
isogloss
How to Cite
Abstract
The collocation біла дівка (synonymous with гарна дівчина, кохана дівчина) and its correlative білий хлопець, леґінь are popular in the song folklore of the Ukrainian Carpathian Mountains. In the Ukrainian dialectal continuum, these frequent structural elements of the kolomyika songs belong to the Carpathian regional lexis. In Carpathian songs about love and affection, the meaning “beautiful, positive” conveyed by білий occurs in the phrase *біла дівка as well as many phrasal names containing it.
The folklore of every ethnic community is unique with respect to its content (i.e. plots and themes), language, and imagery. At the same time, behind the uniqueness of folk songs of different people, there are sometimes common features arising at various times and for different reasons. These features is a specific subject for comparative-historical research. Bulgarian, Macedonian, and Serbian songs reflect a mode of using *běl- to express the notion of love and affection as well as the related values; this bears a resemblance to the Carpathian Ukrainian pattern. These folklore traditions share a more or less similar way of using the qualifier *běl- referring to a beautiful beloved maiden, as well as attributes, circumstances, and processes which, taken together, represent a large axiological “white space matrix” of love songs (carrying markedly positive connotations). Here, the qualifier *běl- is among the principal means of implementation of the semantic features “beautiful” and “positive”, while its synonymic relations to the other items conveying the same meaning are ethnos-specific.
The qualifier *běl- in the collocation *біла дівка and its permanent presence in the structure of the other nominative items represent the Ukrainian-Carpathian-Bulgarian-Macedonian-Serbian isogloss, thus increasing the number of integral, linguistic and cultural Ukrainian-Carpathian-Southern-Slavonic entities. The meaning of the isogloss’s invariant is modified and extended by names, collocations, and concepts widely manifested in Carpathian songs as well as in separate Southern Slavonic folklore traditions. Equally topical is the study of the isogloss’s structure (i.e. the topography of relevant elements and phenomena as well as their areal distribution and functioning) and of the prerequisites for the emergence of similar linguistic items and phenomena within different languages and cultures. This is owing either to their mutually independent convergent development, the preservation of the homogeneous historical heritage of the earlier periods, or to the interaction between languages and their dialects. The intensity and sources of these influences are often evidenced by the isogloss’s specific characteristics.
As a result of the appearance of “beautiful” and “positive” as the meanings of *běl- and their occurrence in the Carpathian-Balkan area, the issue of the origin of these features within each language of this area becomes topical. An investigation of this issue will show whether they are secondary in relation to, and derivative from, the underlying meaning of colour, or maybe they derive from the archaic syncretic semantics of білий “shining = light = beautiful”.
The unique, i.e. exclusive, structural elements of each Slavonic language are not only indicative of the specificity of their evolution but are also instrumental for comparative analysis aimed at establishing the degree of identity or similarity between languages and cultures. The feasibility of isoglosses / isopragms evidenced by folklore texts and ethnographic materials correlates with the exhaustiveness and comparability of basic data corpora of individual Slavonic dialectal continuums.
References
Джерела
БЕР, Български етимологичен речник [Balgarski etimologichen rechnik], т. 1–. София, 1971–.
БЛ, Бела лоза. Свадбене песме Сврљишког краjа [Bela loza. Svadbene pesme Svrljiškog kraja], прир. Н. Бодановиħ [N. Bodanović], Ниш, 2000.
БНТ, Българско народно творчество: в 12 т. [Balgarsko narodno tvorchestvo: v 12 t.], т. VI: Любовни песни, oтбр. и редакт. Д. Осинин, И. Бурин [D. Osinin, I. Burin], София, 1962.
Воллан, Угро-русскія народныя пѣсни [Ugro-russkіya narodnyya pesni], cобр. Г.А. Де-Воллан [G.A. De-Vollan], С.-Петербургъ, 1885.
Гнатюк В. [Hnatiuk V.] (1905–1907), Коломийки [Kolomyiky], зібрав В. Гнатюк, т. І–ІІІ, Львів.
Грицак М.А. [Hrytsak M.A.] (2017), Матеріали до Словника українських говірок Закарпатської області [Materialy do Slovnyka ukrainskykh hovirok Zakarpatskoi oblasti], вип. 1: А–Б, Київ.
Грицак М.А. [Hrytsak M.A.], Картотека Словника українських говірок Закарпатської області [Kartoteka Slovnyka ukrainskykh hovirok Zakarpatskoi oblasti], зберігається в Інституті української мови НАН України (м. Київ).
ДМНП, Двогласни македонски народни песни [Dvoglasni makedonski narodni pesni], изб. и ред. Т. Бицевски [T. Bicevski], Скопje, 1988.
ЕРСJ, Етимолошки речник српског jезика [Etimološki rečnik srpskog jezika], т. I–, Београд, 2003–.
Златковић Д. [Zlatkoviћ D.] (2014), Речник пиротског говора [Rečnik pirotskog govora], т. I–II, Београд.
ЗП, Народни песни от Западните Покрайнини [Narodni pesni ot Zapadnite Pokraynini], нотирал и записал В. Стоин [V. Stoin], София, 1959.
Илчев С. [Ilchev S.] (1969), Речник на личните и фамилни имена у българите [Rechnik na lichnite i familni imena u balgarite], София.
К, Коломийки [Kolomyiky], упорядн. Н.С. Шумада [N.S. Shumada], Київ, 1969.
Кауфман Н. [Kaufman N.] (1982), Народни песни на българите от Украинска и Молдавска ССР [Narodni pesni na balgarite ot Ukrainska i Moldavska SSR], т. I‒II, София.
Куняк, Коломийки Прикарпаття [Kolomyiky Prykarpattia], упорядн. Я. Куняк [Ya. Kuniak], Івано-Франківськ, 2006.
Лінтур, Народні балади Закарпаття [Narodni balady Zakarpattia], упорядник П.В. Лінтур [P.V. Lintur], Ужгород, 1959.
ЉНР, Љубовни народни песни [Ljubovni narodni pesni], изб. и ред. Д. Наневски [D. Nanevski], Скопje, 1971.
ММФ, Македонски музички фолклор. Песни [Makedonski muzički folklor. Pesni], т. ІІ. Скопje, 1959.
МПВ, Македонски народни песни од Воденско [Makedonski narodni pesni od Vodensko], изб. и ред. Т. Бицевски [T. Bicevski], Скопje, 1989.
МПК, Македонски народни песни од Кукушко [Makedonski narodni pesni od Kukuško], изб. и ред. Т. Бицевски [T. Bicevski], Скопje, 1989.
Негрич М. [Nehrych M.] (2008), Скарби гуцульського говору: Березови́ [Skarby hutsulskoho hovoru: Berezový], Львів.
НПК, Народни песни от Карнобатския край [Narodni pesni ot Karnobatskiya kray], зап. и съст. Д. Тодоров [D. Todorov], София, 1994.
НПЛ, Народне песме из Лесковачке области [Narodne pesme iz Leskovačke oblasti], сукуп. Д.М. Ђорђевић [D.M. Đorđević], прир. М. Златановић [M. Zlatanović], Београд, 1990.
Онишкевич М.Й. [Onyshkevych M.Y.] (1984), Словник бойківських говірок [Slovnyk boikivskykh hovirok], ч. І–ІІ, Київ.
ПJС, Народне песме и басме Jужне Србиjе [Narodne pesme i basme Južne Srbije], сукуп. и прир. М. Златановић [M. Zlatanović], Београд, 1994.
ПК I, Народни песни от Югозападна България. Пиринский край [Narodni pesni ot Yugozapadna Balgariya. Pirinskiy kray], т. І, съст. Н. Кауфман, Т. Тодоров [N. Kaufman, T. Todorov], София, 1967.
ПК II, Народни песни от Югозападна България. Пиринский край [Narodni pesni ot Yugozapadna Balgariya. Pirinskiy kray], т. II, съст. Н. Кауфман, И. Манолоов [N. Kaufman, I. Manoloov], София, 1994.
ПЛ, Васиљевић М.А. [Vasiljević M.A.] (1960), Народне мелодиjе Лесковачког края [Narodne melodije Leskovačkog kraya], Београд, 1960.
Пуjић С. [Pujić S.] (2013), Херцеговачка пчеларска лексика (на општесловенскоj основи) [Hercegovačka pčelarska leksika (na opšteslovenskoj osnovi)], «Српски диjалектолошки зборник», LX, c. 463–804.
ПЦГ, Васиљевић М.А. [Vasiljević M.A.] (1965), Народне мелодиjе Црне Горе [Narodne melodije Crne Gore. Београд, 1965.
РБЕ, Речник на българския език [Rechnik na balgarskiya ezik], т. І–. София, 1977–.
Ребошапка – Відгомін віків. Збірка народних балад, історичних пісень та пісень-хронік [Vidhomin vikiv. Zbirka narodnykh balad, istorychnykh pisen’ ta pisen-khronik], зібр. і упоряд. І. Ребошапка [I. Reboshapka], Бухарест, 1974.
РП, Народни песни от Родопския край [Narodni pesni ot Rodopskiya kray], сост. Н. Кауфман, Т. Тодоров [N. Kaufman, T. Todorov], София, 1970.
РСКНJ, Речник српскохрватског књижевног и народног jезика [Rečnik srpskohrvatskog književnog i narodnog jezika], т. 1–, Београд, 1959–.
Сабадош І.В. [Sabadosh I.V.] (2008), Словник закарпатської говірки села Сокирниця Хустського району [Slovnyk zakarpatskoi hovirky sela Sokyrnytsia Khustskoho rajonu], Ужгород.
Савчук – Шідарідайдана: Коротенькі співаночки або коломийки, які записав упродовж 1975 – 1989 років Микола Савчук у селі Великий Ключів Коломийського району Івано-Франківської області [Shidaridaidana: Korotenki spivanochky abo kolomyiky, yaki zapysavuprodovzh 1975 – 1989 rokiv Mykola Savchuk u seli Velykyi Kliuchiv Kolomyiskoho rajonu Ivano-Frankivskoi oblasti], Івано-Франківськ, 1999.
Сбук, Словник буковинських говірок [Slovnyk bukovynskykh hovirok], ред. Н.В. Гуйванюк, К.М. Лук’янюк [N.V. Huivaniuk, K.M. Lukianiuk], Чернівці, 2005.
СЗПГ, Аркушин Г. [Arkushyn H.] (2016), Словник західнополіських говірок [Slovnyk zakhidnopoliskykh hovirok], Луцьк.
СИБ, Народни песни от Североизточна България [Narodni pesni ot Severoiztochna Balgariya], т. II, сост. И. Качулев [I. Kachulev], София, 1973.
СНП І, Караџиħ В. [Karadžić V.] (1975), Спрске народне пjесме [Sprske narodne pjesme], т. І, Београд.
СНП ІV, Караџиħ В. [Karadžić V.] (1986), Спрске народне пjесме [Sprske narodne pjesme], т. ІV, Београд.
Сокіла, Волосянка у фольклорі та говірці [Volosianka u folklori ta hovirtsi], зібрав та впорядкував В. Сокіл [V. Sokil], Львів, 2016.
Сокілб, Народні пісні з голосу Параски Павлюк [Narodni pisni z holosu Parasky Pavliuk], зібрав та упорядкував В. Сокіл [V. Sokil], Львів, 2009.
Сокілв, Фольклорні матеріали з отчого краю [Folklorni materialy z otchoho krayu], зібрали В. Сокіл, Г. Сокіл [V. Sokil, H. Sokil], Львів, 1998.
СП, Караџиħ В. [Karadžić V.] (1965), Пjеснарица 1814–1815 [Pjesnarica 1814–1815], Београд.
СрРП, Народни песни от Средните Родопи [Narodni pesni ot Srednite Rodopi], записал А. Райчев [A. Raychev], София, 1973.
Стоилов А.П. [Stoilov A.P.] (1990), Македонски народни песни [Makedonski narodni pesni], ред. М. Китевски [M. Kitevski], Cкопjе.
УФЕ, Українська фольклористична енциклопедія [Ukrainska folklorystychna entsyklopediia], ред. В. Сокіл [V. Sokil], Львів, 2018.
Шило Г.Ф. [Shylo H.F.] (2008), Наддністрянський реґіональний словник [Naddnistrianskyi regionalnyi slovnyk], відп. ред. Л. Полюга, Н. Хобзей [L. Poliuha, N. Khobzej], Львів – Нью-Йорк.
Janów J. (2001), Słownik huculski, oprac. i przygot. do druku J. Rieger, Kraków.
Rieger J. (1996), A Lexical Atlas of the Hutsul Dialects of the Ukrainian Language, Warsaw.
Rieger J. (2017), Atlas ukraińskich gwar nadsańskich, t. I–II, Warszawa.
Література
Алмалех М. [Almaleh M.] (1997), Цветовете в балканския фолклор. Езикът на цветовете [Tsvetovete v balkanskiya folklor. Ezikat na tsvetovete], София.
Аркушин Г.Л. [Arkushyn H.L.] (1981), Улюблена народна ріка [Uliublena narodna rika], «Культура слова», 21, Київ, c. 68–72.
Белова О.В. [Belova O.V.] (1999), Красный цвет [Krasnyj cvet], [в:] Славянские древности. Этнолингвистический словарь в 5 т. [Slavyanskie drevnosti. Etnolingvisticheskij slovar v 5 t.], т. 2, Москва, c. 747–751.
Белова О.В. [Belova O.V.] (2012), Цвет [Cvet], [в:] Славянские древности. Этнолингвистический словарь [Slavyanskie drevnosti. Etnolingvisticheskij slovar в 5 т.], т. 5, Москва, c. 474–476.
Бернштейн С.Б. [Bernshtejn S.B.] (1948), Разыскания в области болгарской исторической диалектологии [Razyskaniya v oblasti bolgarskoj istoricheskoj dialektologii], т. 1: Язык валашских грамот XIV–ХV веков [Yazyk valashskih gramot XIV–ХV vekov], Москва – Ленинград.
Бjелетиħ М. [Bjeletić M.] (2001), Беле пчеле [Bele pchele], «Кодови словенских култура», бр. 6: Боjе, Београд, c. 106–118.
Богатырев П.Г. [Bogatyrev P.G.] (1958), Некоторые задачи сравнительного изучения эпоса славянских народов [Nekotorye zadachi sravnitelnogo izucheniya eposa slavyanskih narodov], Москва.
Вендина Т.И. [Vendina T.I.] (2000), Семантико-символическая парадигма цвета в контексте словообразования [Semantiko-simvolicheskaya paradigma cveta v kontekste slovoobrazovaniya], «Etnolingwistyka. Problemy języka i kultury», 12, c. 189–203.
Гриценко П. [Hrytsenko P.] (2008), Carpato-balkanica в свете «Общекарпатского диалектологического атласа» [Carpato-balkanica v svete «Obshchekarpatskogo dialektologicheskogo atlasa»], [в:] Карпато-балканский диалектный ландшафт: Язык и культура. Памяти Галины Петровны Клепиковой, Москва, c. 26–57.
Гриценко П. [Hrytsenko P.] (2009), Carpato-balkanica. 2. Українсько-хорватські паралелі на картах Загальнослов’янського лінгвістичного атласу [Carpato-balkanica. 2. Ukrainskokhorvatski paraleli na kartakh Zahalnoslovianskoho linhvistychnoho atlasu], «Studia methodologica», вип. 27: Лемківський діалект у загальноукраїнському контексті, c. 5–12.
Дядищева-Росовецька Ю. [Diadyshcheva-Rosovetska Yu.] (2001), Фольклор і поетичне слово Тараса Шевченка [Folklor i poetychne slovo Tarasa Shevchenka], Київ.
Евгеньева А.П. [Evgeneva A.P.] (1963), Очерки по языку русской устной поэзии в записях XVII–XX вв. [Ocherki po yazyku russkoj ustnoj poezii v zapisyah XVII–XX vv.], Москва.
Єрмоленко С.Я. [Yermolenko S.Ya.] (1987), Фольклор і літературна мова [Folklor i literaturna mova], Київ.
Иванов Й. [Ivanov Y.] (1959), Българските народни песни [Balgarskite narodni pesni], София.
Ивић М. [Ivić M.] (1999), Бело као лингвистички и культуролошки проблем [Belo kao lingvistički i kulturološki problem], «Jужнословенски филолог», LX, c. 1–19.
Ивић М. [Ivić M.] (2001), О метафоричним екстензиjама назива боjа [O metaforičnim ekstenzijama naziva boja], «Кодови словенских култура», бр. 6: Боjе, c. 7–13.
Jанковиħ J. [Janković J.] (2011), Семантичка анализа деривата придева бео у српском jезику [Semantička analiza derivata prideva bео u srpskom jeziku], «Прилози проучавања jезика», 42, c. 9–36.
Карпіловська Є.А. [Karpilovska Ye.A.] (2002), Кореневий гніздовий словник української мови. Гнізда слів з омографічними коренями [Korenevyi hnizdovyi slovnyk ukrainskoi movy. Hnizda sliv z omohrafichnymy koreniamy], Київ.
Кирчів Р. [Kyrchiv R.] (2002), Із фольклорних регіонів України. Нариси й статті [Iz folklornykh rehioniv Ukrainy. Narysy i statti], Львів.
Клепикова Г.П. [Klepikova G.P.] (2006), К завершению проекта «Общекарпатский диалектологический атлас» [K zaversheniyu proekta «Obshchekarpatskij dialektologicheskij atlas»], [в:] Общеславянский лингвистический атлас. Материалы и исследования. 2003–2005. Москва, c. 52–79.
Клепикова Г.П. [Klepikova G.P.] (2002), Многоязыковые атласы как источник изучения сепаратных межславянских лексико-семантических параллелей [Mnogoyazykovye atlasy kak istochnik izucheniya separatnyh mezhslavyanskih leksiko-semanticheskih parallelej], [в:] Аванесовский сборник, Москва, c. 111–118.
Коспартова М. [Kospartova M.] (1972), Лексико-семантични противопоставяния в семантичната структура на лексемата бял [Leksiko-semantichni protivopostavyaniya v semantichnata struktura na leksemata byal], «Български език», кн. I–II, c. 80–85.
Лесюк М. [Lesiuk M.] (2010), Еротизм в українському пісенному фольклорі: лінгвістичний аспект [Erotyzm v ukrainskomu pisennomu folklori: linhvistychnyi aspekt], Івано-Франківськ.
Лесюк М. [Lesiuk M.] (2008), Мовний світ сучасного галицького села (Ковалівка Kоломийського району) [Movnyi svit suchasnoho halytskoho sela (Kovalivka kolomyiskoho rajonu)], Івано-Франківськ.
Лесюк М. [Lesiuk M.] (2008), Назви коханої людини в сучасній українській мові [Nazvy kokhanoi liudyny v suchasnii ukrainskii movi], Ucrainіca, т. III: Současnа́ ukrajinistika. Problе́my jazyka, literatury a kultury, č. 1, Olomouc, c. 35–41.
Мовчанюк В. [Movchaniuk V.] (2004), Народнопісенний Дунай в поезії Шевченка [Narodnopisennyi Dunai v poezii Shevchenka], «Народна творчість та етнографія» ч. 3, c. 45–49.
Мушкетик Л. [Mushketyk L.] (2013), Фольклор українсько-угорського порубіжжя [Folklor ukrainsko-uhorskoho porubizhzhia], Київ.
Нимчук В.В. [Nimchuk V.V.] (1988), Карпатоукраинско-южнославянские языковые параллели и тождества (история и перспективы проблемы) [Karpatoukrainsko-yuzhnoslavyanskie yazykovye paralleli i tozhdestva (istoriya i perspektivy problemy)], [в:] Общеславянский лингвистический атлас. Материалы и исследования, Москва, c. 294–313.
Німчук В.В. [Nimchuk V.V.] (2003), Проблема карпатоукраїнсько-південнослов’янських лексичних паралелей і збігів [Problema karpatoukrainsko-pivdennoslovianskykh leksychnykh paralelej i zbihiv], «Українська мова», № 3–4, c. 18–31.
Німчук В.В. [Nimchuk V.V.] (1993), Українські говори та балканський мовний союз [Ukrainski hovory ta balkanskyi movnyi sojuz], [в:] ХІ Міжнародний з’їзд славістів. Слов’янське мовознавство. Доповіді, Київ, c. 41–63.
Оссовецкий И.А. [Ossoveckij I.A.] (1958), Язык фольклора и диалект [Yazyk folklora i dialekt], [в:] Основные проблемы эпоса восточных славян, Москва, c. 172–190.
Панькевич І. [Pankevych I.] (1955), Українсько-болгарські мовні зв’язки в Семигороді [Ukrainsko-bolharski movni zviazky v Semyhorodi], «Slavia», r. XXIV, № 2–3, c. 211–240.
Плотникова А.А. [Plotnikova A.A.] (2013), Южные славяне в балканском и общеславянском контексте: этнолингвистические очерки [Yuzhnye slavyane v balkanskom i obshcheslavyanskom kontekste: etnolingvisticheskie ocherki], Москва.
Поповић Љ. [Popović Lj.] (2001), О семантици назива за бojе у руском, украjинском и српском фолклору [O semantici naziva za boje u ruskom, ukrajinskom i srpskom folkloru], «Кодови словенских култура», бр. 6: Боjе, c. 7–13.
Раденкович Л. [Radenkovich L.] (2007), Белое и черное как признаки мифологических существ (на славянском материале) [Beloe i chernoe kak priznaki mifologicheskih sushchestv (na slavyanskom materiale)], [в:] Балканские чтения. Terra balсanica. Terra slavica. К юбилею Татьяны Владимировны Цивьян, Москва, c. 80‒92.
Седакова И.А. [Sedakova I.A.] (2000), О сладком в языке и культуре болгар [O sladkom v yazyke i kulture bolgar], «Etnolingwistyka. Problemy języka i kultury», 12, c. 155–166.
Седакова И.А. [Sedakova I.A.] Система цветообозначений в болгарском языке [Sistema cvetooboznachenij v bolgarskom yazyke], [в:] Наименования цвета в индоевропейских языках: Системный и исторический анализ, Москва, c. 185–197.
Седакова И. А. [Sedakova I.A.] (2012), Сладкий [Sladkij], [в:] Славянские древности. Этнолингвистический словарь в 5 т. [Slavyanskie drevnosti. Etnolingvisticheskij slovar в 5 т.], т. 5, Москва, c. 33–39.
Толстая С.М. [Tolstaya S.M.] (2008), Пространство слова. Лексическая семантика в общеславянской перспективе [Prostranstvo slova. Leksicheskaya semantika v obshcheslavyanskoj perspektive], Москва.
Толстой Н.И. [Tolstoj N.I.] (1995), Белый цвет [Belyj tsvet], [в:] Славянские древности. Этнолингвистический словарь в 5 т. [Slavyanskie drevnosti. Etnolingvisticheskij slovar в 5 т.], т. 1, Москва, c. 151–154.
Шумада Н.С. [Shumada N.S.] (1969), Пісенні мініатюри українського народу [Pisenni miniatiury ukrainskoho narodu], [в:] Коломийки, упор. Н.С. Шумада, Київ, c. 11–43.
Bartmiński J. (1973), O języku folkloru, Wrocław – Warszawa – Krakόw – Gdańsk.
Bartmiński J. (1990), Folklor ‒ język – poetyka, Wrocław – Warszawa – Krakόw.
Ivić M. (1995), O zelenom konju. Novi lingvistički ogledi, Beograd.
Jagić V. (1876), Dunav – Dunaj in der slavischen Volkspoesie, «Archiv für slavische Philologie», B. I, H. 2, s. 299–333.
Siatkowski J. (2001), Karpacki atlas dialektologiczny, [в:] Złota księga. Ścieżkami wspόłczesnego literaturoznawstwa i językoznawstwa, red. S. Gajda, Opole, s. 349–358.
Sierociuk J. (1990), Peśń ludowa i gwara, Lublin.
License
Authors
Authors of texts accepted for publication in „Gwary Dziś" are required to complete, sign and return to the editor's office the Agreement for granting a royalty-free license to works with a commitment to grant a CC sub-license.
Under the agreement, the authors of texts published in „Gwary Dziś" grant the Adam Mickiewicz University in Poznań a non-exclusive, royalty-free license and authorize the use of Attribution-NoDerivatives 4.0 International (CC BY-ND 4.0) Creative Commons sub-license.
The authors retain the right to continue the free disposal of the work.
Users
Interested Internet users are entitled to use works published in „Gwary Dziś" since 2016 under the following conditions:
- attribution - obligation to provide, together with the distributed work, information about the authorship, title, source (link to the original work, DOI) and the license itself.
- no derivatives - the work must be preserved in its original form, without the author's consent it is not possible to distribute the modified work, such as translations, publications, etc.
Copyrights are reserved for all texts published before 2015.
Miscellaneous
Adam Mickiewicz University in Poznań retains the right to magazines as a whole (layout, graphic form, title, cover design, logo etc.).