Abstrakt
Prezentowany artykuł jest poświęcony organizacji badań interdyscyplinarnych i dorobkowi międzynarodowych kręgów intelektualnych, które w ostatnich latach wyznaczają standardy dla współczesnego dziennikarstwa. W artykule prześledzono konkretne parametry, które są niezbędne w procesie uzupełnienia i wzbogacenia istniejących teorii międzynarodowego dziennikarstwa. Tekst jest interpretacją wielostronnego dyskursu dziennikarskiego – esejów, artykułów, a także wywiadów z dziennikarzami, dyplomatami, uczonymi i działaczami politycznymi. Tego rodzaju badania prowadzą do konkluzji, że rozwój współczesnego dziennikarstwa jest generowany poprzez różnorodne czynniki, a w dłuższej perspektywie służy badaniu procesów modernizacji. Całe spektrum tych działań sprzyja rozwojowi specjalistów w dziedzinie dziennikarstwa o charakterze międzynarodowym. Przedstawiony tekst dość szczegółowo określa w jaki sposób istnienie komponentu publicystycznego wzmacnia nowe komunikacyjne relacje na linii: autor–czytelnik–bohater.
Bibliografia
Аньєс І. (2013), Підручник із журналістики: Пишемо для газет, Видавничий дім „Києво-Могилянська академія”, Київ.
Дейвіс Н. (2011), Новини Пласкої Землі, Видавництво Темпора, Київ.
Квіт С. (2008), Масові комунікації: Підручник, Видавничий дім „Києво-Могилянська академія”, Київ.
Лалл Дж. (2002), Медіа, комунікації, культура. Глобальний підхід, Видавництво „К.І.С.”, Київ.
Менцвель А. (2012), Антропологічна уява, Видавництво Юніверс, Київ.
Михайлин І. (2011), Основи журналістики. Підручник, 5-те вид. перероб. та доп., Видавництво Центр учбової літератури, Київ.
Мілош Ч. (2010), Абетка, Видавництво Треант, Харків.
На полях украинской интеллектуальной жизни, 23.11.2010, „Політ.ua” http://www.polit.ua/articles/2010/11/23/ryabchuk.html, 30.09.2013.
Пітерс Дж. Д. (2004), Слова на вітрі: історія ідеї комунікації, Видавничий дім „КМ Академія”, Київ.
Почепцов Г. (2010), Инжиниринг будущего. Лекции по стратегическим и форсайтным исследованиям, Издательство Альтерпрес, Киев.
Протести проти жадібності пройшли у 80 країнах. Італійці підраховують збитки, 16.10.2011, „Економічна правда”, http://www.epravda.com.ua/news/2011/10/16/302065/, 30.09.2013.
Прутцков Г. (2003), Введение в мировую журналистику: Антология в двух томах: Учебное пособие по курсу „История зарубежной журналистики. Введение в мировую журналистику”, Издательство Омега-Л, ИМПЭ им. А. С. Грибоедова, Москва.
Різун В. (2008), Теорія масової комунікації: підруч для студ. Галузі 0303 „журналістика та інформація”, Видавничий центр „Просвіта”, Київ.
Роджерс Е. М. (2009), Дифузія інновацій, Видавничий дім „Києво-Могилянська академія”, Київ.
Світова інтелектуальна еліта написала звернення до українців, 26.01.2014, „Українська правда. Життя”, http://life.pravda.com.ua/society/2014/01/26/149949/, 7.02.2014.
Сюндюков І., Час релятивних істин, 12.10.2011, „День”, http://www.day.kiev.ua/217078, 30.09.2013.
Фишер Й. (2013), Історія повертається. Світ після 11 вересня і відродження Заходу, Видавництво Темпора, Київ.
Фридман Т. (2011), Жаркий, плоский, многолюдный. Кому нужна „зеленая революция” и как нам реконструировать Америку, Издательство АСТ: Астрель, Москва.
Щербина А. (2013), Соціокультурна регуляція у технологіях масової комунікації: монографія, Видавництво Академвидав, Київ.
Эко У. (2007), Полный назад! Горячие войны и популизм в СМИ, Издательство Эксмо, Москва.
Glick J. (1.06.2011), The News Article Is Breaking Up, „Business Insider”, http://www.businessinsider.com/the-news-article-is-breaking-up-2011-6, 30.09.2013.