Polityka rosyjska wobec Ukrainy: czy to kiedykolwiek było partnerstwo strategiczne?

Main Article Content

Olga Brusylovska
Igor Koval

Abstrakt

W artykule postawiono hipotezę, że partnerstwo strategiczne Rosji i Ukrainy nigdy nie znajdowało się na wysokim poziomie (wbrew oficjalnie głoszonej wersji), będąc raczej – z powodu wysokiego poziomu asymetrii w ich relacjach – swego rodzaju „negatywną zależnością strategiczną”. I. Żowkwa twierdzi, że atrybutem partnerstwa strategicznego jest wspólnota interesów strategicznych, a relacje które nie stanowią odzwierciedlenia takiej wspólnoty są zbędne. G. Perepelytsia podkreśla, że naukowcy muszą rozróżnić dwie definicje partnerstwa strategicznego – jako poziom osiągniętej współpracy i jako instrument polityki zagranicznej państwa. Artykuł analizuje dwa aspekty partnerstwa strategicznego. Pierwsza część poświęcona jest wykorzystaniu koncepcji partnerstwa strategicznego w polityce zagranicznej Federacji Rosyjskiej (na przykładzie Ukrainy), a druga – poziomowi współpracy deklarowanej jako partnerstwo strategiczne. Po 1991 roku celem Moskwy była „przyjazna i neutralna Ukraina”. Relacje budowano przede wszystkim w dziedzinie gospodarczej, ale nawet wówczas Rosja intensywnie stosowała instrument polityczny w postaci zakazu importu niektórych towarów. Po 2004 r. relacje rosyjsko-ukraińskie zaostrzyły się w związku z rosyjską bazą wojskową zlokalizowaną na Krymie i stacjonowaniem rosyjskiej floty czarnomorskiej. Kreml był gotów raczej zniszczyć Ukrainę, niż pozwolić jej wybrać własną drogę, co zaprzeczało współczesnej koncepcji partnerstwa strategicznego, będącej fundamentem rosyjskiej polityki wobec Ukrainy. Zamiast tego Federacja Rosyjska zastosowała politykę „kija i marchewki” (niskie ceny gazu i inne preferencje ekonomiczne jako marchewkę, odpowiedzialność za „rodaków” jako kij). Traktat o przyjaźni, współpracy i partnerstwie pomiędzy Federacją Rosyjską i Ukrainą został wypowiedziany, tak samo jak i wszystkie porozumienia dotyczące Floty Czarnomorskiej, tym samym więc, Rosja nie chce posługiwać się formą „partnerstwa strategicznego” jako instrumentem swojej polityki wobec Ukrainy.

Downloads

Download data is not yet available.

Article Details

Jak cytować
Brusylovska, O., & Koval, I. (2019). Polityka rosyjska wobec Ukrainy: czy to kiedykolwiek było partnerstwo strategiczne?. Przegląd Strategiczny, (12), 131-144. https://doi.org/10.14746/ps.2019.1.9
Dział
INTERNATIONAL SECURITY
Biogramy autorów

Olga Brusylovska, Odeski Uniwersytet Narodowy im. Ilji Miecznikowa

Olga BRUSYLOVSKA – Professor, PhD of Political Science, Head of the International Relations Department, Odessa I. I. Mechnikov National University. Author of more than 70 research papers published in scientific journals of Ukraine, Poland, Bulgaria, Estonia, Germany, Lithuania, Macedonia, and Romania. Scientific interests include systemic transformation and foreign politics of post-communist countries of Europe and Asia. Member of editorial staff of international scientific journals: “ONU Herald”, “Political Life”, “Transformations”, and “Rhetoric and Communication”.

Igor Koval, Odeski Uniwersytet Narodowy im. Ilji Miecznikowa

Igor KOVAL – Professor, PhD of Political Science, Rector, Odessa I. I. Mechnikov National University, Honored Worker of Science and Technology of Ukraine, Corresponding Member of the Ukrainian Academy of Political Sciences. Author of more than 80 research papers published in scientific journals of Ukraine, USA, Czech Republic, Germany, Hungary, Poland, Russia, and Slovenia. Areas of research specialization include US-CIS Relations; Eastern Europe in the Global Geostrategical Context; Foreign Policy of Ukraine; Security and Peace Studies.

Bibliografia

  1. Astrov V., Havlik P. (2007), Belarus, Ukraine and Moldova: Economic Developments and Integration Prospects, in: The New Eastern Europe: Ukraine, Belarus, Moldova, (eds.) D. Hamilton, G. Mangott, Wash.–Vienna.
  2. Barbashin A., Thoburn H. (2015), Ivan Ilyin and the Ideology of Moscow’s Rule, https://www.foreignaffairs.com/articles/russian-federation/2015-09-20/putins-philosopher (09.07.2019).
  3. Blanko L. (2011), Strategic Partnership: a new form of association in International Relations?, WISC Conference, http://www.wiscnetwork.org/porto2011/papers/WISC_2011-523.pdf (09.07.2019).
  4. Brusylovska O. (2015), Russian-Ukrainian conflict. First stage: propaganda war, „Вісник ОНУ. Серія: Соціологія і політичні науки”, Vol. 20, No. 2 (23).
  5. Czechowska L. (2013), The concept of strategic partnership as an input in the modern alliance theory, „The Copernicus Journal of Political Studies”, No. 2 (4).
  6. Darczewska J. (2014), The Information War on Ukraine: New challenges, Cicero Foundation Great Debate Paper 14/08.
  7. Emerson M., Tocci N., Vahl M., Whyte N. (2001), The Elephant and the Bear: the European Union, Russia and their Near Abroad, Brussels.
  8. Emerson M. (2007), Ukraine and the European Union, in: The New Eastern Europe: Ukraine, Belarus, Moldova, (eds.) D. Hamilton, G. Mangott, Wash.–Vienna.
  9. Kovalova E. (2007), Ukraine and Its Neighbours. Ukraine’s Role in Changing Europe, in: The New Eastern Europe: Ukraine, Belarus, Moldova, (eds.) D. Hamilton, G. Mangott, Wash.–Vienna.
  10. Le The Mau (2016), Identifying strategic partnership in globalization and international integration era, „National Defence Journal”, September 13, http://tapchiqptd.vn/en/research-and-discussion/identifying-strategic-partnership-in-globalization-and-international-integrationera/9297.html (09.07.2019).
  11. Moraes L. F. de (2015), On the uses and functions of ‘strategic partnership’ in international politics: Implications for agency, policy and theory, Bielefeld.
  12. Mendelson S. E. (2016), Generation Putin. What to Expect from Russia’s Future Leaders, http://www.foreignaffairs.com/articles/142488/sarah-e-mendelson/generation-putin?cid=nlc-foreign_aff (09.07.2019).
  13. Pasitselska O. (2017), Ukrainian crisis through the lens of Russian media: Construction of ideological discourse, „Discourse & Communication”, Vol. 11, No. 6, DOI:10.1177/1750481317714127.
  14. Piontkovsky A. (2016), Ukraine between Russia and the EU, „National Security and Defence Journal”, www.razumkov.org.ua/...journal/NSD_133-134_eng_1.pdf (09.07.2019).
  15. Popescu N., Wilson A. (2009), The Limits of Enlargement-lite: European and Russian Power in the Troubled Neighbourhood, European Council on Foreign Relations.
  16. Slobodchikoff M. O. (2013), Strategic Cooperation. Overcoming the Barriers of Global Anarchy, Lexington.
  17. Subramanian N. (2016), In the promiscuous world of international relations, elements of a strategic partnership, „The Hindu”, October 18, http://www.thehindu.com/opinion/op-ed/In-the-promiscuous-world-of-international-relations-elements-of-a-strategic-partnership/article13368545.ece (09.07.2019).
  18. Trenin D. (2007), Russia and Ukraine, in: The New Eastern Europe: Ukraine, Belarus, Moldova, (eds.) D. Hamilton, G. Mangott, Wash.–Vienna.
  19. Volovich O. (2014), Battle of Ukraine, „Borysfen Intel”, http://bintel.com.ua/en/guests/bitva-zaukrainu/(09.07.2019).
  20. White S., McAllister I., Feklyunina V. (2010), Belarus, Ukraine and Russia: East or West? „The British Journal of Politics and International Relations”, No. 12.
  21. Брусиловська О. (2016), Кейси Криму та «Новоросії» у контексті нових викликів європейській безпеці, „Studia Politologica Ucraino-Polona”, No. 6.
  22. Горбулін В., Литвиненко О. (2010), Україно-російські відносини: зацікавлений погляд, http://cfsp.org.ua/en/publications /papers/43-2010-01-27-15-29-08 (09.07.2019).
  23. Договор о дружбе (1999), Договор о дружбе, сотрудничестве и партнерстве между Россий-ской Федерацией и Украиной, 31 мая 1997 г., „Бюллетень международных договоров”, No. 7.
  24. Дубовик В. (2016), Дискусія американських науковців щодо ядерної зброї на терені Україниу 1992–1993 роках, in: Міжнародні відносини та політика держав в умовах глобальних трансформацій: аналіз сучасної політичної думки, (eds.) І. М. Коваль, О. І. Брусиловська, Одеса.
  25. Єхануров Ю. (2018), Єхануров: Якби я був міністром оборони, ми протягом п'яти днів повторили б те, що зробили у 2008-му під час навчань, 24 квiтня, https://gordonua.com/ukr/news/politics/jehanurov-jakbi-ja-buv-ministrom-oboroni-mi-protjagom-p-jati-dniv-povtorili-b-te-shcho-zrobili-v-2008-mu-pid-chas-navchan-242894.html (09.07.2019).
  26. Жовква І. І. (2005), Стратегічне партнерство у зовнішній політиці України, Київ.
  27. Концепция внешней политики (2016), Концепция внешней политики Российской Федерации. Указ Президента Российской Федерации, http://www.mid.ru/foreign_policy/news/-/asset_publisher/cKNonkJE02Bw/content/id/2542248 (09.07.2019).
  28. Любашенко В. І. (2019), Денонсація міжнародних договорів між Україною та Росією у світлі агресії Росії проти України, „Правова держава”, No. 33.
  29. Олiшевська В. Д. (2015), Есенція м’якої сили неліберальної демократії, „Вісник ОНУ. Соціологія і політичні науки”, Vol. 19, No. 1 (20), DOI: 10.18524/2304-1439.2014.1(20).39443.
  30. О Стратегии (2015), О Стратегии национальной безопасности Российской Федерации. Указ Президента Российской Федерации No 683, http://kremlin.ru/acts/bank/40391/page/1 (09.07.2019).
  31. Парахонський Б. (2005), Нові реалії двосторонніх відносин України та Росії: виклики та перспективи, in: Україна: стратегічні пріоритети. Аналітичні оцінки, Київ.
  32. Парахонський Б., Яворська Г. (2011), Стратегічне партнерство України. Аналітична записка, http://www.niss.gov.ua/articles/600/ (09.07.2019).
  33. Перепелиця Г. М., Зар емба О. В., Д’ань єрі П., Кременюк В. О. (2005), Асиметрія міжнародних відносин, Київ.
  34. Пивоваро в А. С. (2009), Проблема стратегічного партнерства в зовнішньополітичній діяльності України, Черн івці.
  35. Пос Постановлени е Совета (2014), Постановление Совета Федерации Федерального Собрания Российской Федерации от 1 марта 2014 года N 48-СF города Москва «Об использовании Вооруженных Сил Российской Федерации на территории Украины», http://rg.ru/2014/03/05/voyska-dok.html (09.07.2019).
  36. Президент Укра їни (2014), Виступ Президента України на сесії ПАРЄ (частина 1), https://www.president.gov.ua/videos/vistup-prezidenta-ukrayini-na-sesiyi-parye-chastina-1-24 (09.07.2019).
  37. Седляр Ю. О. (2005), Стратегічне партнерство в українсько-російських відносинах, Київ.
  38. Соглашение о параметрах (1999), Соглашение между Российской Федерацией и Украиной о параметрах раздела Черноморского флота, 28 мая 1997 г., „Бюллетень междунаро дных договоро в”, No. 10.
  39. Соглашение о статусе (1999), Соглашение между Российской Федерацией и Украиной о статусе и условиях пребывания Черноморского флота Российской Федерации на территории Украины, 28 мая 1997 г., „Бюллетень междунаро дных договоро в”, No. 10.
  40. Сушко ко О. (2008), Україна – наступна?, „Укра їнська нська пра вда”, 12.08.2008, http://www.pravda.com.ua/articles/2008/08/12/3517426/?attempt=1?attempt=2 (09.07.2019).
  41. Тоді Ф. (2001), Нарис історії Європейського Союзу, Київ.
  42. УКМЦ (2018), Третина новин на російському телебаченні присвячена Україні, 23 тра вня, http://uacrisis.org/ua/66 976-grupa-z-analizu-gibridnih-zagroz-ucmc (09.07.2019).
  43. Угода (2010), Угода між Україною та Російською Федерацією з питань перебування Чорноморського флоту Російської Федерації на території України (Угоду ратифіковано Законом № 2153-VI (2153-17), http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/643_359 (09.07.2019).
  44. Ялі М. Х., Філенко нко І. В. (2013), Інформаційна політика Російської Федерації щодо України на початку ХХІ ст., „Актуальн і про блеми міжнаро дних відносин носин ”, Vol. 11, No. 2.