Organizacje pozarządowe jako aktorzy ukraińskiej polityki pamięci
PDF (English)

Słowa kluczowe

organizacje pozarządowe
polityka pamięci
Ukraina

Jak cytować

Kornievskyy, O., & Rozumnyi, O. (2019). Organizacje pozarządowe jako aktorzy ukraińskiej polityki pamięci. Przegląd Strategiczny, (12), 379–391. https://doi.org/10.14746/ps.2019.1.24

Abstrakt

Artykuł bada rolę organizacji pozarządowych jako podmiotów (aktorów) ukraińskiej polityki pamięci, a także stosowane przez nich mechanizmy wpływające na kształtowanie pamięci historycznej społeczeństwa ukraińskiego. Autorzy stosują porównawcze badania jakościowe, wykorzystując empiryczno-interpretacyjną wersję metody badania konkretnych przypadków (studium przypadku). Przedmiotami analizy są: Centrum Badań Ruchu Wyzwolenia, Ukraiński Instytut Badań nad Holokaustem „Tkuma” oraz Centrum Pamięci o Holokauście Babyn Yar. Wyniki badań wskazują, że organizacje pozarządowe aktywnie wpływają na proces kształtowania pamięci historycznej społeczeństwa ukraińskiego. Wpływ ten może być wywierany zarówno metodami bezpośrednimi (poprzez różnorodne działania edukacyjne), jak i pośrednimi (poprzez interakcje z instytucjami państwowymi odpowiedzialnymi za wdrażanie krajowej polityki pamięci). Skuteczność tego wpływu zależy od tak ważnych czynników, jak dostępność sponsorów dysponujących znacznymi środkami finansowymi i/lub lobbystów w agencjach rządowych i instytucjach będących częścią infrastruktury polityki pamięci państwa.

https://doi.org/10.14746/ps.2019.1.24
PDF (English)

Bibliografia

Atteslander P. (2008), Methodenderempirischen Sozialforschung, Erich Schmidt Verlag, Berlin.

Lijphart A. (1971) Comparative Politics and the Comparative Method, “American Political Science Review”, Vol. 65.

Ragin C. (1992), Introduction: Casesof “Whatis A Case?”, in: Whatis A Case?: Exploringthe Foundationsof Social Inquiry, (eds.) Ch. Ragin, H. Becker, Cambridge University Press, Cambridge.

richest Ukrainians ranking sees 20 new millionaires, https://www.kyivpost.com/ukraine-politics/100-richest-ukrainians-ranking-sees-20-new-millionaires.html (27.10.2019).

Анатолій Подольський: Ми маємо виховати в собі культуру відповідальності за пам’ять про наше минуле, “День”, https://day.kyiv.ua/uk/article/cuspilstvo/babyn-yar-ta-postkolo-nialnyy-pidhid (15.08.2017).

Арабаджиєв Д. (2015), Метод кейс-стаді в сучасній політичній науці, “Освіта регіону”, No. 2.

Архів СБУ очолив новий директор, “Історична правда”, http://www.istpravda.com.ua/short/2016/01/5/148852/ (5.01.2016).

Бабка В. (2014), Політика пам’яті: спроба теоретичного синтезу, моделі впровадження та роль у перехідному суспільстві, “Наукові записки Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України”, No. 6 (74).

Базовий історичний наратив Меморіального центру Голокосту “Бабин Яр”, http://api.babiyar.org/uploads/files/fund/258303195689d66c2dc47ce660dda0e5.pdf (1.10.2018).

Венгринюк Л. Я. (2013), Громадські організації у сфері політики пам’яті: регіональний вимір (порівняльний аналіз Івано-Франківської, Львівської та Тернопільської областей), “Прикарпатський вісник НТШ”, No. 3.

Віталій Нахманович: Українська держава в особі Президента України має взяти на себе реальну відповідальність за комплексне розв’язання проблеми довкола Меморіалу Голокосту, “День”, https://day.kyiv.ua/uk/article/den-planety-svitovi-dyskusiyi/babyn-yar-yak-placdarm-dlya-russkogo-myra (7.08.2017).

Волянюк О. (2009), Громадські формування в галузі політики пам’яті сучасної України, “Освіта регіону”, No. 3.

Волянюк О. (2013), Суспільна пам’ять і політика: Мистецтво можливого, Київ.

Вятрович Владимир. Председатель Украинского института национальной памяти, “Досье”, https://file.liga.net/persons/vyatrovich-vladimir (27.04.2017).

Дорожеденег. Каким будет меморіал Бабий Яр и почему он нужен не только Киеву, “Фокус”, https://focus.ua/ukraine/358482/ (9.10.2016).

Електронний архів українського визвольного руху, http://avr.org.ua/ (27.10.2019).

Енциклопедія історії України: У 10 томах (2013), (eds.) В. А. Смолій etc., Наукова Думка, Vol. 10, Київ.

Зісельс Й. (2017), Роль комунізму. Виступ на обговоренні наративу Меморіалу “Бабин Яр”, “Історична правда”, http://www.istpravda.com.ua/columns/2017/12/4/151559/ (4.12.2017).

Зісельс Й. (2018) Що відбувається довкола Бабиного Яру сьогодні?, “Історична правда”, http://www.istpravda.com.ua/columns/2018/09/3/152870/ (3.09.2018).

Кличко В. (2018) Чому я підтримую проект Меморіального центру Голокосту “Бабин Яр”?, “Меморіальний центр Голокосту «Бабин Яр»”, http://babiyar.org/byhmc-news/posts/news/vitalij-klicko-comu-a-pidtrimuu-proekt-memorialnogo-centru-golokostu-babin-ar (27.07.2018).

Культурно-деловой центр “Менора”, http://menorah-center.com/about/ (27.10.2019).

Меморандум про співпрацю з метою створення на території м. Київ Меморіального центру Голокосту “Бабин Яр”, “Меморіальний центр Голокосту «Бабин Яр»”, http://api.babiyar.org/uploads/files/fund/f9219c68b071a4af72a72e8046aa3dea.pdf (16.04.2018).

Меморіальний центр Голокосту “Бабин Яр”, http://babiyar.org/byhmc/about (27.10.2018).

Мінк Ж. (2009), Геополітика, примирення та ігри з минулим: на шляху до нової пояснювальної парадигми колективної пам’яті, “Україна модерна (Пам`ять як поле змагань)”, Vol. 15 (4).

Музей “Бабин Яр”. Відкритий лист-застереження українських істориків, “Історична правда”, http://www.istpravda.com.ua/articles/2017/03/28/149652/ (28.03.2017).

Опалько Ю. В. (2009), Взаємодія громадських організацій з органами влади у реалізації державної політики пам’яті, “Стратегічні пріоритети”, No. 3.

Політика національної пам’яті, https://rpr.org.ua/groups-rpr/17polityka-natsionalnoji-pam-yati/ (27.10.2019).

Політична енциклопедія (2012), (eds.) Ю. Левенець, Ю. Шаповал etc., Парламентське видавництво, Київ.

Пришко О. В., Щупак І. Я. (2013), Суспільні інститути як майданчик для освітньої та виховної діяльності, http://virtkafedra.ucoz.ua/el_gurnal/pages/vyp11/3/Prishko-Shupak.pdf (27.10.2019).

Український інститут національної пам’яті, http://www.memory.gov.ua/ (27.10.2019).

“Ткума” – інститут вивчення Голокосту, “Ukrainian Jewish Encounter”, https://ukrainianjewishencounter.org/uk/ткума-інститут-вивчення-голокост/ (23.11.2017).

ЦДВР, “Національний музей-меморіал жертв окупаційних режимів”, http://www.lonckoho.lviv.ua/muzej/tsdvr (27.10.2019).

Центр досліджень визвольного руху обрав нове керівництво та визначив напрями подальшого розвитку, “Наукове життя”, http://dspace.nbuv.gov.ua/bit-stream/handle/123456789/65384/13-Tsentr.pdf?sequence=1 (1.04.2008).

Центр досліджень визвольного руху обрав нове керівництво, “Націоналістичний портал”, http://ukrnationalism.com/news/nationalist-movement/226-tsentr-doslidzhen-vyzvolnoho-rukhu-obrav-nove-kerivnytstvo.html (5.01.2014).

Центр досліджень визвольного руху, http://www.cdvr.org.ua/ (27.10.2019).

Чупрій Л. (2009), Роль громадських організацій у формуванні історичної пам’яті українського народу, http://old.niss.gov.ua/monitor/Juli2009/32.htm (27.10.2019).

Яковлєв М. В. (2011), Застосування кейс-стаді як методу політичних досліджень: спроба типологізації, “Наукові записки НаУКМА”, Vol. 121.