БУРЯ ВАСИЛЯ ТКАЧУКА (ПРО ЗАБУТУ НОВЕЛУ “ЗАГУБЛЕНОГО ТАЛАНТУ”)

Main Article Content

Anna Horniatko-Szumiłowicz

Abstrakt

Artykuł omawia motyw burzy w noweli Wasyla Tkaczuka pod tym samym tytułem. Dowiedziono, iż burza symbolizuje nie tylko żywioł, lecz również ludzkie emocje. W. Tkaczuk po mistrzowsku oddaje charakter żywiołu, porównywanego ze światem wewnętrznym bohaterów za pomocą różnorodnych środków stylistycznych.

Downloads

Download data is not yet available.

Article Details

Dział
Literaturoznawstwo

Bibliografia

  1. Л. Боровиковський, Молодиця, [в:] Українські поети-романтики: поетичні твори, упоряд. і приміт. М. Л. Гончарука; вступ. ст. М. Т. Яценка, Київ 1987.
  2. І. Вільде, Василь Ткачук: «Золоті дзвінки», [в:] Її ж, Незбагненне серце, упорядкув., вст. стаття Забутий світ Ірини Вільде і прим. М. А. Вельо, Львів 1990, с. 14–18.
  3. І. Вільде, Гість у нашій редакції, [в:] Її ж, Незбагненне серце, упорядкув., вст. стаття Забутий світ Ірини Вільде і прим. М. А. Вельо, Львів 1990, с. 11–13.
  4. О. Галич, В. Назарець, Є. Васильєв, Теорія літератури, за наук. ред. О. Галича, Київ 2001.
  5. Р. Горак, Василь Ткачук з Іллінців, „Перевал” 2015, ч. 3–4.
  6. М. Голубець, Дебют новеліста, „Новий час” 1935, 10 листопада.
  7. О. Гоффманн, До сторіччя з дня народження Василя Ткачука – спогади дочки письменника, „Almanach Ukraiński 2016”, pod red. R. Kramara, Warszawa 2016.
  8. Р. Горак, Загублений талант Василя Ткачука, w: В. Ткачук, Золоті дзвінки, підготовка текстів, упоряд. та післяслово Р. Горака, Львів 2014.
  9. О. Гоффманн, Хто такий Василь Ткачук. До сто-річчя з дні народження, „Наше Слово” 2016, 17 січня.
  10. О. Грицай, Цікавий дебют, „Свобода” 1936, № 109.
  11. Я. Дорошенко, Ім’я відновив ювілей, „Галичина” 1991, 30 січня.
  12. Г. Квітка-Основ’яненко, Перекотиполе, [в:] Його ж, Повісті та оповідання. Драматичні твори, упоряд. і прим. Н. О. Ішиної, вступ. ст. О. І. Гончара, ред. тому О. І. Гончар, Київ 1982.
  13. П. Куліш, Огненний змій, [в:] Огненний змій: Фантастичні твори українських письменників ХІХ сторіччя, упоряд. Ю. Винничук, Київ 1990.
  14. В. Лучук, Письменник-демократ, w: В. Ткачук, Новели, Львів 1973, с. 3–8.
  15. Т. Мигаль, Ми не забули тебе, легінику, „Літературна Україна” 1965, 8 червня.
  16. В. Морозюк, Золоті дзвінки Василя Ткачука, „Галичина” 2001, 13 вересня.
  17. К. Мотрич, Горобина ніч, [в:] Її ж, Соняхи. Новели, вступ. М. Олійника, Київ 1978.
  18. Л. Нигрицький, Передмова (друкується за виданням з 1935), w: В. Ткачук, Золоті дзвінки, підготовка текстів, упоряд. та післяслово Р. Горака, Львів 2014, с. 5–6.
  19. І. Огієнко, Василь Ткачук: „Зимова мелодія”, „Рідна мова” 1939, ч. 3.
  20. О. Олесь, Гроза пройшла... зітхнули трави, [в:] Його ж, Чари ночі. Лірика, Київ 1989.
  21. В. Росковшенко, Орендатор, [в:] Ю. Винничук, Чорт зна що, Львів 2004.
  22. М. Рудницький, Василь Ткачук „Весна”, „Література і мистецтво” 1940, № 1, с. 14–22.
  23. М. Рудницький, Сільський хлопчина дивиться на світ, „Діло” 1935, 19 листопада.
  24. М. Семчишин, Село в нарисах Василя Ткачука, „Наш прапор” 1935, 17 жовтня.
  25. Х. Синітович, Життєвий і творчий шлях Василя Ткачука, w: В. Ткачук, Сині чічки. Новели, Івано-Франківськ 2013, с. 5–13.
  26. Словник синонімів української мови. У двох томах, упоряд. А. А. Бурячок, Г. М. Гнатюк, С. І. Головащук, Т. 1., Київ 2001.
  27. О. Сомів, Київські відьми, [в:] Огненний змій: Фантастичні твори українських письменників ХІХ сторіччя, упоряд. Ю. Винничук, Київ 1990.
  28. О. Стороженко, Марко Проклятий, [в:] Його ж, Закоханий чорт. Історико-фантастичні повісті та оповідання, Київ 2001.
  29. В. Ткачук, Шкільник, [в:] Його ж, Сині чічки. Новели, передм. Х. Синітович, Івано-Франківськ, 2013.
  30. Українські народні думи та історичні пісні. Збірник, упоряд. та прим. О. Таланчук, передм. Б. Кирдана, Київ 1990.
  31. Х. Федор, Василь Ткачук в західноукраїнському літературному та культурному процесі початку XX століття, „Гуманітарна освіта в технічних вищих навчальних закладах” 2014, № 29, с. 260–278.
  32. Х. Федор, Колористика творів Василя Ткачука та її роль у висвітленні ідейно-художніх домінант прози письменника, „Гуманітарна освіта в технічних вищих навчальних закладах” 2014, № 30.
  33. Х. Федор, Василь Ткачук крізь призму розгортання ним стефаниківських традицій, „Гуманітарна освіта в технічних вищих навчальних закладах” 2015, № 31, с. 231–243.
  34. І. Я. Франко, Петрії і Довбущуки, [в:] в Його ж, Повісті., Львів 1990.
  35. М. Хвильовий, Я (Романтика), [в:] Його ж, Твори: у 2 томах, Київ 1990, Т. 1: Поезія. Оповідання. Новели. Повісті, упоряд. М.Г. Жулинського, П.І. Майдаченка, передм. М. Г. Жулинського.
  36. С. І. Хороб, Один із когорти учнів славетного новеліста (Прозова творчість В. Ткачука), „Вісник Дніпропетровського університету ім. Альфреда Нобеля. Серія „Філологічні науки” 2013, № 2(6), с. 222–228.
  37. Т. Шевченко, Причинна, [в:] Його ж, Кобзар, вступ. стаття О. Гончара, прим. Л. Ф. Кодацької, іл. худож. О. Данченка, Київ 1984.