Jak cytować
Abstrakt
Сергій Єсенін і Ніколай Клюєв – це поети, творчість яких дочекалася, особливо в останніх роках, численних опрацювань, позбавлених аналітичної та інтерпретаційної вузькості, що була у минулому наслідком надмірної запопадливості цензури. Належить підкреслити, що у видавничому обігу Росії та інших країн з’являлося радше прізвище Єсеніна, тоді як прізвище Клюєва, з чисто ідеологічного приводу, зникло з читацької рецепції на кілька десятиліть. Про нього почали говорити лише після смерті Сталіна, найчастіше, однак, коли займалися творчістю Єсеніна. Старший поет був представле- ний у негативному світлі, як представник кулацької поезії і як той, що утрудняє своєму учневі творчий розвиток. Інтерес у цьому контексті становлять літературно-критичні праці українських дослідників, які зробили великий внесок в науку про російську „новомужицьку” поезію.Bibliografia
Л. Киселева, Методические указания к спецкурсу „Поэзия Н.А. Клюева и проблемы изучения новокрестьянской литературы” для студентов филологического факультета, Киев 1991.
Л. Киселева, Поэма „Погорельщина” в контексте образного мышления Н.А. Клюева, [w:] „Вопросы русской литературы” 1991, № 57, s. 31–42.
Л. Киселева, Христианство русской деревни в поэзии Николая Клюева, [w:] „Православие и культура” 1993, № 1, s. 59-76.
Л. Киселева, Цикл „Избяные песни” Н.А. Клюева в творческой биографии Сергея Есенина. К постановке вопроса, [w:] О Русь, Взмахни крылами. Есенинский сборник, Москва 1994, s. 95-103.
Л. Киселева, Семантические поля клюевской топонимики. (К постановке вопроса), [w:] „Вытегорский вестник”, Вытегра 1994, № 1, s. 6–11.
Л. Киселева, Пушкинские аллюзии в поэзии Н. Клюева, [w:] Материалы Пушкинской конференции 1–2 марта 1995 (К 200-летию со дня рождения А.С. Пушкина), Киев 1995, s. 108–112.
Л. Киселева, Христианско-иконографический аспект изучения поэтики Сергея Есенина (и Николая Клюева), [w:] Есенин академический: aктуальные проблемы научные издания. Есенинский сборник, вып. 2, Москва 1995, s. 168-180.
Л. Киселева, К проблеме интерпретации поэтического текста (на материале произведений Н.А. Клюева и С.А. Есенина). Методическая разработка для студентов филологического факультета, Киев 1995.
Л. Киселева, Русская икона в творчестве Николая Клюева, [w:] „Православие и культура” 1996, № 1, s. 46–65.
Л. Киселева, О некоторых мотивах связанных с образом Егория Храброго в поэзии Н.А. Клюева, „Православие и культура” 1997, № 1–2, s. 28–38.
Л. Киселева, „Плач о Сергее Есенине” Н.А. Клюева, [w:] Столетие Сергея Есенина. Международный симпозиум. Есенинский сборник, вып. 3, Москва 1997, s. 282–296.
Л. Киселева, Есенин и Клюев. Скрытный диалог (попытка частичной реконструкции), [w:] Николай Клюев. Исследования и материалы, ред.-сост. С.И. Субботин, Москва 1997, s. 183–198.
Л. Киселева, Есенинское слово в текстах Николая Клюева, [w:] „Canad.-Amer. Slavic Studies”, Irvine 1998, vol. 32, nr 1–4, s. 75–92, [online:] http://kluev.org.ua/academia/esenin_slovo.htm
Л. Киселева, Ритуальные интенции поэтического текста Николая Клюева (на материале поэмы „Плач о Сергее Есенине”), [w:] Ритуально-мiфологiчний пiдхiд к iнтерпретацϊi тексту. Збiрник наукових праць, за заг. ред. Л.О. Кисельової, П.Ю. Поберезкіної, Киϊв 1998, s. 18–35.
Л. Киселева, Отражение „пушкинского мифа” в жизнетексте Сергея Есенина, [w:] А.С. Пушкин и проблемы мировой культуры. Сборник научных трудов, вып. 1, т. I, Киев 1999, s. 108–116.
Л. Киселева, Мифологическая семантика „мусора” в поэзии Н.А. Клюева, [w:] „Studia Litteraria Polono-Slavica” 1999, nr 4, s. 253–269, [online:] http://kluev.org.ua/academia/musor.htm
Л. Киселева, Поэма Николая Клюева „Мать Суббота”, 1922 год, [w:] „Studia Litteraria Polono-Slavica” 1999, nr 3, s. 49–66, [online:] http://kluev.org.ua/academia/kis_subbota.htm
Л. Киселева, Мифология и „реалии” старообрядчества в „Песни о Великой Матери” Николая Клюева, [w:] „Православие и культура” 2001, № 1, s. 3–20, [online:] http://kluev.org.ua/academia/starover_st_1.htm
Л. Киселева, Диалог древнерусского и символистского слова в есенинских „Ключах Марии”, [w:] Пам’ять майбутнього. Збiрник наукових праць, вип. 1, Киϊв 2001, s. 66–82.
Л. Киселева, Поэтические диалоги серебряного века: К.Д. Бальмонт и Н.А. Клюев, [w:] Русская литература накануне третьего тысячелетия. Итоги развития и проблемы изучения, вып. III, Киев 2002, s. 28–41, [online:] http://kluev.org.ua/academia/dialog.htm
Л. Киселева, Старообрядческая аксиология слова и буквы в поэзии Н.А. Клюева, [w:] „Православие и культура” 2002, № 1–2, s. 54–74, [online:] http://kluev.org.ua/academia/aksiolog_styl.htm
Л. Киселева, На „Медном ките” – к „Четвертому Риму” (заметки о логоцентричности художественного мира Н.А. Клюева). Статья первая, [w:] „Русистика” 2002, [online:] http://kluev.org.ua/academia/medn_kit.htm
Л. Киселева, У истоков „большого эпоса” Николая Клюева: „Песни из Заонежья”, [w:] „Русская литература” 2002, № 2, [online:] http://kluev.org.ua/academia/zaonezje.htm
Л. Киселева, Поэтика Есенина в контексте русской крестьянской культуры: герменевтические и терминологические проблемы, [w:] W kręgu Jesienina, Warszawa 2002, s. 27–36.
Л. Киселева, Сакральні значення слов'янської азбуки в поезії Миколи Клюєва, [w:] „Проблеми славістики”, Луцьк 2003, №1(20), s. 24–35.
Л. Киселева, „Дивный и предивный мир…”. Pусский старообрядческий Север в лирике Н.А. Клюева 1910-х гг., [w:] „Липоване”. История и культура русских-старообрядцев, Одесса 2004, s. 139–144.
Л. Киселева, „Греховным миром не разгадан…”. Современники о Николае Клюеве, [w:] „Наш современник”, Москва 2005, № 8, s. 225-248.
Л. Киселева, „Икона” и „орнамент” в лирике Сергея Есенина 1914–1917 гг., [w:] Есенин на рубеже эпох: итоги и перспективы. Материалы Международной научной конференции, посвященной 110-летию со дня рождения С.А. Есенина, Москва 2006, s. 75–88.
Л. Киселева, Взаимосвязь иконы и орнамента в раннем творчестве С.А. Есенина, „Современное есенино-ведение”, Рязань 2006, № 5, s. 46–55.
Л. Киселева, В поисках культурной альтернативы: (штрихи к осмыслению творческого пути Есенина), [w:] Есенинская энциклопедия. Концепции. Проблемы. Перспективы. Материалы Международной научной конференции, посвященной 111-летию со дня рождения С.А. Есенина, Москва 2007, s. 115–136.
Л. Киселева, „Пламенеющая колесница”: проблемы изучения поэтики Н. Клюева, [w:] In Memoriam: Эдуард Брониславович Мекш, Daugavpils 2007, s. 142–152.
Н. Бельченко, „Плач о Сергее Есенине”: pитуально-мифологическая интерпретация текста, [w:] „Canad.-Amer. Slavic Studies”, Irvine 1998, vol. 32, no. 1–4, pp. 31–40.
Н. Бельченко, Ритуал как ключ к прочтению цикла „Спас” Н.А. Клюева, [w:] Ритуально-міфологічний підхід к інтерпретації тексту. Збірник наукових праць, за заг. ред. Л.О. Кисельової, П.Ю. Поберезкіної, Київ 1998, s. 35–49.
Н. Бельченко, Б. Чичибабин и Н. Клюев: мотив родства и родство мотивов, [online:] http://kluev.org.ua/
academia/kl_chich.htm
И. Кулаков, Богослужебный текст в поэзии Н.А. Клюева, „Православие и культура” 1997, № 1–2, s. 39–50, [online:] http://kluev.org.ua/academia/kulakov.htm
О. Пашко, „Индия” в творчестве Н.А. Клюева (К определению границ мифопоэтического пространства), [w:] Ритуально-міфологічний підхід к інтерпретації тексту. Збірник наукових праць, за заг. ред. Л.О. Кисельової, П. Ю. Поберезкіної, Київ 1998, s. 131–140.
О. Пашко, Сирин и Алконост в поэзии Николая Клюева: к вопросу о влиянии на нее старообрядческих настенных листов, [w:] „Православие и культура” 2002, № 1–2, s. 99–110, [online:] http://kluev.org.ua/academia/sirin.htm
О. Пашко, Образ гуся в творчестве Николая Клюева (к анализу орнитологического кода), [w:] Клюевский сборник, oтв. ред. Л.Г. Яцкевич, Вологда 2002, вып. 3, [online:] http://kluev.org.ua/academia/pash.htm
П. Поберезкина, Клюевское слово в творчестве Анны Ахматовой, [w:] Ритуально-міфологічний підхід к інтерпретації тексту. Збірник наукових праць, за заг. ред. Л.О. Кисельової, П. Ю. Поберезкіної, Київ 1998, s. 140–156.
Е. Раскина, Гумилев, Есенин, Клюев (к проблеме рецепции новокрестьянской традиции культурой „серебряного века”), [w:] Сергей Есенин. Научные статьи и материалы Международной конференции, посвященной 100-летию со дня рождения поэта, Киев 1996, s. 45–56.
Е. Раскина, Вернется ли „Отлетевшая Русь”? Н.С. Гумилeв и поэты „Кре-стьянской купницы”: Н.А. Клюев и С.А. Есенин, [w:] „Русская словесность в школах Украины”, Киев 1999, № 4, s. 45–49.
Г. Ситько, Николай Клюев. Путь поэта – старообрядца, [online:] http://www.vekovka.h1.ru/KLUEV/
ZAKROMA/st_kluev.htm
Г. Ситько, Орнамент как основа космологической системы в поэме Николая Клюева „Белая Индия”. Возможность истолкования, [w:] „Мова і культура”, Київ 2000, вип. 1, т. IV, s. 184–187, [online:] http://kluev.org.ua/academia/sitko_bel_india.htm
Г. Ситько, Старообрядчество – духовная основа поэтики Клюева, [w:] Николай Клюев: образ мира и судьба. Материалы Всероссийской конференции „Николай Клюев: национальный образ мира и судьба наследия”
(Приложение к журналу „Вестник Томского государственного университета”), Томск 2000, s. 79–83.
Г. Ситько, Ритуальность как тематический компонент орнаментальности в поэзии Николая Клюева (на примере поэмы „Мать Суббота”), [w:] Николай Клюев. Исследования и материалы, pед.-сост. С.И. Субботин, Москва 1997, s. 119–131.
Т. Шелкопляс, Лексико-семантические средства создания подтекста в поэзии Н.А. Клюева, [w:] „Вытегорский вестник” 1994, № 1: „Мое бездонное слово…”. Клюевские чтения в г. Вытегре 1985–1994 гг., oтв. за вып. Т.П. Макарова. Вытегра: непериодич. изд. музея Н. Клюева, s. 12–26, [online:] http://kluev.org.ua/academia/selko_podtext.htm
О. Шурлякова, Николай Клюев в его отношении к проблеме „искусство 9(p)-0.и этика”, [w]: [w:] Николай Клюев. Исследования и материалы, pед.-сост. С.И. Субботин, Москва 1997, s. 95–101.
Н. Позняк, Архетипи міста і лісу в міфопоетиці М. Клюєва та Б.-І. Антонича, [w:] Ритуально-міфологічний підхід к інтерпретації тексту. Збірник наукових праць, за заг. ред. Л.О. Кисельової, П. Ю. Поберезкіної, Київ 1998, s. 176–185.
Л. Киселева, О. Пашко, Восприятие и осмысление творчества Есенина в Украине: начальные этапы рецепции, [online:] http://kluev.org.ua/academia/kiseljova_pashko.php
Licencja
- Autor oświadcza, że przysługują mu osobiste i majątkowe prawa autorskie do Utworu oraz że nie są one ograniczone w zakresie objętym niniejszą Umową, oraz że utwór jest dziełem oryginalnym i nie narusza majątkowych lub osobistych praw autorskich innych osób.
- Autor udziela Uniwersytetowi im. Adama Mickiewicza w Poznaniu niewyłącznej i nieodpłatnej licencji na korzystanie z Utworu bez ograniczeń terytorialnych i przez czas nieokreślony na następujących polach eksploatacji:
2.1. wytwarzanie określoną techniką egzemplarzy Utworu, w tym techniką drukarską, reprograficzną, zapisu magnetycznego oraz techniką cyfrową;
2.2. wprowadzanie do obrotu, użyczenie lub najem oryginału albo egzemplarzy Utworu;
2.3. publiczne wykonanie, wystawienie, wyświetlenie, odtworzenie oraz nadawanie i reemitowanie, a także publiczne udostępnianie Utworu w taki sposób, aby każdy mógł mieć do niego dostęp w miejscu i w czasie przez siebie wybranym;
2.4. włączenie Utworu w skład utworu zbiorowego;
2.5. wprowadzanie Utworu w postacie elektronicznej na platformy elektroniczne lub inne wprowadzanie Utworu w postaci elektronicznej do Internetu, Intranetu, Extranetu lub innej sieci;
2.6. rozpowszechnianie Utworu w postaci elektronicznej w Internecie, Intranecie, Extranetu lub innej sieci, w pracy zbiorowej jak również samodzielnie;
2.7. udostępnianie Utworu w wersji elektronicznej w taki sposób, by każdy mógł mieć do niego dostęp w miejscu i w czasie przez siebie wybranym, w szczególności za pośrednictwem Internetu, Intranetu, Extranetu lin innej sieci;
2.8. udostępnianie Utworu zgodnie z wzorcem licencji Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International (CC BY-NC-SA 4.0) lub innej wersji językowej tej licencji lub którejkolwiek późniejszej wersji tej licencji, opublikowanej przez organizację Creative Commons. - Autor zezwala Uniwersytetowi im. Adama Mickiewicza w Poznaniu na:
3.1. nieodpłatne korzystanie i rozporządzanie prawami do opracowań Utworu i tymi opracowaniami.
3.2. wysyłanie metadanych Utworu oraz Utworu do komercyjnych i niekomercyjnych baz danych indeksujących czasopisma. - Autor upoważnia i zobowiązuje Uniwersytet im. Adama Mickiewicza w Poznaniu do udzielania osobom trzecim dalszych licencji (sublicencji) do Utworu oraz do innych materiałów, w tym utworów zależnych lub opracowań zawierających lub powstałych w oparciu o Utwór, przy czym postanowienia takich sublicencji będą tożsame z wzorcem licencji Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International (CC BY-NC-SA 4.0) lub innej wersji językowej tej licencji lub którejkolwiek późniejszej wersji tej licencji, opublikowanej przez organizację Creative Commons Tym samym uprawnia wszystkich zainteresowanych do korzystania z utworu wyłącznie w celach niekomercyjnych pod następującymi warunkami:
4.1. uznanie autorstwa czyli obowiązek podania wraz z rozpowszechnionym utworem informacji, o autorstwie tytule, źródle (odnośniki do oryginalnego utworu, doi) oraz samej licencji;
4.2. na tych samych warunkach, wolno rozpowszechniać utwory zależne jedynie na licencji identycznej to tej, na jakiej udostępniono utwór oryginalny. - Uniwersytet im. Adama Mickiewicza w Poznaniu jest zobowiązany do:
5.1. udostępniania Utworu w taki sposób, aby każdy mógł mieć do niego dostęp w miejscu i w czasie przez siebie wybranym bez ograniczeń technicznych;
5.2. poprawnego informowania osób, którym Utwór będzie udostępniany o udzielonych im sublicencjach w sposób umożliwiający odbiorcom zapoznanie się z nimi.
Pozostałe postanowienia
- Uniwersytet im. Adama Mickiewicza w Poznaniu zachowuje prawo do czasopisma jako całości (układ, forma graficzna, tytuł, projekt okładki, logo itp.).