Abstrakt
W artykule omówione zostały najważniejsze cechy idiostylów Bohdana Ihora Antonycza oraz Brunona Schulza, które ujawniają strategie tworzenia mitu w twórczości obu pisarzy. Analizie poddane zostały zarówno teksty literackie, jak i korespondencja autorów, a także publicystyka oraz szkice krytyczne.Bibliografia
Д. Макогон, Образи і порівняння в поезії Богдана-Ігоря Антонича, [в:] „Світ молоді” 1935, ч. 5, с. 9-18.
Б.І. Антонич, Велика гармонія, Київ 2003.
Б.І. Антонич, Повне зібрання творів, Львів 2009.
Б. Шульц, Цинамонові крамниці, перекл. з польської А. Шкраб’юка, Львів 2005.
Б. Шульц, Книга листів, перекл. з польської А. Павлишина, Київ 2012.
Є. Фіцовський, Регіони великої єресі та околиці, перекл. з польської А. Павлишина, Київ 2010.
Б. Шульц, Літературно-критичні нариси, перекл. з польської В. Маньок, Київ 2012.
М. Ільницький, Від „Дочасного світла” до „Сурм останнього дня”, [в:] Богдан Ігор Антонич. Повне зібрання творів, Львів 2009, с. 9-20.
Л. Стефановська, Антонич. Антиномії, Київ 2006.
Licencja
© Copyright by Uniwersytet im. Adama Mickiewicza w Poznaniu