ЛІНГВІСТИЧНІ ЕКСПЕРИМЕНТИ Т. ШЕВЧЕНКА, АБО ЗАГАДКА, ЧОМУ РОСІЙСЬКА МОВА ОБРАНА МОВОЮ ПИСЬМЕННИЦЬКОГО ЩОДЕННИКА (до 200-ліття від дня народження письменника)
PDF (Українська)

Jak cytować

Космеда, Т. (2015). ЛІНГВІСТИЧНІ ЕКСПЕРИМЕНТИ Т. ШЕВЧЕНКА, АБО ЗАГАДКА, ЧОМУ РОСІЙСЬКА МОВА ОБРАНА МОВОЮ ПИСЬМЕННИЦЬКОГО ЩОДЕННИКА (до 200-ліття від дня народження письменника). Studia Ukrainica Posnaniensia, 3, 105–112. https://doi.org/10.14746/sup.2015.3.14

Abstrakt

W artykule omówiono przyczyny pisania przez T. Szewczenkę dziennika po rosyjsku. Przedstawiono opinie badaczy i zaprezentowano przemyślenia autorki na temat powodów takiej praktyki piśmienniczej. Wśród nich wymieniono: nieukształtowany w tamtych czasach styl prozy ukraińskiej, na co istotny wpływ miały rozporządzenia carskie zabraniające posługiwania się językiem ukraińskim; chęć kamufl ażu, gra, zwłaszcza słowna, eksperymenty lingwistyczne związane z psychotypem T. Szewczenki, jego ironicznym charakterem, jaki przejawia się w umiejętności wykorzystania humoru i żartów; przebywanie w środowisku rosyjskojęzycznym, pragnienie doskonałego opanowania języka rosyjskiego, umożliwiającego rozmowy z przyjaciółmi rosyjskojęzycznymi (Rosjanami i Ukraińcami), utrzymywanie kontaktów z działaczami kultury w Rosji; posiadanie obywatelstwa Imperium Rosyjskiego i inne. Ważny jest również poziom władania językiem rosyjskim. Porównano rosyjskojęzyczną praktykę językową Kobziarza z praktyką literacką M. Gogola.
https://doi.org/10.14746/sup.2015.3.14
PDF (Українська)

Bibliografia

Т. А. Космеда, Комунікативна компетенція Івана Франка: міжкультурні, інтерперсональні, риторичні виміри, Львів 2006.

Т. А. Космеда, Ego і Alter Ego Тараса Шевченка в комунікативному просторі щоденникового дискурсу, Дрогобич 2012.

Б. Рубчак, Живописаний Шевченко („Журнал” як текст), [в:] Світи Тараса Шевченка, Збірник статей до 175-річчя з дня народж. поета, ЗНТШ, Філологічна секція, т. 214, Нью-Йорк,1989, с. 83–90.

В. М. Русанівський, Літопис творчості і боротьби, [в:] „Радянське літературознавство”, 1986, № 9, с. 33-40.

О . Ткаченко, Проблеми захисту мов і мовного відродження, [в:] Мова і мовознавство в духовному житті суспільства, Київ 2007, с. 113.

Є . Нахлік , Доля — Los — Судьба: Шевченко і польські та російські романтики, Львів 2003.

О. Литвинникова, Устойчивые словесные комплексы в „Дневнике” Т. Г. Шевченко (Нижегородский период), [в:] Слово. Текст. Фраза, Сборник статей к 60-летию проф. М. А. Алексеенко , Москва 2002, с. 241-248.

Ю. Барабаш, Мова імперії, [в:] „Урок української”, 2004, № 1, с. 53-59.

Л. Мацько, Тарас Шевченко — основоположник нової української літературної мови, [в:] її ж, Українська мова в освітньому просторі, Навч. посібник для студентів-філологів освітньо-кваліфікаційного рівня „магістр”, Київ 2009, с. 173–181.