Dimensions of memory in Volodymyr Lys’ literary perspective
PDF (Українська)

Keywords

memory
trauma
woman
identity
totalitarianism
literature

How to Cite

Antalovska, I. (2024). Dimensions of memory in Volodymyr Lys’ literary perspective. Studia Ukrainica Posnaniensia, 12(1), 91–102. https://doi.org/10.14746/sup.2024.12.1.6

Abstract

In the context of the analysis of literary works, the author researches the problem of memory in contemporary literary works, which is a construct of not only individual consciousness but also, in a broader sense, collective and national identity. Researching this issue is an extremely important and even necessary task, especially in view of the renewed threat to Ukrainian identity in the circumstances of the ongoing Russian-Ukrainian war. The study was mainly based on the novels of famous Ukrainian writer Volodymyr Lys, namely The Land of Bitter Tenderness and Solo for Solo-miia. These texts are examined as relevant testimonies of women under totalitarianism. At the center of both works are the stories of women who survived the challenges of the 20th century. Moreover, they not only survived but also tried to maintain their own identity. Their recollections of difficult experiences constitute an attempt to overcome traumatic memory. In addition, in the context of this study, an important thread proves to be the transmission of true history, traditional moral values and the preservation of the continuity of generations.

https://doi.org/10.14746/sup.2024.12.1.6
PDF (Українська)

References

Ассман А., Простори спогаду. Форми та трансформації культурної пам’яті, Київ: Ні-ка-Центр, 2012.

Гундорова Т., Післячорнобильська бібліотека. Український літературний постмодерн, Київ: Критика, 2005.

Гундорова Т., Транзитна культура. Симптоми постколоніальної травми: статті та есеї, Київ: Грані-Т, 2013.

Дев’ятко Н.В., Сакралізація та десакралізація простору в сучасній українській літературі для дітей та юнацтва, [в:] „Сучасні літературознавчі студії”, 2020, вип. 17, c. 19–26. Дуркалевич В., Пам’ять як механізм сакралізації минулого: „Атлантида” Анджея Хцюка, DOI: https://doi.org/10.32589/2411-3883.17.2020.221825

[в:] „Наукові праці: Філологія. Літературознавство”, 2013, т. 217, вип. 205, с. 35–38.

Епплбом Е., Історія ГУЛАГу, пер. А. Іщенко, Київ: ВД „Києво-Могилянська академія”, 2006. Кісь О., Жінка в традиційній українській культурі (друга половина ХІХ – початок ХХ ст.), Львів: Інститут народознавства НАН України, 2008.

Кісь О., Українки в ГУЛАГу: вижити значить перемогти, Львів: Інститут народознавства НАН України, 2017.

Колінько М.В., Топологічний вимір сакралізації, [в:] „Вісник Донецького національного університету (cерія: Філософські науки)”, 2016, № 1, c. 173–183.

Моторнюк І., То якою ж має бути „Історія української літератури”?, „Слово і час”, 2003, № 4, с. 15–33.

Поліщук Я., Реактивність літератури, Київ: Академвидав, 2016.

Пухонська О., Літературний вимір пам’яті, Київ: Академвидав, 2018.

Anderson B., Imagined Communities: Reflections on the Origin and Spread of Nationalism, London–New York: Verso, 1983.

Nora P., Czas pamięci, „Res Publika Nowa”, 2001, nr 7, s. 37–43.

Wylegała A., Przesiedlenia a pamięć. Studium (nie)pamięci społecznej na przykładzie ukraińskiej Galicji i polskich „Ziem Odzyskanych”, Toruń: Wydawnictwo Naukowe Uniwersytetu Mi-kołaja Kopernika, 2014.

Anderson B., Imagined Communities: Reflections on the Origin and Spread of Nationalism, London–New York: Verso, 1983.

Applebaum A., Istoriia GULAG’u [History of GULAG], per. А. Іshchenko, Kyiv: VD „Kyevo-Mohylianska akademiia”, 2006.

Assmann A., Prostory spohadu. Formy ta transformatsii kulturnoi pamiati [Spaces of memory. Forms and transformations of cultural memory], Kyiv: Nika-Tsentr, 2012.

Hundorova T., Pisliachornobylska biblioteka. Ukrainskyi literaturnyi postmodern [Post-Chernobyl library. Ukrainian literary postmodern], Kyiv: Krytyka, 2005.

Hundorova T., Tranzytna kultura. Symptomy postkolonialnoi travmy: statti ta esei [Transit culture. Symptoms of Postcolonial Trauma: articles and essays], Kyiv: Hrani-T, 2013.

Deviatko N.V., Sakralizatsiia ta desakralizatsiia prostoru v suchasnii ukrainskii literaturi dlia ditei ta yunatstva [Sacralization and desacralization of space in modern Ukrainian literature for children and youth], [v:] „Suchasni literaturoznavchi studii”, 2020, vyp. 17, s. 19–26.

Durkalevych V., Pamiat yak mekhanizm sakralizatsii mynuloho: „Atlantyda” Andzheia Chciuka [Memory as a mechanism of sacralization of the past: „Atlantis” by Andrzej Chciuk], [v:] „Naukovi pratsi. Filolohiia. Literaturoznavstvo”, 2013, t. 217, vyp. 205, s. 35–38.

Kis’ О., Zhіnka v tradytsiiniy ukrains’kiy kulturi (druha polovyna ХІХ – pochatok ХХ st.) [A woman in traditional Ukrainian culture (second half of the 19th – beginning of the 20th century], Lviv: Instytut narodoznavstva NAN Ukrainy, 2008.

Kis’ О., Ukrainki v GULAGu: vyzhyty znachyt’ peremohty [Ukrainian women in the GULAG: to survive means to win], Lviv: Instytut narodoznavstva NAN Ukrainy, 2017.

Kolinko M.V., Topolohichnyi vymir sakralizatsii [Topological dimension of sacralization], [v:] „Visnyk Donetskoho natsionalnoho universytetu (Seriia: Filosofski nauky)”, 2016, no. 1, s. 173–183.

Motorniuk I., To yakoiu zh maie buty „Istoriia ukrainskoi literatury”? [So what should the „History of Ukrainian Literature” be?], „Slovo i chas”, 2003, no. 4, s. 15–33.

Nora P., Czas pamięci [Time of memory], „Res Publika Nowa”, 2001, nr 7, s. 37–43. Polishchuk Y., Reaktyvnist literatury [Reactivity of literature], Kyiv: Akademvydav, 2016. Pukhonska O., Literaturnui vymir pamiati [Literary dimension of memory], Kyiv: Akademvydav, 2018.

Wylegała A., Przesiedlenia a pamięć. Studium (nie)pamięci społecznej na przykładzie ukraińskiej Galicji i polskich „Ziem Odzyskanych” [Resettlement and memory. A study of social (dis) memory on the example of Ukrainian Galicia and the Polish „Recovered Territories”], Toruń: Wydawnictwo Naukowe Uniwersytetu Mikołaja Kopernika, 2014.