Анотація
W artykule scharakteryzowano semantykę poetycką zaimków pierwszej i drugiej osoby jako jednostek autosemantycznych, kondensujących dominanty znaczeniowe, które kształtują komunikatywny zakres utworów w liryce I. Dracza, B. Olijnyka, M. Winhranowskiego, L. Kostenko. Opisano typy referencyjne semantyzacji tych pronominatywów i wykazano cechy zawartości treściowej przez pryzmat swoistości typu psychologicznego każdego z poetów.Посилання
В. В. Виноградов, Поэтика русской литературы, Москва 1972.
О. Н. Селиверстова, Местоимения в языке и речи, Москва 1988.
Т. И. Сильман, Синтактико-стилистические особенности местоимений (на материале немецкого языка), [в:] “Вопросы языкознания”, 1970, № 4, с. 79-86.
О. О. Потебня, Естетика і поетика слова, Київ 1985.
О. А. Олексенко, Займенники в поетичному мовленні І. Драча: семантика і функції, [в:] „Мова. Культура. Взаєморозуміння”, за ред. Т. А . Ко с м ед и , Дрогобич 2012, вип. 2, с. 220–228.
О. А. Олексенко, Функційно-семантична своєрідність прономінативів зі значенням особи в ліриці М. Вінграновського, [в:] „Лінгвістичні студії”, за ред. А. П. Загнітка, Донецьк 2013, вип. 27, с. 51–55.
К.-Г. Юнг, Психологія та поезія, [в:] Антологія світової літературно-критичної думки ХХ ст., Львів 2002, с. 119–141.
Л. А. Лисиченко, Т. В. Скорбач, Мовний образ простору і психологія поета, Харків 2001.
Т. В. Ковальова, Лексико-семантичні поля кольоративів в українській поезії початку ХХ ст., Харків 1999.
І. Павлова, Числівник у художньому тексті поетів-шістдесятників: структура, семантика, функції, Харків 2011.
Ю. Н. Тынянов, Проблемы стихотворного анализа, Москва 1965.
О. Н. Селиверстова, Местоимения в языке и речи, Москва 1988.
О. Пахльовська, Невидимі причали, [в:] Ліна Костенко, Річка Геракліта, Київ 2011, с. 9-15.
С. Н. Бройтман, Историческая поэтика: хрестоматия-практикум, Москва 2004.
Ліцензія
© Copyright by Uniwersytet im. Adama Mickiewicza w Poznaniu