Słowa kluczowe
назви опалювальних споруд
мотивація
бойківські говірки
Jak cytować
Abstrakt
У статті проаналізовано назви опалювальних споруд та їх частин у контексті дослідження будівельної лексики в бойківських говірках. Здійснений аналіз ілюструє варіантність лексем на фонетичному, акцентуаційному, словотвірному та граматичному рівнях. Дослідження засвідчує архаїзацію назв опалювальних споруд, що зникли з життя бойків у звʼязку зі зміною процесів господарювання. Типовими мотиваційним ознаками для творення назв опалювальних споруд та їх частин у досліджуваних говірках є будівельний матеріал, з якого їх роблять, спосіб розташування споруди чи конструктивної частини стосовно основної, залишковий продукт, який зберігають у цьому місці.
Найпродуктивнішими способами деривації назв опалювальних споруд та їх частин є афіксальний та аналітичний. Серед назв фіксуємо запозичення з польської, німецької, угорської мов, а також зі східнороманських і тюркських мов.
Bibliografia
Аркушин Г.Л. [Arkushyn, H.L.] (2000), Словник західнополіських говірок, [Slovnyk zakhidnopoliskykh hovirok, т. 1–2, Луцьк.
Бичко З.М. [Bychko Z. M.] (1992), Словник діалектної лексики села Грабовець Стрийського р-ну Львівської обл. Матеріали до вивчення курсу «Українська діалектологія» [Slownyk dialektnoi leksyky sela Hrabovets Stryiskoho rayonu Lvivskoi oblasti. Materialy do vyvchennia kursu « Ukrainska dialektolohia»], Львів.
Бондарь О.І. [Bondar O.I.] (ред.) (2010), Словник українських говорів Одещини, [Slovnyk ukrainskykh hovoriv Odeshchyny], Одеса.
БТС, Большой толковый словарь русского языка [Bolshoi tolkovyi slovar ruskoho yazyka] (1998), гл. ред. С.А. Кузнецов [S.A. Kuznetsov], публикуется в авторской редакции 2014 года, http: gramota.ru/ slovari/info/bts.
Гальді, Венгерско-русский словарь [Vengersko-ruskyi slovar], общ. ред. Л. Гальді (L. Haldi), Москва, Будапешт 1987.
Грінченко (1907–1909), Словарь української мови [Slovar ukrainskoi movy], упоряд. з доданням власного матеріалу Б. Грінченко, [B. Hrinchenko.), т. 1–4, Київ.
Горбач О. [Horbach O.] (1977), Зібрані статті [Zibrani statti], т. VIII: Історія мови. Діялектологія. Лексикологія [Istoriia movy. Dialektolohiia. Leksykolohiia], Мюнхен.
Горбач О. [Horbach O.] (1993), Зібрані статті [Zibrani statti], т. V: Діялектологія [Dialektolohiia], Мюнхен.
ГЧ, Говірки Черкащини. Збірник діалектних текстів [Hovirky Cherkashchyny. Zbirnyk dialektnych tekstiv], упорядн. Г.І. Мартинова, Т.В. Щербина, А.А. Таран [H.I. Martynova, T.V. Shcherbyna, A.A. Taran), Черкаси 2013.
Дзендзелівський Й.О. [Dzendzelovskyі Y.O.] (1958–1993), Лінгвістичний атлас українських народних говорів Закарпатської області УРСР: Лексика [Linhvistychnyi atlas ukrainskykh narodnykh hovoriv Zakarpatskoi oblasti URSR: Leksyka], ч. І, Ужгород.
Дорошенко Л.І. [Doroshenko, L.I.] (1999), Ареалогія будівельної лексики східнополіського діалекту: дис. … канд. філол. наук [Arealohiia budivelnoi leksyky skhidnopoliskoho dialektu: Avtoref. dys. … kand. filol. nauk]: 10.02.01, Київ.
ЕСУМ, Етимологічний словник української мови [Etymolohichnyi slovnyk ukrainskoi movy], т. 1–6, Київ 1982–2012.
Євтушок О.М. [Yevtushok, O.M.] (1993), Атлас будівельної лексики Західного Полісся [Atlas budivelnoi leksyky Zakhidnoho Polissia], Рівне.
Желехівський Є., Недільський С. [Zhelehivsky E., Nedilsky S.] (1886), Малоруско-німецкий словар [Malorusko-nimetskyi slovar), т. 1–2, Львів.
ЗКДА, Общекарпатский диалектологический атлас [Obshchekarpatskyi dialektolohycheskyi atlas), вып. 1, Кишенев 1989.
Кобільник В. [Kobilnik, V.] (1937), Матеріяльна культура села Жукотин Турчанського повіту [Materialna kultura sela Zhukotyn Turchanskoho povitu], «Літопис Бойківщини», вип. 7, c. 15–37.
Мельничук О.С. [Melnychuk O. S.] (1958), Словник специфічної лексики говірки села Писарівка (Кодимський р-н, Одеська обл.) [Slovnyk spetsyfichnoi leksyky hovirky sela Pysarivka ( Kodymskyi r-n, Odeska obl.)], «Лексикографічний бюлетень», вип. 6, c. 67–98.
Негрич М. [Negrych M.] (2008), Скарби гуцульського говору: Березовú [Skarby hutsulskoho hovoru: Berezovú), відп. ред. Н. Хобзей [N. Khobzey], Львів.
Онишкевич М.Й. [Onyshkevych M.I.] (1984), Словник бойківських говірок [Slovnyk boikivskykh hovirok], т. 1–2, Київ.
Осташ Н. [Ostash N.] (2004), Словник діалектної лексики переселенців із Холмщини [Slovnyk dialektnoyi leksyky pereselentsiv iz Kholmshchyny), [в:] Діалектологічні студії [Dialektologichni studii], 4: Школи, постаті, проблеми [Shkoli, postati, problemy], відп. ред. П. Гриценко, Н. Хобзей [P. Hrycenko, N, Khobzey], Львів, с. 355–378.
Піпаш Ю.О., Галас Б.К. [Pipash Y. O., Galas B.K.] (2005), Матеріали до словника гуцульських говорів (Косівська Поляна і Росішка Рахівського району Закарпатської області) [Materialy do slovnyka hutsulskykh hovoriv (Kosivska Poliana i Rosishka Rakhivskoho raionu Zakarpatskoi oblasti)], Ужгород.
Пиртей П.С. [Pyrtei, P. S.] (2004), Короткий словник лемківських говірок [Korotkyi slovnyk lemkivskykh hovirok), Івано-Франківськ.
Поліщук Л.Б. [Polishchuk, L B.] (2015), Структурна організація та географія назв традиційного будівництва в східноподільських говірках: дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: спец [Strukturna orhanizatsiia ta heohrafiia nazv tradytsiinoho budivnytstva v skhidnopodilskykh hovirkakh: dis. … kand. filol. nauk], 10.02.01, «Українська мова».
Радович Р. [Radovich R.] (2015), Народна архітектура Старосамбірщини ХІХ – першої половини ХХ ст. ( Житлово-господарський комплекс) [Narodna arkhitektura Starosambirshchyny XIX – pershoyi polovyny XX st. [Zhytlovo-hospodarsʹkyy kompleks)], Київ.
Сабадош І.В. [Sabadosh I.V.] (2008), Словник закарпатської говірки села Сокирниця Хустського району [Slovnyk zakarpatskoi hovirky sela Sokyrnytsia Khustskoho raionu], Ужгород.
СБГ, Словник буковинських говірок [Slovnyk bukovynskykh hovirok), заг. ред. Н.В. Гуйванюк [N.V. Huyvanyuk], Чернівці 2005.
Сілецький Р. [Siletskyi R.] (2008), Опалювальні пристрої народного житла Середнього Полісся (конструктивно-функціональний та світоглядний аспекти) [Opaliuvalni prystroi narodnoho zhytla Seredn’oho Polissia (konstruktuvno-funtsionalyi ta svitohliadyi aspekty)], «Вісник Львівського університету: cерія історична», вип. 43, с. 134–183.
СУМ, Словник української мови [Slovnyk ukrainskoi movy], т. 1–11, Київ 1970–1980.
Турчин Є. [Turchyn Ye.] (2011), Словник села Тилич на Лемківщині [Slovnyk sela Tylych na Lemkivshchyni], Львів.
Фальковські Я. [Falkovski Ya.] (1935), Село Волосате, Ліського повіта [Selo Volosate, Lis’koho povita), «Літопис Бойківщини», с. 14–28.
Шило Г. [Shylo, H.] (2008), Наддністрянський реґіональний словник [Naddnistrianskyi regionalnyi slovnyk], Львів.
Янкова Т.С. [Yankova T. S.] (1982), Дыялектни слоўнік Лоеўшчыны [Dyialektny slovnyk Loievshchyny], Мінск.
Karłowicz J., Kryński A.A., Niedźwiedzki W. (1900–1927), Słownik języka polskiego, t. 1–8, Warszawa.
Nowak K. (2015), Śląskie słownictwo gwarowe dotyczące domów mieszkalnych, zabudowań gospodarczych oraz ich wyposażenia, [в:] Studia Śląskie, t. LXXVII, Opole, s. 185–200.
SGP, Słownik gwar polskich, рod kіer. M. Karasia, J. Reichana, Wrocław–Warszawa–Kraków–Gdańsk 1979–2004.
Licencja
Autorzy
Autorzy tekstów przyjętych do publikacji w czasopiśmie Gwary Dziś są zobowiązani do wypełnienia, podpisania i odesłania na adres redakcji umowy o udzielenie nieodpłatnej licencji do utworów, z zobowiązaniem do udzielania sublicencji CC.
Zgodnie z umową, autorzy tekstów opublikowanych w czasopiśmie Gwary Dziś udzielają Uniwersytetowi im. Adama Mickiewicza w Poznaniu niewyłącznej i nieodpłatnej licencji oraz zezwalają na użycie sublicencji Creative Commons Attribution-NoDerivatives 4.0 International (CC BY-ND 4.0).
Autorzy zachowują prawa do dalszego, swobodnego rozporządzania utworem.
Użytkownicy
Zainteresowani użytkownicy internetu uprawnieni są do korzystania z utworów opublikowanych od 2015 r. w Gwarach Dziś pod następującymi warunkami:
uznanie autorstwa - obowiązek podania wraz z rozpowszechnionym utworem, informacji, o autorstwie, tytule, źródle (odnośniki do oryginalnego utworu, DOI) oraz samej licencji;
bez tworzenia utworów zależnych - utwór musi być zachowany w oryginalnej postaci, nie można bez zgody twórcy rozpowszechniać np. tłumaczeń, opracowań.
Do wszystkich tekstów opublikowanych przed 2015 r. prawa autorskie są zastrzeżone.
Inne
Uniwersytet im. Adama Mickiewicza w Poznaniu zachowuje prawo do czasopisma jako całości (układ, forma graficzna, tytuł, projekt okładki, logo itp.).