Pressto.

Studia Ukrainica Posnaniensia

ЮРІЙ ВИННИЧУК ЯК УПОРЯДНИК УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРНОЇ СПАДЩИНИ

Przemysław Lis-Markiewicz

DOI: https://doi.org/10.14746/sup.2018.6.27

Abstrakt


W artykule dokonana została analiza działalności Jurija Wynnyczuka jako autora wyboru tekstów. Podjęto próbę defi nicji antologii jako gatunku literackiego, zwięźle przedstawiono poszczególne antologie i zbiory tekstów pisarza oraz określono jego wkład w rozwój współczesnej literatury ukraińskiej.

Pełny tekst:

Bibliografia


Антологія сучасної української поезії. Десять українських поетів.

Антологія сучасної української прози. Десять українських прозаїків, Київ 1995.

Антологія українського жаху, упоряд. В. Пахаренко, Київ 2000.

Ю. Винничук, Галицька кухня, Львів 2014.

Ю. Винничук, Гопля і Піпля, Львів 2008.

Вечеря на дванадцять персон: Житомирська прозова школа, упоряд., передм., літ. ред. В. Даниленка, Київ 1997.

Винничук: «У нас має бути гонор», [в:] Електронний ресурс: http:// litakcent.com/2011/04/01/jurij-vynnychuk-u-nas-maje-buty-honor/

Вісімдесятники: Антологія нової української поезії, упоряд. І. Римарук, передм. М. Рябчук, Едмонтон 1990.

Ю. Винничук, Кнайпи Львова – пораз другий, [в:] „Поступ”, 2001, 22–23 вересня.

Ю. Винничук, Книга Бестій, Львів 2003.

Ю. Винничук, Легенди Львова. Книга перша, Львів 2010.

Ю. Винничук, Легенди Львова. Книга друга, Львів 2009.

Ю. Винничук, Львівська антологія, Харків 2013, Т. 1., с 667, Т. 2.

Ю. Винничук, Потойбічне, Львів 2005.

Ю. Винничук, Розіп’ята Муза. Антологія українських поетів, які загинули насильницькою смертю, Львів 2011.

Ю. Винничук,Слово про розіп’яту музу, [в:] Ю. Винничук, Розіп’ята Муза. Антологія українських поетів, які загинули насильницькою смертю, Львів 2011, Т. 1.

Юрій Винничук, Сороміцькі оповідки, Львів 2008, Кримінальні загадки: Клуб комісара Бонца, Львів 2002.

Ю. Винничук: «Українській політиці бракує українського Піночета, а літературі – української Джоан Ролінґ», [в:] „Телекритика” 2003, 13 листопада.

Ю. Винничук, Чорт зна що, Львів 2004.

О. Галета, Антологія як репрезентативний жанр нової української літератури, [в:] „Питання літературознавства” 2013, № 88.

Я. Голобородько, Нова українська альтернатива: епатажна естетика Винничука [в:] „Українська мова та література” 2006, Ч. 9, с. 11–14.

Ярина Джурик, Смерть виповзає з підвалів, Львів 2003.

Жінка як текст: Емма Андієвська, Соломія Павличко, Оксана Забужко: фрагменти творчості і контексти, упор. Л. Таран, Київ 2002.

З порога сметрі: Письменники України — жертви сталінських репресій ,[в:] „Рад. Письменник” 1991, № І, c. 489.

В. Карвацький, Юрій Винничук як дзеркало “модерного галичанства”, [в:] „Кур’єр Кривбасу”, 2003, № 165, c. 200–204.

Квіти в темній кімнаті: Сучасна українська новела, упор., примітки, передм. В. Даниленка, Київ 1997.

Іван Керницький, Герой передмістя, Львів 2003.

І. Ковбаса, Містифікатор Винничук, [в:] Електронний ресурс: http:// litakcent.com/2009/04/25/ іryna-kovbasa-mistyficator-vynnychuk/

Б. Лук’янів, “Чемоданні” твори Юрія Винничука, [в:] „Березіль” 2003, № 9–10, c. 180–182.

Л. Медведєва, Історіографія нонконформізму в українському образотворчому мистецтві 60-х рр. ХХ ст.,[в:] Мистецтвознавчі записки: зб. наук. праць., Київ 2002, с. 2.

Незнайома. Антологія «жіночої» прози та есеїстики др. половини ХХ – поч. ХХ ст., автор. проект, упор., вст. слово В. Габора, Львів 2005.

Огненний змій: Антологія української фантастичної прози, упоряд. Ю. П. Винничук, Київ 1989.

Мечислав Опалек, На щербатім львівськім бруці, Львів 2002.

Опудало: українська прозова сатира, гумор, іронія 80-90-х років ХХ ст., упоряд., передм., літ. ред. В. Даниленка, Київ 1997.

В. Павлів, Гробокопач української літератури (до 40-річчя з дня народження Ю. Винничука), [в:] „Post–Поступ” 1992, ч. 9.

Плерома: Мала українська енциклопедія актуальної літератури, Ів.-Франківськ 1998, 287 с.

Приватна колекція: Вибрана українська проза та есеїстка кінця ХХ ст., упор., вступн. слово та прим. В. Габора, Львів 2002.

М. Рябченко, Концепт маски в творчості Юрія Винничука, Київ 2013.

Ж. Степанець, Юрій Винничук [в:] „Українська мова та література” 2008, № 13–16.

В. Супруненко, Народини. Витоки нації: символи, вірування, звичаї та побут українців, Запоріжжя 1993.

Г. Тарасюк, Юрій Винничук: „Література – це спосіб мого життя”, [в:] „Літературна Україна” 2005, 26 трав, c. 1–6.

Р. Харчук, Юрій Винничук – батько чорного гумору в українській літературі, [в:] Її ж, Сучасна українська проза: Постмодерний період, Київ 2008, с. 122–125.

PRESSto2AMUR - export

Statystyki

Abstrakt - 61 PDF (Українська) - 157

Altmetric

Refbacks

  • There are currently no refbacks.




Copyright (c) 2018