Мови меншин у Підкарпатському регіоні – лемки та бойки

Анотація

Актуальність теми дослідження. З огляду на загрозу зникнення багатьох мов меншин у всьому світі, необхідність захисту та промоції лемківської та бойківської мов стає дедалі актуальнішою. Тематичний план: Описано мову національних меншин, що проживають у Підкарпатському регіоні, а також ініціативи щодо промоції лемківської та бойківської мови та культури. Метою цієї статті є висвітлення подібностей та відмінностей між лемківською мовою та бойківським діалектом, порівняння її з польською та східнослов’янськими мовами, а також представлення починань, пов’язаних зі збереженням культурної спадщини та промоції лемківської та бойківської мов. Висновки: Продемонстровано, що, незважаючи на фонетичні,
морфологічні та лексичні відмінності, ці мови належать до однієї лінгвістичної групи. Підкреслено вплив східних, західних та південнослов’янських мов. Лемківська мова викладається в школах та університетах, присутня в наукових публікаціях, прес-релізах, радіопередачах та у віртуальному просторі. Бойківський діалект досліджений значно менше, але останнім часом
привертає все більший науковий інтерес. Провідну роль у популяризації мови та культури відіграють Музей лемківської культури просто неба в Зіндрановій та Музей духовної та матеріальної культури бойків у Мичкові.