Abstrakt
Wzmożone zainteresowanie badaczy zagadnieniem polskich zapożyczeń leksykalnych oraz ich adaptacji do systemu języka-odbiorcy jest w znacznym stopniu uwarunkowane dużą liczbą takich zapożyczeń w ukraińskich zabytkach pisanych XVI–XVII w. Przeanalizowane ukraińskie zabytki pisane wskazanego okresu demonstrują ideograficzną różnoplanowość polskojęzycznych zapożyczeń leksykalnych, umożliwiających modelowanie struktury językowego obrazu świata. Ważnym aspektem powyższej analizy jest ocena roli omawianych zapożyczeń: czy poszerzają one strukturę pojęciową języka, czy raczej poszerzają zasoby wyrażania obecnych w języku, lecz wcześniej już ukształtowanych pojęć.Bibliografia
М. Грушевський, Історія України-Руси в 7 т., Київ 1991, т. 6.
Я. Ісаєвич, Українська культура на переломі (друга половина XVI – перша половина XVII ст.). Культурно-національне відродження. Загальна характеристика періоду, [в:] Історія української культури в 2 т., Київ 2001, т. 2, с. 479–486.
В. В. Німчук, Конфесійне питання і українська мова кінця XVI – початку XVII століть, [в:] Берестейська унія і українська культура XVII століття, Львів 1996, с. 1-10.
О. Купчинський, Українська церква і питання української (руської) народно-розмовної мови у другій половині XVI–XVII століттях, [в:] „Warszawskie zeszyty ukrainoznawcze” Warszawa 1997, 4–5, с. 201-209.
И. И. Первольф, Славянская взаимность от древнейших времен до XVIII в., СПб. 1874.
Р. Рихардт, Польские заимствованные слова в украинском языке, Киев 1957.
В. М. Русанівський, Польська ділова мова XVI – XVII ст. як джерело вивчення її історичних взаємин з українською, [в:] Славістичний збірник, Київ 1963, с. 86–97.
Д. Будняк, Полонизмы в современном украинском литературном языке, Автореф. дис. канд. філол. наук, Київ 1991.
О. М. Лазаренко, Особливості функціонування польської мови в Україні у XVII столітті (на матеріалі творів Лазаря Барановича), Автореф. дис. канд. філол. наук, Київ 2005.
М. Л. Худаш, Лексика українських ділових пам’яток кінця XVІ – початку XVII ст. (на матеріалах Львівського Ставропігійського братства), Київ 1961.
R. Grzegorczykowa, Pojęcie językowego obrazu swiata, [w:] Językowy obraz swiata, Lublin 1990, s. 38-49.
F. Dornseiff, Der deutsche Wortschatz nach Sachgruppen. 1. Aufl , Berlin-Leipzig 1933–1934, [w:] Ю. Н. Караулов , Общая и русская идеография, Москва 1976, с. 239-248.
Ю. Сорокин, Развитие словарного состава русского литературного языка 30–90-е годы XIX века, Москва-Ленинград 1965, с. 59–66.
С. Гриценко, Лексичні латинізми в українськомовних текстах кінця XVI – XVII століття, Київ 2011, с. 112–132.
Słоwnik wyrazów obcych, wyd. 9, red. Z. Rysiewicz, Warszawa 1963.
J. Karłowicz, Słownik wyrazów obcego a mniej jasnego pochodzenia: używanyсh w języku polskim, Kraków 1894–1905.
А. М. Булыка, Лексічныя запазычанні у беларускай мове XIV – XVIII ст., Мінск 1980.
Є. К. Тимченко, Матеріали до словника писемної та книжної української мови XV – XVIII ст., Київ, Нью-Йорк 2002, кн. 1.
E. Berneker, Slavisches etymologisches Wörterbuch, Heidelberg 1924, t. 1.
А. Г. Преображенский, Этимологический словарь русского языка в 4 т., Москва 1958, т. 1.
А. И. Соболевський, Изъ исторіи русскаго словарнаго матеріала. По поводу новыхъ выпус ковъ этимологическихъ словарей Э. Бернекера и А. Г. Преображенскаго, [в:] „Русскій филологическій вhстникъ”, Warszawa 1913, т. LXX, № 3, s. 81-89.
F. Sławski, Słownik etymologiczny języka polskіego, Kraków 1982, т. 2.
F. Miklosich, Die türkischen Elemente in den südost- und osteuropäischen Sprachen, Nachtrag-Wien 1890, t. II.
Етимологічний словник української мови в 7 т., редкол. О . С . Мельничук, Київ 1985, т. 2.
Словник української мови XVI – першої половини XVII ст., Львів 2008, вип. 14.
E. Benveniste, Problémes sémantiques de la reconstruction, [w:] Word, New York 1954, v. 10, № 3–4, s. 247-256.
Słownik języka polskiego, pod red. J . Karłowicza, A. Kryńskiego, W. Niedżwiedzkiego, Warszawa 1900–1927, t. 2.
A. Brückner, Słownik etymologiczny języka polskiego, Warszawa 1957.
V. Machek, Etymologický slovnik jazyka českèho a slovenskèho, Praha 1957.
Словник української мови, за ред. І . К . Б і л од і д а , в 11 т. Київ 1971, т. 2.
Польсько-український словник в 2 т, за ред. Л. Л. Гумецької, Київ 1960, т. 2.
М. Фасмер, Этимологический словарь русского языка в 4 т., Москва 1971, т. 3.
S. Linde, Słownik języka polskiego, Lwόw 1859, t. 5.
Є. Желехівський, С. Недільський, Малоруско-німецкий словар в 2 т., Львів 1886, т. I.
П. П. Білецький-Носенко, Словник української мови в 2 т., Київ 1966.
І. Верхратський, Говір батюків, [в:] ЗНТШ, Львів 1912, т. 15, с. 261-268.
Ф. И. Бабий, Бытовая лексика говоров среднего бассейна Горыни (названия одежды, обуви и головных уборов), Дис. канд. філол. наук, Ужгород 1985.
Г. П. Аркушин, Словник західнополіських говірок, Луцьк 2000, т. I.
А. С. Соколовская, Полесские названия одежды и обуви, [в:] Лексика Полесья, Москва 1968.
Г. Гримашевич, Словник назв одягу та взуття середньополіських та суміжних говірок, Житомир 2002.
Г. Березовська, Словник назв одягу та взуття у східно-подільських говірках, Умань 2010.
Б. Кобилянський, Гуцульський говір і його відношення до говорів Покуття, [в:] Український діалектологічний збірник, Київ 1928, кн. 1, c. 64-72.
М. Й. Онишкевич, Словник бойківських говірок в 2 т., Київ 1984, т. I.
A. Gramsci, Il materialismo storico e la fi losofi a di Benedetto Crose, Torino 1948.
Licencja
- Autor oświadcza, że przysługują mu osobiste i majątkowe prawa autorskie do Utworu oraz że nie są one ograniczone w zakresie objętym niniejszą Umową, oraz że utwór jest dziełem oryginalnym i nie narusza majątkowych lub osobistych praw autorskich innych osób.
- Autor udziela Uniwersytetowi im. Adama Mickiewicza w Poznaniu niewyłącznej i nieodpłatnej licencji na korzystanie z Utworu bez ograniczeń terytorialnych i przez czas nieokreślony na następujących polach eksploatacji:
2.1. wytwarzanie określoną techniką egzemplarzy Utworu, w tym techniką drukarską, reprograficzną, zapisu magnetycznego oraz techniką cyfrową;
2.2. wprowadzanie do obrotu, użyczenie lub najem oryginału albo egzemplarzy Utworu;
2.3. publiczne wykonanie, wystawienie, wyświetlenie, odtworzenie oraz nadawanie i reemitowanie, a także publiczne udostępnianie Utworu w taki sposób, aby każdy mógł mieć do niego dostęp w miejscu i w czasie przez siebie wybranym;
2.4. włączenie Utworu w skład utworu zbiorowego;
2.5. wprowadzanie Utworu w postacie elektronicznej na platformy elektroniczne lub inne wprowadzanie Utworu w postaci elektronicznej do Internetu, Intranetu, Extranetu lub innej sieci;
2.6. rozpowszechnianie Utworu w postaci elektronicznej w Internecie, Intranecie, Extranetu lub innej sieci, w pracy zbiorowej jak również samodzielnie;
2.7. udostępnianie Utworu w wersji elektronicznej w taki sposób, by każdy mógł mieć do niego dostęp w miejscu i w czasie przez siebie wybranym, w szczególności za pośrednictwem Internetu, Intranetu, Extranetu lin innej sieci;
2.8. udostępnianie Utworu zgodnie z wzorcem licencji Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International (CC BY-NC-SA 4.0) lub innej wersji językowej tej licencji lub którejkolwiek późniejszej wersji tej licencji, opublikowanej przez organizację Creative Commons. - Autor zezwala Uniwersytetowi im. Adama Mickiewicza w Poznaniu na:
3.1. nieodpłatne korzystanie i rozporządzanie prawami do opracowań Utworu i tymi opracowaniami.
3.2. wysyłanie metadanych Utworu oraz Utworu do komercyjnych i niekomercyjnych baz danych indeksujących czasopisma. - Autor upoważnia i zobowiązuje Uniwersytet im. Adama Mickiewicza w Poznaniu do udzielania osobom trzecim dalszych licencji (sublicencji) do Utworu oraz do innych materiałów, w tym utworów zależnych lub opracowań zawierających lub powstałych w oparciu o Utwór, przy czym postanowienia takich sublicencji będą tożsame z wzorcem licencji Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International (CC BY-NC-SA 4.0) lub innej wersji językowej tej licencji lub którejkolwiek późniejszej wersji tej licencji, opublikowanej przez organizację Creative Commons Tym samym uprawnia wszystkich zainteresowanych do korzystania z utworu wyłącznie w celach niekomercyjnych pod następującymi warunkami:
4.1. uznanie autorstwa czyli obowiązek podania wraz z rozpowszechnionym utworem informacji, o autorstwie tytule, źródle (odnośniki do oryginalnego utworu, doi) oraz samej licencji;
4.2. na tych samych warunkach, wolno rozpowszechniać utwory zależne jedynie na licencji identycznej to tej, na jakiej udostępniono utwór oryginalny. - Uniwersytet im. Adama Mickiewicza w Poznaniu jest zobowiązany do:
5.1. udostępniania Utworu w taki sposób, aby każdy mógł mieć do niego dostęp w miejscu i w czasie przez siebie wybranym bez ograniczeń technicznych;
5.2. poprawnego informowania osób, którym Utwór będzie udostępniany o udzielonych im sublicencjach w sposób umożliwiający odbiorcom zapoznanie się z nimi.
Pozostałe postanowienia
- Uniwersytet im. Adama Mickiewicza w Poznaniu zachowuje prawo do czasopisma jako całości (układ, forma graficzna, tytuł, projekt okładki, logo itp.).