Подання

Керівництво для авторів

Правила та вимоги до оформлення статті

1. Стаття може бути написана українською, польською або англійською мовами й ретельно вичитана автором. Стаття не повинна бути опублікована раніше в іншому виданні, а також не повинна бути надана іншому журналу для розгляду щодо її публікації. Якщо подібне має місце, то це слід відповідно пояснити в примітках до статті, наданої до друку.
2. Текст статті слід надсилати на електронну пошту (sup@amu.edu.pl) в текстовому редакторі Microsoft Word 2003, 2007, формат doc або *rtf. Cторінки без колонтитулів, вирівнювання по ширині. Усі ілюстрації, схеми та таблиці, що містяться в тексті, повинні бути оформлені в належному місці, а не наприкінці статті. Таблиці слід пронумерувати та щоразу вказувати авторство даних.
3. У файлі з текстом статті сторінки не нумерувати. Слова друкувати без переносів.
4. Для статей українською мовою — анотації подавати польською та англійською мовами, для статей польською мовою — анотації українською та англійською, для статей англійською мовою — анотації англійською, польською та українською мовами. До публікації приймаються рукописи з максимально конкретизованими анотаціями, що містять важливу методологічну інформацію, зокрема: 1) актуальність дослідження, 2) окреслення напряму, в межах якого виконується стаття, 3) мета (завдання), 4) результати й висновки. Обсяг анотації: від 100 до 150 слів (800–1000 символів з пробілами). До переліку ключових слів необхідно включати ті, що містяться в тексті анотації.
5. Технічні параметри:

• Формат А4, поля — 2,5 з усіх боків; шрифт Times New Roman; міжрядковий інтервал — 1,0; абзацний відступ — 0,6; кегль — 12; 
• У першому рядку назва статті (мовою оригіналу статті): кегль — 12, шрифт напівжирний, вирівнювання по центру;
• Автор (через рядок після назви статті) — ім’я, прізвище — 10 кегль (шрифт напівжирний, вирівнювання по центру);
• назва освітнього закладу, місто, країна — 10 кегль (шрифт звичайний, вирівнювання по центру);
• електронна адреса; індивідуальний номер ORCID (у наступному рядку після назви освітнього закладу) — 10кегль (шрифт звичайний, вирівнювання по центру);
• анотація. Текст анотації та ключові слова до неї (подаються з абзацу в наступному рядку після анотації, як-от: Ключові слова:…, Słowa kluczowe:…, Keywords:…) слід оформляти 10кеглем, шрифт звичайний, вирівнювання по ширині.

Якщо стаття написана українською мовою, пункти 2), 3), 4), 6) дублюються  польською мовою в такій самій послідовності і формі через рядок після українського варіанту з додаванням польської анотації, а потім так само англійською мовою з додаванням англійської анотації; якщо стаття написана польською мовою, то пункти 2), 3), 4), 6) аналогічно подаються українською та англійською мовами з анотаціями (повторно не вказується лише електронна адреса й індивідуальний номер ORCID); якщо ж стаття написана англійською мовою, то пункти 2), 3), 4), 6) аналогічно подаються польською та українською мовами з анотаціями та ключовими словами (повторно не вказується лише електронна адреса й індивідуальний номер ORCID).

• Основний текст: шрифт Times New Roman, кегль — 12 (звичайний), інтервал — 1,0. Цитати й назви періодичних видань — у писаних лапках („”) звичайним шрифтом, якщо у тексті цитати будуть слова, словосполучення і под. у лапках, тоді використовуємо друковані лапки («»). Переносні значення слів та ін. — у лапках (“”) звичайним шрифтом. Значення слів, тлумачення концептів і под. — ув одиничних лапках (‘’). Назви художніх творів або наукових праць подаються курсивом без лапок. Прізвища вчених, письменників та ін. з повним ім’ям або одним ініціалом (проте у Списку літератури прізвища й ініціали подаємо так, як це має місце у використаному джерелі). У тексті статті пропонуємо використання скорочень широко вживаних слів: наприклад — напр., дивись — див., таблиця — табл., рисунок — рис.; рік — р., роки — рр., половина — пол., початок ХХ ст. — поч. ХХ ст. (при числах на позначення року, століття, його частин — друга пол. ХХ ст., 20-і рр. ХХ ст.).

Текст подається без переносів і підкреслень, ілюстративний мовний матеріал або значущі терміни — курсивом; у разі необхідності застосування шрифтів, відсутніх у стандартній версії Office Word, слід надіслати їх прикріпленим файлом електронною поштою.

Слід розрізняти довге тире (—) (розділовий знак у реченні), коротке тире (–) (між номерами сторінок, датами, напр.: ХІХ–ХХ ст., с. 10–15) і дефіс (-), який використовуємо до правил його вживання (напр., мова-донор).

Необхідно ставити нерозривний пробіл між прізвищем та ініціалами (Я. Грицак) а також тими словами, що не повинні розриваючись переходити на іншу сторінку – і т. д., ім. Лесі Українки, с. 234, № 5 та ін.

• Цитування. У журналі використовуємо гарвардську систему цитування. Поклики на використані джерела в тексті статті необхідно оформити так: у квадратних дужках подаємо прізвище автора (або редактора чи впорядника) та рік видання, після двокрапки також номер сторінки, з якої взята цитата (див. нижче приклади).

Під час відбору статей редколегія надаватиме перевагу тим науковим розвідкам, у яких міститимуться поклики на праці, що були опубліковані в попередніх випусках журналу „Studia Ukrainica Posnaniensia”, а також містяться в параметричній базі SCOPUS.

• Список використаної літератури (не менше 8 джерел) подається в транслітерованій версії (references) в кінці статті через півтора інтервали після основного тексту (правила його оформлення див. нижче).
• Примітки. За потреби можна робити підсторінкові примітки – з метою коментаря чи уточнення, однак не для бібліографічного поклику (поклики подаємо в тексті, як зазначено вище). Міжрядковий інтервал примітки — 1,0; кегль — 10 (див. нижче приклади).

Посилання на неопубліковані роботи не допускаються.

Редколегія залишає за собою право повертати авторам матеріали для виправлення виявлених помилок чи недоглядів оформлення. Автор зобов’язаний доопрацювати статтю відповідно до зауважень рецензентів або редколегії.

Якщо автор не усуне зазначені недоліки впродовж указаного терміну, редколегія має право відхилити статтю.

Зразки оформлення приміток

У тексті статті: Наголосимо, що в цьому разі компроміс для дослідника неможливий. У своїх міркуваннях щодо поезії Василя Стуса, вміщених у тому-таки виданні[1], М. Павлишин виділяє чотири можливі моделі прочитання цих творів.

Nieprzypadkowo większość swoich powieści ukraiński pisarz osadza w scenerii historycznej, stosując jednocześnie strategie narracyjne, przez niektórych badaczy jego twórczości określane jako postmodernistyczne[2].

Зразки оформлення покликів у тексті статті

(пишемо лише те, що подано у квадратних дужках):

а) монографії, підручники, збірки творів, дисертації,  автореферати й т. ін., напр.:

[Гундорова 2013: 59] — Гундорова Т., Післячорнобильська бібліотека. Український літературний постмодернізм, Київ: Критика, 2013.

[Антонич 2009: 83] – Антонич Б. І., Повне зібрання творів, Львів: Літопис, 2009, с. 83.

[Белей 1997] — Белей Л., Українська літературно-художня антропонімія кінця ХVІІІ–ХХ ст., автореф. дис. ... д-ра. філол. наук, Ужгород 1997.

б) частини монографій, статті в наукових журналах, збірниках наукових праць, матеріали конференцій й т. ін., напр.:

[Горнятко-Шумилович 2017: 141–157] — Горнятко-Шумилович А., Василь Ткачук. Між традицією і новаторством. Нарис проблематики, [в:] Jakubowska-Krawczyk K., Nowacki A. (red.), Tożsamość ukraińska wobec przemian XVII–XXI w., Lubln: Wydawnictwo KUL, 2017, s. 141–157.

[Колібаба 2022: 25] — Колібаба Л., Зміни в граматичному вираженні семантики часу в українській літературній мові перших двох десятиріч ХХІ століття, „Studia Ukrainica Posnaniensia”, 2022, X/1, с. 25.

в) лексикографічні джерела, напр.:

[Етимологічний словник… 2004, 4: 554] — посилання на джерело Етимологічний словник української мови, в 7 томах, гол. ред. О. С. Мельничук, Київ: Наукова думка, 2004, т. 4, с. 554.

г) електронні ресурси:

[Українські анекдоти 2017] — посилання на джерело Українські анекдоти, http://ukr-anecdotes.com/rozdil/pro-teshhu/page/16

Правила оформлення джерел у списку використаної літератури

У кінці рукопису через півтора інтервали подається транслітерований список використаної літератури. Бібліографічний опис кириличних джерел необхідно транслітерувати латиницею. Транслітерацію українських символів слід виконати за програмою http://ukrlit.org/transliteratsiia, російських символів — https://translit.net/ru/gost-7-79-2000/.

У бібліографічному описі джерела прізвище одного або кількох авторів, ініціали подаються на початку звичайним шрифтом, після коми — назва джерела курсивом; якщо джерело міститься в іншій праці або періодичному виданні, після коми зазначається [в:] (мовою джерела, напр. [in:], [w:]) і подається назва праці курсивом без лапок або назва періодичного видання звичайним шрифтом в лапках; після назви — кома, місто видання, двокрапка — видавництво, кома – рік видання, № періодичного видання, сторінки статті (Увага! Якщо джерелом є книга, монографія, словник і т. п., не вказуємо загальної кількості сторінок). Якщо йдеться про колективну монографію чи збірник праць, обов’язково вказувати прізвище редактора (редакторів) чи упорядника.

Якщо джерело належить до електронного ресурсу, після коми вказується його назва: http://……. Не вимагаємо подавати дату доступу, оскільки в ході підготовки до друку всі джерела звіряються. Проте просимо авторів уважно перевіряти доступність ресурсів, до яких вони зверталися. 

Зразки оформлення джерел

References

Монографії, підручники, дисертації,  автореферати

Hundorova T., Pisliachornobylska biblioteka: Ukrainskyi literaturnyi postmodern, Kyiv: Krytyka, 2005.

Krokhmalna H. I., Terminy v idiostyli vchenoho, avtoref. … kand. filol. nauk, Lviv 2011.

Pieńkos J., Podstawy juryslingwistyki. Język w prawie – prawo w języku, Warszawa: Oficyna Prawnicza Muza S. A., 1999.

Лексикографічні джерела

Slovnyk ukrainskoi movy, v 11 tomakh, red. I. K. Bilodid, t. 5, Kyiv: Naukova dumka, 1974.

Частини монографій, статті в наукових журналах, збірниках наукових праць, матеріали конференцій Movchan L., Kohnityvna linhvistyka: pryntsypy analizu movnoho materialu, [v:] „Naukovyi visnyk Skhidnoievropeiskoho natsionalnoho universytetu im. Lesi Ukrainky. Filolohichni nauky. Movoznavstvo”, 2013, № 1, s. 78–79.

Shulzhuk K., Semantychna struktura skladnoho bahatokomponentnoho rechennia, „Movoznavstvo”, 1987, no. 6, s. 24–32.

Електронні ресурси

Kolomiichuk B., Ya vpershe v ukrainskii beletrystytsi zobrazyv Froida, https://www.bbc.com/ukrainian/features-38207319.
Зразок оформлення статті

Міграційний дискурс сучасної української літератури:

Теоретична модель і тематичні горизонти

Олена Романенко

Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ – Україна

o.romamenko@knu.ua; ORCID 0000-0003-0150-2494

Dyskurs migracyjny współczesnej literatury ukraińskiej:

model teoretyczny i horyzonty tematyczne

Ołena Ronanenko

Kijowski Uniwersytet Narodowy im. Tarasa Szewczenki, Kijów – Ukraina

Artykuł analizuje cechy opowieści migracyjnej we współczesnej literaturze ukraińskiej. Przedmiotem badania są opowiadania Serhija Żadana ze zbioru Big Mac i inne historie oraz powieść Wołodymyra Rafiejenki Mondergrin. Opisano model teoretyczny badań dyskursu migracyjnego. Podkreślone zostały główne aspekty takich badań, np. typologie postaci jako obcy/inny; kryzys autoidentyfikacji i kształtowanie wielowarstwowej tożsamości poprzez asymilację/różnicowanie; modele fabularne poruszania się/ucieczki/utraty „swojej” lub opanowanie „obcej” przestrzeni; traumatyczne przeżycia i poszukiwania „swojej” społeczności. Na podstawie strukturalnego modelu historii wygnania (przesiedlenia, migracji) analizowane są wątki ruchu wewnętrznego i zewnętrznego we współczesnej literaturze ukraińskiej. Udowodniono, że wątki ruchu wewnętrznego i zewnętrznego w prozie Serhija Żadana i Wołodymyra Rafiejenki odzwierciedlają kryzys tożsamości postaci. To znajduje wyraz na poziomie fabularnym, w sytuacjach granicznych, w których kategorie „swoje” i „inne” opisują relację między człowiekiem a przestrzennym obrazem świata, tworząc nowy semiotyczny model rzeczywistości, w której znalazł się migrant.

Słowa kluczowe: migracja, literatura, tożsamość, dyskurs migracyjny, obraz świata, trauma.

Migration discourse of contemporary Ukrainian literature:

Theoretical model and thematic horizons

Olena Romanenko

Taras Shevchenko National University of Kyiv, Kyiv – Ukraine

The article examines the features of depicting migration in modern Ukrainian literature. Serhiy Zhadan’s short stories from the collection Big Mac and Other Stories and Volodymyr Rafeenko’s novel Mondergrin are the object of the analysis. The theoretical model of migration discourse research is described. The main aspects of such research are highlighted, for example, the typology of the character as Alien/Other; identity crisis and the formation of a multi-layered complex identity through assimilation/differentiation; plot models of moving/escaping/losing “one’s own” or mastering “another’s space”; traumatic experience and search for “their” community. Based on the structural model of the story of exile (relocation, migration), the plots of internal and external movement in modern Ukrainian literature are analyzed. It is proved that the plots of external and internal movement in the prose of Serhiy Zhadan and Volodymyr Rafeenko reproduce the crisis of the character’s identity. These are plot collisions in which border/border situations are embodied, in which “one’s own” and “another’s” describe the relationship between man and the spatial image of the world, a new semiotic model of reality in which the migrant found himself.

Keywords: migration, literature, identity, migration discourse, image of the world, traumatic experience.

Текст статті (12 кегль) ……………………………………...........................................................

References (12 кегль)

(10 кегль) ………………………………………………………………………………………………………

[1] Розвідка опублікована також у виданні за редакцією того ж автора [Павлишин 1992].

[2] Odczytanie twórczości Szewczuka w kontekście strategii narracji postmodernistycznej proponuje Natalia Horodniuk [Horodniuk 2006].