Keywords
Vasyl′ Tkachuk
short story writing
Ukrainian literature
How to Cite
Abstract
The interpretation of Vasyl′ Tkachuk’s stories from an ecocritical point of view showcases new aspects of understanding the prose legacy of this remarkable writer. Of course, the true love for the Hutsul region, one that the “proud” Hutsul people live in harmony with, one that, unlike in the works of Vasyl′ Stefanyk, is not only the cause of the Hutsul people’s extreme poverty but is sincerely loved and praised by them, is not the only merit of Tkachuk’s stories. Ecocritical dimensions of the “humble rural pictures, so touching to the core” ( Mykhaylo Rudnytskyi ) imply certain aspects of the critical literary analysis of Tkachuk’snovels, such as ethno national identity of the author and his characters, unbreakable unitywith the traditions of ancestors, apotheosis of the soil—one that not only feeds but is also responsible for the unique “national spirit” of the Carpathian highlanders, ecological awareness of the old Hutsul people and the philosophical layer of the literary legacy of the author.
References
Баррі, П. ( 2008 ). Вступ до теорії: літературознавство і культурологія. Київ: Смолоскип.
Вертипорох, О. ( 2021 ). Екокритика як модель інтерпретації сучасного художнього тексту ( на матеріалі романістики Євгена Пашковського ). „Актуальні питання гуманітарних наук” вип. 36, т. 1, с. 122–127.
Ганжа, Т. М. ( 2018 ). Екокритичний аспект дикості у поетичному циклі Олега Лишеги „Снігові івогню”. „Наукові записки НаУКМА. Літературознавство” т. 1., с. 62–65.
Горак, Р. ( 2014 ). Загублений талант Василя Ткачука. В: В. Ткачук, Золоті дзвінки. Підготовка текстів, упоряд. та післяслово Р. Горак. Львів: Апріорі, с. 239–303.
Горболіс, Л. М. ( 2011 ). Екокритичні виміри української літератури: доцільність і прийнятність застосування ( на прикладі «Лісової пісні» Лесі Українки ). „Філологічні трактати” т. 3, № 3, c. 5–10.
Горнятко-Шумилович, А. ( 2017 ). Василь Ткачук. Між традицією і новаторством ( нарис проблематики ). В: Tożsamość ukraińska wobec przemian XVII–XXIw. Ред. K. Jakubowska-Krawczyk, A. Nowacki. Lublin: Wydawnictwo KUL, c. 147–163.
Горнятко-Шумилович, А. ( 2018 ). Натурфілософія як феномен художнього світу Василя Ткачука. В: IX Міжнародний конгрес україністів. Літературознавство. Збірник наукових статей ( До 100-річчя Національної академії наук України ). Ред. С. Пирожков, А. Загородній, Г. Скрипник. Київ: Видавництво ІМФЕ, с. 21–36.
Горнятко-Шумилович, А. ( 2019 ). Символ „чічки” в новелістиці Василя Ткачука. „Studia Ukrainica Posnaniensia” z.VII, c. 165–173. https://doi.org/10.14746/sup.2019.7.18
Денисюк, І. ( 1999 ). Розвиток української малої прози XIX — поч. ХХ ст., 2-ге видання. Львів: Академічний Експрес.
Статкевич, Л. П. ( 2017 ). Теоретико-методологічні форманти сучасної екокритики. „Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія Філологія” вип. 76, с. 100–103.
Сухенко, І. М. ( 2011 ). Екокритичні орієнтири на сучасному етапі літературознавчих досліджень: проблема визначення. В: Актуальні проблеми та перспективи дослідження літератури зарубіжних країн. Сімферополь: Кримський Архів, с. 259–266.
Ткачук, В. ( 1935a ). За невістку Яковихи. „Дажбог” № 7. Ткачук, В. ( 1935б ). Рубають верби. „Новий Час” № 88.
Ткачук, В. ( 1938 ). Гуляла Маруся. „Новий Час” № 23. Ткачук, В. ( 2013 ). Сині чічки. Новели. Івано-Франківськ: Лілея-НВ.
Ткачук, М. ( 2011 ). Людина і природа в українській літературі крізь призму екокритики. „Дивослово” № 6, с. 52–56.
[ Barrì, P. (2008). Vstup do teorìї: lìteraturoznavstvo ì kulʹturologìâ. Kiїv: Smoloskip. Vertiporoh, O. (2021). Ekokritika âk modelʹ ìnterpretacìї sučasnogo hudožnʹogo tekstu (na materìalì romanìstiki Êvgena Paškovsʹkogo). „Aktualʹnì pitannâ gumanìtarnih nauk” vip. 36, t. 1, s. 122–127.
Ganža, T. M. (2018). Ekokritičnij aspekt dikostì u poetičnomu ciklì Olega Lišegi „Snìgovì ì vognû”. „Naukovì zapiski NaUKMA. Lìteraturoznavstvo” t. 1, s. 62–65.
Gorak, R. (2014). Zagublenij talant Vasilâ Tkačuka. V: V. Tkačuk, Zolotì dzvìnki. Pìdgotovka tekstìv, uporâd. ta pìslâslovo R. Gorak. Lʹvìv: Aprìorì, s. 239–303.
Gorbolìs, L. M. (2011). Ekokritičnì vimìri ukraїnsʹkoї lìteraturi: docìlʹnìstʹ ì prijnâtnìstʹ zastosuvannâ (na prikladì «Lìsovoї pìsnì» Lesì Ukraїnki). „Fìlologìčnì traktati” t. 3, № 3, s. 5–10.
Gornâtko-Šumilovič, A. (2017). Vasilʹ Tkačuk. Mìž tradicìêû ì novatorstvom (naris problematiki). V: Tożsamość ukraińska wobec przemian XVII–XXI w. Red. K. JakubowskaKrawczyk, A. Nowacki. Lublin: Wydawnictwo KUL, s. 147–163.
Gornâtko-Šumilovič, A. (2018). Naturfìlosofìâ âk fenomen hudožnʹogo svìtuVasilâ Tkačuka. V: IX Mìžnarodnij kongres ukraїnìstìv. Lìteraturoznavstvo. Zbìrnik naukovih statej (Do 100-rìččâ Nacìonalʹnoї akademìї nauk Ukraїni). Red. S. Pirožkov, A. Zagorodnìj, G. Skripnik. Kiїv: Vidavnictvo ÌMFE, s. 21–36.
Gornâtko-Šumilovič, A. (2019). Simvol „čìčki” v novelìsticì Vasilâ Tkačuka. „Studia Ukrainica Posnaniensia” z. VII, s. 165–173. https://doi.org/10.14746/sup.2019.7.18 DOI: https://doi.org/10.14746/sup.2019.7.18
Denisûk, Ì. (1999). Rozvitok ukraїnsʹkoї maloї prozi XIX – poč. XX st., 2-ge vidannâ. Lʹvìv: Akademìčnij Ekspres.
Statkevič, L. P. (2017). Teoretiko-metodologìčnì formanti sučasnoї ekokritiki. „Vìsnik Harkìvsʹkogo nacìonalʹnogo unìversitetu ìmenì V.N. Karazìna. Serìâ Fìlologìâ” vip. 76, s. 100–103.
Suhenko, Ì. M. (2011). Ekokritičnì orìêntiri na sučasnomu etapì lìteraturoznavčih doslìdženʹ: problema viznačennâ. V: Aktualʹnì problemita perspektivi doslìdžennâ lìteraturi zarubìžnih kraїn. Sìmferopolʹ: Krimsʹkij Arhìv, s. 259–266.
Tkačuk, V. (1935a). Za nevìstku Âkovihi. „Dažbog” № 7. Tkačuk, V. (1935b). Rubaûtʹ verbi. „Novij Čas” № 88.
Tkačuk, V. (1938). Gulâla Marusâ. „Novij Čas” № 23.
Tkačuk, V. (2013). Sinì čìčki. Noveli. Ìvano-Frankìvsʹk: Lìleâ-NV.
Tkačuk, M. (2011). Lûdina ì priroda v ukraїnsʹkìj lìteraturì krìzʹ prizmu ekokritiki. „Divoslovo” № 6, s. 52–56. ].
Bate, J. ( 2000 ). The Song of the Earth. Cambridge/Massachusetts: Harvard University Press.
Buell, L. ( 1996 ). The Environmental Imagination. Thoreau, Nature Writing, and the Formation of American Culture. Cambridge/Massachusetts–London: Belknap Press of Harvard University Press. https://doi.org/10.4159/9780674262423 DOI: https://doi.org/10.4159/9780674262423
Buell, L. ( 2005 ). The Future of Environmental Criticism: Environmental Crisis and Literary Imagination. Malden/Massachusetts: Blackwell Publishing.
Clark, T. ( 2011 ). The Cambridge Introduction to Literature and the Environment. Cambridge: Cambridge University Press. https://doi.org/10.1017/CBO9780511976261 DOI: https://doi.org/10.1017/CBO9780511976261
Garrard, G. ( 2004 ). Ecocrticism. London–New York: Routledge. https://doi.org/10.4324/9780203644843 DOI: https://doi.org/10.4324/9780203644843
Glotfelty, Ch. ( 1996 ). Introduction: Literary Studies in an Age of Environmental Crisis. В: The Ecocriticism Reader. Red. Ch. Glotfelty, H. Fromm. Georgia: University of Georgia Press. https://doi.org/10.1007/978-94-009-1523-7_15 DOI: https://doi.org/10.1007/978-94-009-1523-7_15
Harrison, R. ( 1992 ). Forests: the Shadow of Civilisation. Chicago–London: The Universityof ChicagoPress, Ltd. https://doi.org/10.7208/chicago/9780226318059.001.0001 DOI: https://doi.org/10.7208/chicago/9780226318059.001.0001
James, E. ( 2015 ). The Storyworld Accord: Econarratology and Postcolonial Narratives. Lincoln: University of Nebraska Press. https://doi.org/10.2307/j.ctt1d9898m DOI: https://doi.org/10.2307/j.ctt1d9898m
Kerridge, R. ( 1998 ). Introduction. В: Writing the Environment: Ecocriticism and Literature. Red. R. Kerridge, N. Sammells. London–New York: Zed Books.
Rueckert, W. ( 1978 ). Literature and Ecology: An Experiment in Ecocriticism. „The Iowa Review” no. 1, c. 71–86.
Tabaszewska, J. ( 2018 ). Ekokrytyczna ( samo )świadomość. „Teksty Drugie” nr 2, s. 7–16. https://doi.org/10.18318/td.2018.2.1 DOI: https://doi.org/10.18318/td.2018.2.1
License
Copyright (c) 2022 Анна Горнятко-Шумилович
This work is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0 International License.