Jak cytować
Abstrakt
У статті представлено результати дослідження поняття сім’я та основних родинних цінностей у складі польських прислівʼїв та приказок із семантично протилежними компонентами. З огляду на семантику паремій виокремлено групи, які репрезентують образ польської родини – “Чоловік і дружина (стосунки між ними)”, „Батьки і діти (значення батьків для дітей)”, „Батьки і діти (значення дітей для батьків)ˮ, ”Родинні стосункиˮ. Аналіз цих груп показав широту семантичної структури прислівʼїв та приказок з антонімічними компонентами, за допомогою яких відображено стосунки між чоловіком і дружиною, особливості сімейної ієрархії (соціальна роль чоловіка та дружини); суттєву різницю між значенням батька і матері для дитини, зокрема статус та функції батька й матері; особливе значення дітей у житті батьків; стосунки між братом і сестрою та між двома братами, а також образи кровних родичів та свояцтва.
Bibliografia
Авдонина, Л. Н. (2015). Номинативное поле концепта «семья» в русской и английской культуре. «Молодой Учёный. «Филология» 15 (95), с. 657−659. https://moluch.ru/archive/95/. 10.11.2020, https://doi.org/10.37544/0005-6650-2020-11-15.
Антонов, А. И. (1998). Микросоциология семьи (методология исследования структур и процессов). Москва: Издательский Дом «Nota Bene».
Васильченко, О. М. (2012). Концепт «сім’я» в постнекласичній психології. «Науковий вісник Миколаївського державного університету імені В. О. Сухомлинського. Серія: Психологічні науки» т. 2, вип. 2, с. 38−42. http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvmdups_2012_2_9_9. 24.10.2020.
Велічанова, О. В., Левун, Н. В. (2014). Концепт діти у фонді українських паремій. «Український смисл» 1, с. 3−14. https://ukrsense.dp.ua/index.php/USENSE/issue/view/11. 11.11.2020.
Водяна, Л. В. (2019). Прислів’я та приказки як першоджерело правового звичаю німецької родини. «Молодий вчений. Філологічні науки» 1 (65), с. 101−103. https://doi.org/10.32839/2304-5809/2019-1-65-23. 24.10.2020.
Добровольская, Е. В. (2005). Концептуализация семьи в русской языковой картине мира. [Неопублікована дис. канд. філол. наук]. Омский государственный университет.
Капак, Ю. М. (2016). Німецькі та українські паремії семантичної сфери «Шлюб» (гендерний аспект). «Мова і культура» 19, т. I (181), с. 268−273. https://burago.com.ua/wp-content/uploads/2018/03/181.pdf. 25.11.2020.
Колосова, Е. И. (2014). Институт семьи в концептосфере русского и польского языков. «Ученые записки Казанского университета. Серия Гуманитарные науки» т. 156, с. 114−119. https://cyberleninka.ru/article/n/institut-semi-v-kontseptosfererusskogo-i-polskogo-yazykov/viewer. 11.11.2020.
Кононенко, И. (2015). Система семейных ценностей в языковой картине мира славян. В: Konstrukcje i destrukcje tożsamości, t. IV: Wartości w świecie słowiańskim. Red. E. Golachowska, D. Pazio-Wlazłowska, Warszawa: Slawistyczny Ośrodek Wydawniczy, с. 429−442. https://www.researchgate.net/publication/341219308_Sistema_semejnyh_cenostej_v_aykovoj_kartine_mira_slavan. 19.04.2021.
Корнєва, Л. М. (2016). Традиції етносу в українських прислів’ях про сім’ю. «Гуманітарна освіта у технічних вищих навчальних закладах», 34, с. 220−234. https://doi.org/10.18372/2520-6818.34.11471. 8.11.2020.
Лисиченко, Л. А. (1997). Лексико-семантична система української мови. Харків: ХДПУ ім. Г. С. Сковороди, с. 129.
Макарець, Ю. С., Сліпчук, О. М. (2013). Концепти рід, родина, сім’я в мовній картині світу українців. «Наукові записки [Ніжинського державного університету ім. Миколи Гоголя]. Серія: Філологічні науки» 1, с. 75−78. https://scholar.google.com/citations?user=Dp7KKuoAAAAJ&hl=uk#d=gs_md_cita--d&u=%2Fcitations%3Fview_op%3Dview_citation%26hl%3Duk%26user%3DDp7KKuoAAAAJ%26citation_for_view%3DDp7KKuoAAAAJ%3AY0pCki6q_DkC%26tzom%3D-180. 25.10.2020.
Марфіна, Ж. (2014). Етнолінгвокультурний зміст українських паремій із семантичним компонентом ‘спорідненість’. «Українська мова» 2, с. 51−60. http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ukrm_2014_2_7. 26.10.2020.
Осовська, І. М. (2010). Стереотипи сімейних стосунків у паремійному фонді німецької мови. «Науковий вісник Волинського НУ. Серія: Філологічні науки (мовознавство)» 7, с. 141−145.
Романюк, М. Ю. (2013). Концепты «любовь», «дом», «семья» в паремиях русского, английского и немецкого языков.
Оренбург: ОГУ. Тараненко, О. О. (2004). Антоніми. [В:] Українська мова. Енциклопедія. Київ, с. 27−29.
Флудра, Э. (2020). Образ семьи в пословицах и поговорках русского и польского языков. Сопоставительный аспект. «Studia Humanitatis» 3. http://st-hum.ru/content/fludra-e-obraz-semi-v-poslovicah-i-pogovorkah-russkogo-i-polskogoyazykov-sopostavitelnyy. 25.11.2020.
[Avdonina, L. N., Kostina, A. E. (2015). Nominativnoe pole koncepta «semˊia» v russkoi i angliiskoi kulˊture. «Molodoj Uchjonyj. Filologija» 15 (95), s. 657−659. https://moluch.ru/archive/95/. 10.11.2020. https://doi.org/10.37544/0005-6650-2020-11-15.
Antonov, A. I. (1998). Mikrosociologiіa semˊi (metodologiіa issledovaniіa struktur i processov). Moskva: Izdatelˊskiі Dom «Nota Bene».
Dobrovolˊskaіa, E. V. (2005). Kontseptualizaciia semˊi v russkoi iazykovoj kartine mira. (Neopublіkovana dis. kand. fіlol. nauk). Omskij gosudarstvennyj universitet.
Fludra, J. (2020). Obraz semˊi v poslovicakh i pogovorkakh russkogo i polˊskogo jazykov. Sopostavitelˊnyj aspekt. «Studia Humanitatis» 3. http://st-hum.ru/content/fludra-e-obraz-semi-v-poslovicah-i-pogovorkah-russkogo-i-polskogo yazykov-sopostavitelnyy. 25.11.2020.
Kapak, Yu. M. (2016). Nimetski ta ukraїnsˊki paremiї semantychnoї sfery «Shliub» (hendernyi aspekt). «Mova i kulˊtura» 19, t. I (181), s. 268−273. https://burago.com.ua/wp-content/uploads/2018/03/181.pdf. 25.11.2020.
Kolosova, E. I. (2014). Institut semˊi v konceptosfere russkogo ipolˊskogo jazykov. «Uchenye zapiski Kazanskogo universiteta. Seriia Gumanitarnye nauki» t. 156, s. 114−119. https://cyberleninka.ru/article/n/institut-semi-v-kontseptosfere-russkogo-ipolskogo-yazykov/viewer. 11.11.2020.
Kononenko, I. (2015). Sistema semeіnyh cennostej v іazykovoj kartine mira slavіan. V: Konstrukcje i destrukcje tożsamości, t. IV: Wartości w świecie słowiańskim. Red. E. Golachowska, D. Pazio-Wlazłowska. Warszawa: Slawistyczny Ośrodek Wydawniczy, s. 492−442. https://www.researchgate.net/publication/341219308_Sistema_semejnyh_cennostej_v_aykovoj_kartine_mira_slavan. 19.04.2021.
Korneva, L. M. (2016). Tradytsiї etnosu v ukraїnsˊkykh prysliviakh pro simiu. «Humanitarna osvita u tekhnichnykh vyshchykh navchalˊnykh zakladakh» 34, s. 220−234. https://doi.org/10.18372/2520-6818.34.11471, 08.11.2020.
Lysychenko, L. A. (1997). Leksyko-semantychna systema ukrainskoi movy. Kharkiv: KhDPU im. H. S. Skovorody, s. 129.
Makaretsˊ, Yu. S., 0 Slipchuk, O. M. (2013). Kontsepty rid, rodyna, simˊia v movnii kartyni svitu ukraїntsiv. «Naukovi zapysky [Nizhynskoho derzhavnoho universytetu im. Mykoly Hoholia]. Seriia: Filolohichni nauky» 1, s. 75−78.
Marfina, Zh. (2014). Etnolinhvokulturnyi zmist ukrainsˊkykh paremii iz semantychnym komponentom sporidnenisˊtˊ. «Ukrainsˊka mova» 2, s. 51−60. http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ukrm_2014_2_7. 26.10.2020.
Osovska, I. M. (2010). Stereotypy simeinykh stosunkiv u paremiinomu fondi nimetsˊkoї movy. «Naukovyi visnyk Volynsˊkoho NU. Seriia: Filolohichni nauky (movoznavstvo)» 7, s. 141−145.
Romanіuk, M. Ju. (2013). Koncepty «lіubovˊ», «dom», «semˊіa» v paremiіah russkogo, angliіskogo i nemeckogo іazykov. Orenburg: OGU.
Taranenko, O. O. (2004). Antonimy. [V:] Ukrainska mova. Entsyklopediia. Kyiv, s. 27−29.
Vasylˊchenko, O. M. (2012). Kontsept «simˊia» v postneklasychnii psykholohiї. «Naukovyi visnyk Mykolaїvsˊkoho derzhavnoho universytetu imeni V. O. Sukhomlynsˊkoho. Seriia: Psykholohichni nauky» t. 2, vyp. 2, s. 38−42. http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvmdups_2012_2_9_9. 24.10.2020.
Velichanova, O. V., Levun, N. V. (2014). Kontsept dity u fondi ukraїnsˊkykh paremii. «Ukraїnsˊkyi smysl» 1, s. 3−14. https://ukrsense.dp.ua/index.php/USENSE/issue/view/11. 11.11.2020.
Vodiana, L. V. (2019). Pryslivia ta prykazky іak pershodzherelo pravovoho zvychaiu nimetsˊkoї rodyny. «Molodyi vchenyi. Filolohichni nauky» 1 (65), s. 101−103. https://doi.org/10.32839/2304-5809/2019-1-65-23/ 24.10.2020].
Bartmiński, J. (1999). Punkt widzenia, perspektywa, językowy obraz świata. Lublin, с. 103−120. Bartmiński, J. (2008). Polski stereotyp matki. «Postscriptum Polonistyczne» nr 1(1), с. 33–53. http://www.postscriptum.us.edu.pl/wp-content/uploads/2019/01/3-Bartmiński.pdf.
Bielińska-Gardziel, I. (2009). Stereotyp rodziny we współczesnej polszczyźnie. Warszawa: Slawistyczny Ośrodek Wydawniczy.
Kłusek, U. (2007). Tato to nie mama. «Sygnały Troski» nr 3, c. 4.
Murawska, P. (2016). Wartości rodzinne w zwierciadle ukraińskich paremii. «Studia Ukrainica Posnaniensia» 4, с. 103−107. https://doi.org/10.14746/sup.2016.4.13. 31.10.2020.
Petzold, M. (2001). Familien heute – Sieben Typen familialen Zusammenlebens. «Televizion» 14/1, с. 16−19. https://docplayer.org/16990350-Familien-heute-matthiaspetzold-sieben-typen-familialen-zusammenlebens.html.31.10.2020.
Schneewind, K. A. (2002). Familienpsychologie. В: Paar- und Familientherapie, с. 45−58. https://doi.org/10.1007/978-3-662-09174-6_5.
Skoczylas-Krotla, E. (2010). Obraz rodziny w przysłowiach różnych narodów. «Prace Naukowe AJD w Częstochowie». Seria: Językoznawstwo, 7, с. 155−163. http://212.87.236.17:8080/Content/1071/filologia_polska_7.-155.pdf. 27.10.2020.
Skorupska-Raczyńska, E. (2018). Językowo-kulturowy obraz dziecka w polszczyźnie ogólnej. «Карпатський край» 1−2, с. 180−188. http://nbuv.gov.ua/UJRN/kkr_2018_1-2_23. 1.11.2020.
Skorupska-Raczyńska, E., Rutkowska, J. (2017). Obraz rodziny w polskich serialach familijnych (na przykładzie filmów «M jak miłość», «Klan» i «Barwy szczęścia»). «Język. Religia. Tożsamość» 1(15), с. 85−101. http://cejsh.icm.edu.pl/cejsh/element/bwmeta1.element.desklight-dd5c9ba3-8b42-4ac2-89c0-b284c0cb9592. 1.12.2020.
Taranowicz, I., Grotowska, S. (2015). Rodzina wobec wyzwań współczesności. Wybrane problemy. Wrocław: Oficyna Wydawnicza ARBORETUM.
Voss, H.-G. (1989). Entwicklungspsychologische Familien − forschung und Generationenfolge. In: Keller, H. (Hrsg.). В: Handbuch der Kleinkindforschung. Neuwied: Luchterhand, с. 207−228. https://doi.org/10.1007/978-3-642-83882-8_13.
Krzyżanowski, J. (1969). Nowa księga przysłów i wyrażeń przysłowiowych polskich, t. 1. Warszawa: PIW.
Krzyżanowski, J. (1970). Nowa księga przysłów i wyrażeń przysłowiowych polskich, t. 2. Warszawa: PIW.
Krzyżanowski, J. (1972). Nowa księga przysłów i wyrażeń przysłowiowych polskich, t. 3. Warszawa: PIW.
Świerczyńska, D. (2001). Przysłowia są na wszystko. Warszawa: Wydawnictwo Szkolne PWN.
Licencja
Autorzy
Autorzy tekstów przyjętych do publikacji w czasopiśmie Poznańskie Studia Slawistyczne są zobowiązani do wypełnienia, podpisania i odesłania na adres redakcji umowy o udzielenie nieodpłatnej licencji do utworów, z zobowiązaniem do udzielania sublicencji CC.
Zgodnie z umową, autorzy tekstów opublikowanych w czasopiśmie Poznańskie Studia Slawistyczne udzielają Uniwersytetowi im. Adama Mickiewicza w Poznaniu niewyłącznej i nieodpłatnej licencji oraz zezwalą na użycie sublicencji Creative Commons Attribution-NoDerivatives 4.0 International (CC BY-ND 4.0).
Autorzy zachowują prawa do dalszego, swobodnego rozporządzania utworem.
Użytkownicy
Zainteresowani użytkownicy internetu uprawnieni są do korzystania z utworów opublikowanych od 2015 roku w Poznańskich Studiów Slawistycznych pod następującymi warunkami:
- uznanie autorstwa - obowiązek podania wraz z rozpowszechnionym utworem, informacji, o autorstwie, tytule, źródle (odnośniki do oryginalnego utworu, DOI) oraz samej licencji;
- bez tworzenia utworów zależnych - utwór musi być zachowany w oryginalnej postaci, nie można bez zgody twórcy rozpowszechniać np. tłumaczeń, opracowań.
Do wszystkich tekstów opublikowanych przed 2015 r. prawa autorskie są zastrzeżone.
Inne
Uniwersytet im. Adama Mickiewicza w Poznaniu zachowuje prawo do czasopisma jako całości (układ, forma graficzna, tytuł, projekt okładki, logo itp.).