Słowa kluczowe
Serbian novel
character of Ukraine
semantics
Jak cytować
Abstrakt
Traditionally, the basic qualities of imagology are associated with its key category—the literary ethnic character. A special field of imagological improvisations is the Serbian novel, which, according to well-known national experience and specific genre features, is favorable for ethnic panoramic imagological reactions, especially when it comes to the mid-20th – early 21st century. The aim
of the research is to single out in chronological supposition the poetics of the literary presentation of the phenomenon of Ukraine in the Serbian novelistic discourse at the turn of the millennium. The research is based on comparative, comparative-typological, imagological methods in combination with approaches of structural-semantic and archetypal analysis. In the stated imagological perspective, the novels by I. Andrić, M. Crnjanski, M. Oljača, M. Selimović, G. Petrović, M. Prodanović and М. Pavić are analyzed. The works highlight semantic accents that emphasize the positive imagological view of Ukraine from its foreign ethnic reception, formed in genetically related – Serbian – literature, the tolerance of the Serbian people in creating subjective ethnic panoramas, indispensable for the evolutionary enrichment of intercultural communication based on epistemological heritage.
Bibliografia
Ајдачић, Д. (2007). Кијев у српској књижевности. У: Ајдачић, Д. Славистичка истраживања. Београд: Филип Вишњић, стр.198–203.
Андрић, И. (1967). На Дрини ћуприја. Сарајево: Свјетлост, Београд: Просвета.
Будний, В., Ільницький, М. (2008). Порівняльне літературознавство. Київ: Вид. дім «Києво-Могилянська академія».
Дзиуба, Ј. (2008). Слика Пољске унутар тоталитарног система у Басариној „Причи о европи – тамна страна месеца“. У: Књижевност и стварност 37/2 Научни састанак слависта у Вукове дане, Београд, 12–15.09.2007.
Београд: Међународни славистички центар, Београд: Чигоја штампа, стр. 565–577. Жлуктенко, Н. (2010). Топос у романах Казуро Ішігуро. „Літературознавчі студії“, бр. 26, 2020, стр. 191–195.
Константинович, З. (2008). Компаративна імагологія території Балкан і Центральної Європи. http://www.rastko.rs/rastko/delo/13116 (4.07.2022).
Кульчицький, О. (1949). Риси характерології українського народу. У: Енциклопедія українознавства. Загальна частина, Т. 2, Мюнхен, Нью-Йорк, стр. 708–718. https://tinyurl.com/5h9kadzd (2.07.2022).
Марчук, Л. (2014). Урбаністичний концепт в прозі Юрія Андруховича. „Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 10: Проблеми граматики і лексикології української мови“, бр. 11, стр. 36–39.
Наливайко, Д. (2006). Теорія літератури й компаративістика. Київ: Вид.дім «Києво-Могилянська академія», стр. 91–103.
Ољача, М. (1986). Козара. Сарајево: Свјетлост.
Опришко, Н. (2016). Місто як територія любові у постмодерній версії Юрія Андруховича. „Молодий вчений“ бр. 4, стр. 410–415.
Пащенко, Є., Білик, Н. (2015). Українсько-сербські зв’язки в історії сербської культури доби бароко. Київ: «Освіта України».
Петровић, Г. (2008). Опсада цркве Светог Спаса. Београд: Народна књига – Алфа.
Погребняк, О. (2015). Модус України в чеській прозі кінця ХХ – початку ХХІ століття: типологія і жанрологія: автореф. дис… канд. філол. наук: 10.01.05. Київ: Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
Радуловић, О. (2008). Јеврејски архетип у стваралаштву Давида Албахарија. У: Књижевност и стварност 37/2 Научни састанак слависта у Вукове дане, Београд, 12–15.09.2007. Београд: Међународни славистички центар, Београд: Чигоја штампа, стр. 495–507.
Степанова, А. (2013). Поэтология фаустовской культуры. „Закат Европы“ Освальда Шпенглера и литературный процесс 1920–1930-х гг. Днепропетровск: Днепропетровский университет имени Альфреда Нобеля.
Топоров, В.Н. (1997). „Гео-этнические“ панорамы в аспекте связей истории и культуры. У: Культура и история: Славянский мир. Москва, стр. 24–48.
Турома, С. (2009). Семиотика городского пространства Ю. М. Лотмана: опыт переосмысления. „Новое литературное обозрение“, бр. 98. Українська література взагальнослов’янському ісвітовому літературному контексті, (1994), Т. 5. Київ: Наукова думка.
Цивьян, Т. В. (2001). Семиотические путешествия. Санкт-Петербург: Изд-во Ивана Лимбаха.
Црњански, М. (1962). Друга књига Сеоба. Београд: Завод за уџбенике и наставна средства: НИН. https://tinyurl.com/2p8fpc33 (4.07.2022).
Aȷ̌dačić, D. (2007). Kiȷ̌ev u srpskoȷ̌ kn̂iževnosti. U: Aȷ̌dačić, D. Slavistička istraživan̂a. Beograd: FILIP višn̂ić, str. 198–203.
Andrić, I. (1967). Na Drini ćupriȷ̌a. Saraȷ̌evo: Svȷ̌etlost, Beograd: Prosveta. Budnij,V., Ìlʹnicʹkij, M. (2008). Porìvnâlʹne lìteraturoznavstvo. Kiïv: Vid.dìm «KiêvoMogilânsʹka akademìâ».
Dziuba, J̌. (2008). Slika Pol̂ ske unutar totalitarnog sistema u Basarinoȷ̌ „Priči o evropi – tamna strana meseca“. U: Kn̂iževnost i stvarnost 37/2 Naučni sastanak slavista uVukove dane, Beograd, 12–15.09.2007. Beograd: Međunarodni slavistički centar, Beograd: Čigoȷ̌a štampa, str. 565–577.
Žluktenko, N. (2010). Topos u romanah Kazuro Ìšìguro. „Lìteraturoznavčì studìï“, br. 26, 2020, str. 191–195.
Konstantinovič, Z. (2008). Komparativna ìmagologìâ teritorìï Balkan ì Centralʹnoï Êvropi. http://www.rastko.rs/rastko/delo/13116 (4.07.2022).
Kulʹčicʹkij, O. (1949). Risi harakterologìï ukraïnsʹkogo narodu. U: Enciklopedìâ ukraïnoznavstva. Zagalʹna častina, T. 2, Mûnhen, Nʹû-Jork, str. 708–718. https://tinyurl.com/485axs7v (2.07.2022).
Marčuk, L. (2014). Urbanìstičnij koncept v prozì Ûrìâ Andruhoviča. „Naukovij časopis NPU ìmenì M. P. Dragomanova. Serìâ 10: Problemi gramatiki ì leksikologìï ukraïnsʹkoï movi“, br. 11, str. 36–39.
Nalivajko, D. (2006). Teorìâ lìteraturi j komparativìstika. Kiïv: Vid.dìm «KiêvoMogilânsʹka akademìâ», str. 91–103.
Ol̂ ača, M. (1986). Kozara. Saraȷ̌evo: Svȷ̌etlost.
Opriško, N. (2016). Mìsto âk teritorìâ lûbovì u postmodernìj versìï Ûrìâ Andruhoviča. „Molodij včenij“ br. 4, str. 410–415.
Paŝenko, Ê., Bìlik, N. (2015). Ukraïnsʹko-serbsʹkì zvʹâzki v ìstorìï serbsʹkoï kulʹturi dobi baroko. Kiïv: «Osvìta Ukraïni».
Petrović, G. (2008). Opsada crkve Svetog Spasa. Beograd: Narodna kn̂iga – Alfa.
Pogrebnâk, O. (2015). Modus Ukraïni v česʹkìj prozì kìncâ HH – počatku HHÌ stolìttâ: tipologìâ ì žanrologìâ: avtoref. dis… kand. fìlol. nauk: 10.01.05. Kiïv: Kiïvsʹkij nacìonalʹnij unìversitet ìmenì Tarasa Ševčenka.
Radulović, O. (2008). J̌ evreȷ̌ski arhetip u stvaralaštvu Davida Albahariȷ̌a. U: Kn̂iževnost i stvarnost 37/2 Naučni sastanak slavista u Vukove dane, Beograd, 12–15.09.2007. Beograd: Međunarodni slavistički centar, Beograd: Čigoȷ̌a štampa, str. 495–507.
Stepanova, A. (2013). Poètologiâ faustovskoj kulʹtury. «Zakat Evropy» Osvalʹda Špenglera i literaturnyj process 1920–1930-h gg. Dnepropetrovsk: Dnepropetrovskij universitet imeni Alʹfreda Nobelâ.
Toporov, V. N. (1997). „Geo-ètničeskie“ panoramy v aspekte svâzej istorii i kulʹtury. U: Kulʹtura i istoriâ: Slavânskij mir. Moskva, str. 24–48.
Turoma, S. (2009). Semiotika gorodskogo prostranstva Û. M. Lotmana: opyt pereosmysleniâ. „Novoe literaturnoe obozrenie“, br. 98. Ukraïnsʹka lìteratura v zagalʹnoslov’ânsʹkomu ì svìtovomu lìteraturnomu kontekstì, (1994), T. 5. Kiïv: Naukova dumka.
Civʹân, T. V. (2001). Semiotičeskie putešestviâ. Sankt-Peterburg: Izd-vo Ivana Limbaha.
Crn̂anski, M. (1962). Druga kn̂iga Seoba. Beograd: Zavod za ud̂benike i nastavna sredstva: NIN. https://tinyurl.com/2p8fpc33 (4.07.2022).
