Słowa kluczowe
plinthois
architecture
Pechersk monastery
Jak cytować
Abstrakt
The relevance of the proposed work lies in the fact that the powerful collection of building materials has been assembled in the scientific funds of the National Preserve „Kyiv-Pechersk Lavra” over a 100-year history of archaeological research into architectural monuments from the 11th-15thcenturies (the Dormition Cathedral, chapel of St. John the Baptist, Trinity Gatech church, a brick refectory, and a stonewall from the 12thcentury). It consists of bricks (plinthois), ceramic tiles and stone floor slabs, roof tiles, glass hutters, frescoes, mosaics, samples of stones and solutions, marble decorative elements, etc. Among the most massive and informative materials is a plinthoi. The study of its characteristics and historical and cultural significance is aimed at acquiring a body of knowledge about building materials. M. Kholostenko, G. Ivakin, O. Syromyatnikov, and D. Jolshin were engaged in the study of bricks from the Pechersk monastery. However, no generalizing work on construction materials of the 11th-15th centuries of these monuments of ancient Kyiv has been carried out till now.
Bibliografia
Абрамович Д. 1991, Києво-Печерський патерик,Київ, Час, p. 279
Антипов И. 2003, Некоторые проблемы изучения древнерусской строительной керамики, Архитектурно-археологический семинар. Из истории строительной керамики средневековой Восточной Европы, Санкт-Петербург, Издательство Государственного Эрмитажа, pp. 124-129.
Асєєв Ю., Богусевич В. 1951, Воєнно-обороннi стiни XII ст. Києво-Печерської лаври, Вiсник Академiї архiтектури УРСР, Київ, Видавництво Академії архітектури УРСР, 4. pp. 39-45.
Асєєв Ю., Логвин Г. 1954, Исследования архитектуры Успенского собора Киево-Печерской лавры, Рукопись, p. 21.
Асеев Ю. 1982, Архитектура Древнего Киева, Киев, Будівельник, p. 160.
Балакін С. 2007, Звіт про результати археологічних досліджень на території Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника у 2007 р. КПЛ-А-НДФ-699.
Беляев Л. 1982, Архитектурная археология домонгольской Руси за последние 20 лет, Краткие сообщения Института археологии АН СССР, Москва, Наука, 172, pp. 10-20.
Беляев Л. 2006, Маркировка древнерусского кирпича как культурно-историческое явление, ЕОФІА Сборник статей по искусству Византии и Древней Руси в честь А.И. Комеча, Москва, Северный паломник, pp. 67-88.
Богусевич В. 1951, Археологические раскопки в заповеднике Киево-Печерской лавры в 1951 г., НА ІА НАН України, № 1951/8а.
Вілкул Т. 2004, Густинський літопис.Енциклопедія історії України, Київ, Наукова думка, 2, p. 518.
Гончар В. 1999, Трапезна XII ст. Печерського монастиря в Києві, Християнські старожитності лівобережної України, Полтава, ІА НАНУ, pp. 10-21.
Ёлшин Д. 2017, Киевская плинфа X-XIII вв.: опыт типологии, „Культурний шар», Киев, Laurus, pp. 98-128.
Ёлшин Д. 2010, Новые исследования древнерусской плинфы: итоги и перспективы, Археологія i давня історія України. Проблеми давньоруської та середньовічної археології, Київ, ІА НАН України, 1, pp. 395-407.
Ивакин Г. 2003, О строительных материалах памятников Киева XII века, Архитектурно-археологический семинар: Из истории строительной керамики средневековой Восточной Европы, Санкт-Петербург, Издательство государственного Эрмитажа, pp. 66-70.
Івакін Г., Балакін С. 2006, Звіт про результати археологічних досліджень Успенського собору Києво-Печерської лаври у 1998-1999 роках (рукопис).
Івакін Г., Іоаннісян О., Йолшин Д., Лукомський Ю. 2010, Архітектурно-археологічні дослідження Десятинної церкви 2008-2009 рр., Археологія і давня історія України, Київ, ІА НАН України, 1, pp. 388-394.
Івакін Г. 2011, Загибель Успенського собору: міфи і дійсність. Документальне розслідування, Київ, Національний Києво-Печерський історико-культурний Кабанець заповідник, p. 376.
Каргер М. 1961, Древний Киев, 2. Ленинград, ИздательствоАкадемии наук ССР, p. 662.
Килессо С. 1975, Киево-Печерская лавра, Москва, Исскуство, p. 143.
Козюба В. 2010, Про датування двох подільських церков у Києві, Археологічні студії, Київ-Чернівці, Зелена Буковина, 4, pp. 238-254.
Лашкарев П. 1898, Остатки древніхъ зданій Кіево-печерской лавры, Церковно-археологическіе очерки. Иследованія и рефераты, Кіевъ, Типографія И.И. Чоколова, pp. 209-229.
Лихачев Д., Романов Б., Адрианова-Перетц В. 1950, Повесть временных лет, Перевод, Москва–Ленинград, Издательство Академии наук СССР, 1, 407 с.Журнал будівельних матеріалів з архіву науково-дослідного сектору археології НЗ „Києво-Печерська лавра».
Махота О. 2019, До питання датування мурів Печерського монастиря ХІІ ст. (за будівельними матеріалами), Badania archeologiczne w Polsce środkowowschodniej, zachodniej Białorusi i Ukrainie w roku 2018, Lublin, Instytut Archeologii, Uniwersytet Marii Curie-Skłodowskiej w Lublinie, p. 43.
Махота О. 2020, Формуванняколекціїбудівельнихматеріалів ХІ-ХVст. Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника, Сіверщина в історії України, Глухів–Київ, Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК, pp. 363-366.
Махота О. 2022, Характеристика цегли княжої доби у працях В. Богусевича, Археологія і давня історія України, Київ, ІАНАНУ, 2 (43), pp. 41-49.
Петропавловский В. 1969-1972, Журнал руководителя работ. Раскопки Успенского собора в районе Иоанно-Предтеченской крещальне (рукопись).
Пламеницька О. 2003, Успенський собор Києво-Печерської лаври: новий погляд на будівельну історію, Пам’ятки України: історія та культура, Київ, Національне газетно-журнальне видавництво, 1/2, pp. 53-69.
Раппопорт П. 1952, Волынские башни, МИА, Москва–Ленинград, Наука, 31, pp. 202-231.
Сіткарьова О. 2000, Успенський собор Києво-Печерської лаври, Київ, Видавництво Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври, p. 232.
Сиром’ятников О. 2004, До питання про формування плiнфи із скошеними краями X-XI ст, Стародавній Іскоростень i слов’янські гради VIII-X ст., Київ, Корвін-прес, pp. 248-254.
Тараненко С., Мисько Ю., Зажигалов О. 2017, Археологічна карта Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника, Київ, Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник, p. 180.
Тараненко С. 2021a, Комплексне дослідження Митрополичого саду Києво-Печерської лаври, “Slavia Antiqua” 62, pp. 49-70.
Тараненко С. 2021b, Каменные стены Печерского монастыря XIІ в., „Revista Arheologika” 17, 2, pp. 87-106.
Трофіменко Г., Гончар В. 2002, Літописна трапезна Печерського монастиря в Києві, Архітектурна спадщина України, Київ, НДІТІАМ – Головкиївархітерктура, 5, pp. 13-28.
Харламов В. 1982, Отчет о раскопках Успенского собора Киево-Печерской лавры в 1982 г., НА ІА НАН України, № 1986/28.
Харламов В. 1991, Отчет о раскопках памятника архитектуры нач. XII в. Трапезной Киево-Печерского монастыря, а также о раскопках, связанных с поиском захоронения украинского историка Щербакивского на территории сквера Киево-Печерского государственного историко-культурного заповедника, проведенных Архитектурно-археологической экспедицией ИА АН Украины в 1991 году, НА ІА НАН України, № 1991/2.
Харламов В., Гончар В., Трофименко Г. 1992, Отчет об археологических раскопках Мазепинской стены на территории хозяйственного двора Киево-Печерского государственного историко-культурного заповедника в 1992 г., НА ІА НАН України, № 1992/1а.
Холостенко М. 1975, Успенський собор Печерського монастиря, Стародавній Київ, Київ, Наукова думка, pp. 107-170.
Холостенко М. 1976, Нові дослідження Іоанно-Предтеченської церкви та реконструкція Успенського собору Києво-Печерської лаври, „Археологічні дослідження стародавнього Києва”, Київ, Наукова думка, pp. 131-165.
Abramovich D. 1991, Kyievo-Pecherskyi Pateryk, Kyiv, Chas, 279 s.
Antipov Y. 2003, Nekotorye problemyizuchenia drevneruskoi stroytelnoi keramiki, Arkhitekturno-arkheolohicheskyi seminar. Iz istorii stroitelnoi keramiki srednevekovoi Vostochnoi Evropy, Sankt-Peterburh, Izdatelstvo Hosudarstvennoho Ermitazha, pp. 124-129.
Aseyev Yu., Bogusevych V. 1951, Voienno-oboronni stiny XII st. Kyievo-Pecherskoi lavry,Visnyk Akademii arkhitektury URSR, Kyiv, Vydavnytstvo Akademii arkhitektury URSR, 4. pp. 39-45.
Aseyev Yu., Logvin G. 1954, Issledovanyia arkhitektury Uspenskoho sobora Kievo-Pecherskoi lavry. Rukopys, p. 21.
Aseyev. Yu. 1982, Arkhitektura Drevneho Kieva, Kiev, Budivelnyk, p. 160.
Balakin S. 2007, Zvit pro rezultaty arkheolohichnykh doslidzhen na terytorii Natsionalnoho Kyievo-Pecherskoho istoryko-kulturnoho zapovidnyka u 2007 r., KPL-A-NDF-699.
Beliaev L. 1982, Arkhytekturnaia arkheolohyia domonholskoi Rusi za poslednie 20 let, Kratkie soobshchenyia Instituta arkheolohyi AN SSSR, Moskva, Nauka, 172, pp. 10-20.
Beliaev L. 2006, Markirovka drevneruskoho kirpicha kak kulturno-istoricheskoe iavlenie, EOFIA Sbornik statei po iskusstvu Vyzantyy y Drevnei Rusi v ches`t A. Komecha, Moskva, Severnyi palomnik, pp. 67-88.
Bogusevych V. 1951, Arkheolohycheskie raskopki v zapovednike Kievo-Pecherskoi lavry v 1951 h. NA IA NAN Ukrainy, № 1951/8a.
Vilkul T. 2004, Hustynskyi litopys, Entsyklopediia istorii Ukrainy, Kyiv, Naukova dumka, 2, p. 518.
Gonchar = Honchar V. 1999, Trapezna XII st. Pecherskoho monastyria v Kyievi, Khrystyianski starozhytnosti livoberezhnoi Ukrainy, Poltava, IA NANU, pp. 10-21.
Jolshin D. 2017, Kievskaia plinfa X-XIII vv.: opyt tipolohii, „Kulturnyi shar”, Kiev, Laurus, pp. 98-128.
Jolshin D. 2010, Novye issledovanyia drevneruskoi plinfy: itohy i perspektivy, Arkheolohiia i davnia istoriia Ukrainy. Problemy davnoruskoi ta serednovichnoi arkheolohii, Kyiv, IA NAN Ukrainy, 1, pp. 395-407.
Ivakin G. 2003, O stroitelnykh materialakh pamiatnikov Kieva XII veka, Arkhitekturno-arkheolohycheskyi seminar: Iz istorii stroitelnoi keramiki srednevekovoi Vostochnoi Evropy, Sankt-Peterburh, Izdatelstvo hosudarstvennoho Ermitazha, pp. 66-70.
Ivakin G., Balakin S. 2006, Zvit pro rezultaty arkheolohichnykh doslidzhen Uspenskoho soboru Kyievo-Pecherskoi lavry u 1998-1999 rokakh (rukopys).
Ivakin, Ioanisian, Jolshin, Lukomskiy 2010, Arkhitekturno-arkheolohichni doslidzhennia Desiatynnoi tserkvy 2008-2009 rr., Arkheolohiia i davnia istoriia Ukrainy, Kyiv, IA NAN Ukrainy, 1, pp. 388-394.
Kabanets` Ye. 2011, Zahybel Uspenskoho soboru: mify i diisnist. Dokumentalne rozsliduvannia, Kyiv, Natsionalnyi Kyievo-Pecherskyi istoryko-kulturnyi zapovidnyk, p. 376.
Karger M. 1961, Drevniy Kiev, 2, Lenynhrad, YzdatelstvoAkademyy nauk SSR, p. 662.
Killeso S. 1975, Kievo-Pecherskaia lavra, Moskva, Ysskustvo, p. 143.
Koziuba V. 2010, Pro datuvannia dvokh podilskykh tserkov u Kyievi, Arkheolohichni studii. Kyiv–Chernivtsi, Zelena Bukovyna, 4, pp. 238-254.
Lashkar’ov P. 1898, Ostatky drevnikh’ zdanii Kievo-Pecherskoi lavry, Tserkovno-arkheolohicheskie ocherki. Isledovaniia i referaty, Kiev, Typohrafiia Y. Chokolova, pp. 209-229.
Lykhachev D., Romanov B., Adryanova-Peretc V. 1950, Povest` vremennykh let. Perevod, Moskva–Lenynhrad, Izdatelstvo Akademii nauk SSSR, 1, p. 407.
Zhurnal budivelnykh materialiv z arkhivu naukovo-doslidnoho sektoru arkheolohii NZ “Kyievo-Pecherska lavra”.
Makhota O. 2019, Do pytannia datuvannia muriv Pecherskoho monastyria KhII st. (za budivelnymy materialamy). Badania archeologiczne w Polsce środkowowschodniej, zachodniej Białorusi i Ukrainie w roku 2018, Lublin, Instytut Archeologii, Uniwersytet Marii Curie-Skłodowskiej w Lublinie, p. 43.
Makhota O. 2020, Formuvannia kolektsii budivelnykh materialiv KhI–KhV st. Natsionalnoho Kyievo-Pecherskoho istoryko-kulturnoho zapovidnyka,Sivershchyna v istorii Ukrainy, Glukhiv–Kyiv, Tsentr pamiatkoznavstva NAN Ukrainy i UTOPIK, pp. 363-366.
Makhota O. 2022, Kharakterystyka tsehly kniazhoi doby u pratsiakh V. Bohusevycha, Arkheolohiia i davnia istoriia Ukrainy, Kyiv, IANANU, 2 (43), pp. 41-49.
Petropavlovskyi V. 1969-1972, Zhurnal rukovodytelia rabot. Raskopki Uspenskoho sobora v raione Ioanno-Predtechenskoi kreshchalni (manuscript).
Plamenyts’ka O. 2003, Uspenskyi sobor Kyievo-Pecherskoi lavry: novyi pohliad na budivelnu istoriiu, Pamiatky Ukrainy: istoriia ta kultura, Kyiv, Natsionalne hazetno-zhurnalne vydavnytstvo, 1/2, pp. 53-69.
Rappoport P. 1952, Volynskie bashni, MYA, Moskva–Lenynhrad, Nauka, 31, pp. 202-231.
Sitkar’ova O. 2000, Uspenskyi sobor Kyievo-Pecherskoi lavry, Kyiv, Vydavnytstvo Sviato-Uspenskoi Kyievo-Pecherskoi Lavry, p. 232.
Syromiatnykov O. 2004, Do pytannia pro formuvannia plinfy iz skoshenymy kraiamy X-XI st., Starodavnii Iskorosten i slovianski hrady VIII-X st., Kyiv, Korvin-pres, pp. 248-254.
Taranenko S., Mysko Yu., Zazhyhalov O. 2017, Arkheolohichna karta Natsionalnoho Kyievo-Pecherskoho istoryko-kulturnoho zapovidnyka, Kyiv, Natsionalnyi Kyievo-Pecherskyi istoryko-kulturnyi zapovidnyk, p. 180.
Taranenko S. 2021, Kompleksne doslidzhennia Mytropolychoho sadu Kyievo-Pecherskoi lavry, „Slavia Antiqua” 62, pp. 49-70.
Taranenko S., Kamennyesteny Pecherskohomonastyria 12 veka, „Revista Arheologika”17, 2, pp. 87-106.
Trofimenko H., Gonchar V. 2002, Litopysna trapezna Pecherskoho monastyria v Kyievi, Arkhitekturna spadshchyna Ukrainy, Kyiv, NDITIAM – Holovkyivarkhiterktura, 5, pp. 13-28.
Kharlamov V. 1982, Otchet o raskopkakh Uspenskoho sobora Kievo-Pecherskoi lavry v 1982 h., NA IA NAN Ukrainy, № 1986/28.
Kharlamov V. 1991, Otchet o raskopkakh pamiatnika arkhitektury nach. XII v. Trapeznoi Kievo-Pecherskoho monastyria, a takzhe o raskopkakh, sviazannykh s poiskom zakhoronenyia ukrainskoho istorika Shcherbakivskoho na territorii skvera Kyivo-Pecherskoho hosudarstvennoho istoryko-kulturnoho zapovednika, provedennikh Arkhitekturno-arkheolohycheskoi ekspedytsyei YA AN Ukrainy v 1991 hodu, NA IA NAN Ukrainy, № 1991/2.
Kharlamov V., Gonchar V., Trofymenko H. 1992, Otchot ob arkheolohicheskikh raskopkakh Mazepinskoi steny na territorii khoziaistvennoho dvora Kievo-Pecherskoho hosudarstvennoho istoryko-kulturnoho zapovednika v 1992 h., NA IA NAN Ukrainy, № 1992/1a.
Kholostenko M. 1975, Uspenskyi sobor Pecherskoho monastyria, Starodavnii Kyiv, Kyiv, Naukova dumka, pp. 107-170.
Kholostenko M. 1976, Novi doslidzhennia Ioanno-Predtechenskoi tserkvy ta rekonstruktsiia Uspenskoho soboru Kyievo-Pecherskoi lavry, „Arkheolohichni doslidzhennia starodavnoho Kyieva”, Kyiv, Naukova dumka, pp. 131-165.
Licencja
Prawa autorskie (c) 2023 OLENA OLEHIVNA MAKHOTA
Praca jest udostępniana na licencji Creative Commons Attribution-NoDerivatives 3.0 Unported License.
Prawa autorskie posiada autor/autorzy utworu, który/którzy udzielają licencji do jego opublikowania Czasopismu.