Parascheva of Tirnovo in the Russian Variant of Service – „Monarchical” Image of Holiness

Main Article Content

Marzanna Kuczyńska

Abstract

The article discusses the specific of sanctity of Parascheva of Tirnovo in the Russian Orthodox Church, an anchoress the most venerated by the Eastern Church. The pattern of holiness formed in the late nineteenth century is far richer and deeper than in other Slavic Orthodox churches. It is based on the Trinitarian, Christological, Marian themes, as well as on the strict hesychastic asceticism proper for hermits. The functions of the saint are also wider – she serves as a teacher, protector, defender, guardian of the state, the highest authorities (tsar) and the faithful – which is not typical for the sanctity of women, but rather for the holy hierarchs, bishops as pastors of the Church and the nation.

Downloads

Download data is not yet available.

Article Details

How to Cite
Kuczyńska, M. (2013). Parascheva of Tirnovo in the Russian Variant of Service – „Monarchical” Image of Holiness. Poznańskie Studia Slawistyczne, (5), 157–171. https://doi.org/10.14746/pss.2013.5.11
Section
Boskość władzy w kulturach i językach słowiańskich. O wielowymiarowości uniwersalnej idei

References

  1. Чешмеджиев Д., 2008, Митрополит Киприан и култовете на българските светци, „Studi Slavistici” V, s. 15–30.
  2. Чистякова М.В., 2011, Псковская проложная редакция жития великомученицы Параскевы Иконийской, w: Dziedzictwo kulturowe Wielkiego Księstwa Litewskiego. W 440. rocznicę Unii Lubelskiej, red. S. Kawalou, M. Kojder, Lublin, s. 13–24.
  3. Демина E., 1994, Новоболгарская версия „Жития Петки Тырновской” Патриарха Евфимия в трудах российских филологoв XIX в.,„Търновска книжовна школа” 5, Велико Търново, s. 259–272.
  4. Eutymiusz, 1986, Żywot Paraskiewy, w: Стара българска литература. Житиеписни творби, t. 4, przekł., red. i kom. К. Иванова, София, s. 577–581.
  5. Фомин С.В., 2007, Царица Небесная. Державная правительница Земли Русской, Москва.
  6. Кожухаров C., 1971, Неизвестно произведение на старобългарската поезия, „Старобългарска литература” ks. 1, София, s. 292–301.
  7. Кожухаров C., 1974, Търновската книжовна школа и развитието на химничната поезия в старата българска литература, w: Търновска книжовна школа 1371–1971, red. П. Русев, Г. Данчев, Е. Сарафова, София, s. 302–309.
  8. Кравецкий А.Г., Плетнева А.А., 2001, История церковнославянского языка в России (конец XIX–XX в.), Москва, s. 74–94.
  9. Kuczyńska M., 2003, Południowosłowiańska poezja liturgiczna w zbiorach bibliotek polskich, Szczecin.
  10. Kuczyńska M., 2011, Z Zachodu na Wschód. Obywatele Rzeczypospolitej na ołtarzach Cerkwi rosyjskiej, Kraków.
  11. Lis I., 2004, Święci w kulturze duchowej i ideologii Słowian prawosławnych w średniowieczu (do XV w.), Kraków.
  12. Mинева E., 2005, Пет химнографски творби за св. Петка Търновска, София.
  13. Нагорна Т., 2003, Місіонерськи з’їизди як координуючі органи діяльності православних місій в Україні (кін. XIX – поч. ХХ ст.), w: Історія релігій в Україні, ks. 1, red. В. Гаюк, Львів, s. 347–352.
  14. Naumow A., 1996, Wiara i historia. Z dziejów literatury cerkiewnosłowiańskiej na ziemiach polsko-litewskich, „Krakowsko-wileńskie studia slawistyczne” t. 1, Kraków.
  15. Рогов A.И., 1982, Петка Тырновская в восточнославянской письменности и исскустве, w: Русско-балканские культурные связи в эпоху средневековья, София, s. 160–181.
  16. Станкова P., 2012, Култ и химнография. Служби за местни южнославянски и балкански светци в ръкописи от XIII–XV в., София, s. 137–149.
  17. Stradomski J., 1999, Święta Paraskiewa (Petka) w literaturze, kulturze i duchowości Słowian południowych i wschodnich, w: Święci w kulturze i duchowości dawnej i współczesnej Europy, red. W. Stępniak-Minczewa, Z.J. Kijas, Kraków, s. 83–94.
  18. Суботин-Голубовић T., 2008, Петка Преподобна – Петка Мученица, „Зборник радова Византолошког института” XLV, s. 177–190.