The Dog as Observer and Witness of History [by the Novel of Viktoria Amelina Home for Dom

Main Article Content

Yaroslav Polishchuk
Oksana Pukhonska

Abstract

The authors of the article analyze one of the contemporary Ukrainian novels – Home for Dom (Дім для Дома, 2015) of Viktoria Amelina. Original feature of the plot is that protagonist and narrator of this work is dog Dom (Dominic). Writer, using an animalistic hero, has achieved not only a success between readers but she also has founded a new version for emotional rethinking of the past. The matter is that Viktoria Amelina tried to reveal the peculiarities of individual, family, city and national memory. Dog’s perception of the past in the novel is the author’s effort to replace accents from total estimates to relative and subtle ones. Different “faces” of memory is a value which writer shows in the examples of one Lviv family history. She combines all difficult and contradictory processes of the twentieth century – wars, genocides, repression, deportation, enslavement of man and people.

Downloads

Download data is not yet available.

Article Details

How to Cite
Polishchuk, Y., & Pukhonska, O. (2021). The Dog as Observer and Witness of History [by the Novel of Viktoria Amelina Home for Dom. Poznańskie Studia Slawistyczne, (20), 143-157. https://doi.org/10.14746/pss.2021.20.8
Section
Studia animalia: the image of animals in literature
Author Biographies

Yaroslav Polishchuk, Adam Mickiewicz University in Poznań

Professor at the Department of Ukrainian Studies of the Russian and Ukrainian Philology Institute, Adam Mickiewicz University in Poznań. Researching interests are the history of literature of 19th and 20th centuries, contemporary literature and culture of Ukraine and comparative studies. The author of more than two hundred scientific articles and monographies such as Міфологічний горизонт українського модернізму (Mythological Horizon of Ukrainian Modernism), 1998, 2002; Література як геокультурний проект (Literature as a Geo-cultural Project), 2008; Пейзажі людини (Landscapes of a Man), 2013; Реактивність літератури (Reactivity of the Literature), 2016; Гібридна топографія (A Hybrid Topography), 2018 etc. Professor Polishchuk had also written books of essays Із дискурсів і дискусій (From the Discourses and Discussions), 2008 and literary critics – РЕвізії пам’яті (The REvisions of Memory), 2011. One of his books – Ukraińskie rozstaje (Ukrainian Crossroads), 2015 was also published in Poland.

Oksana Pukhonska, The National University of Ostroh Academy

Associated professor at the Department of Ukrainian Language and Literature, The National University of Ostroh Academy. Researching interests are contemporary Ukrainian and European literature and the literature of Nobel Prize winners, memory, and trauma studies. The author of more than sixty scientific articles and monographs such as Літературний вимір пам’яті (Literary Detention of Memory), 2018; Словографія минулого: збірник статей про культурну пам’ять в літературі (Words of the Past: Collection of Articles about the Cultural Memory in Literature), 2018; Творчість Ігоря Павлюка: проблематика і тропіка (Writings of Igor Pavliuk: Problems and Tropes), 2010.

References

  1. Амеліна, В. (2017). Дім для Дома. Львів: ВСЛ.
  2. Гундорова, Т. (2013). Транзитна культура. Симптоми постколоніальної травми. Київ: Грані-Т.
  3. Доманська, Е. (2012). Історія та сучасна гуманітаристика: Дослідження з теорії знання про минуле. Пер. В. Склокіна. Київ: Ніка-Центр.
  4. Киридон, А. (2016). Гeтеротопії пам’яті. Теоретико-методологічні проблеми студій пам’яті. Київ: Ніка-Центр.
  5. Ківа, І. (2018). Вікторія Амеліна. Дім для Дома. „Критика”, https://m.krytyka.com/ ua/reviews/dim-dlya-doma. 21.04.2018.
  6. Романенко, О. (2018). Координати дому: символічні простори роману Вікторії Амеліної „Дім для Дома”. „Синопсис: текст, контекст, медіа” № 3, http://nbuv. gov.ua/UJRN/stkm_2018_3_3. 31.08.2018.
  7. Шпорлюк, Р. (2016). Формування модерних націй: Україна – Росія – Польща.
  8. Пер. Г. Касьянова, М. Климчука, М. Рябчука, Я. Стріхи, Дз. Матіяш, Х. Чушак. Київ: Дух і Літера.
  9. [Amelina, V. (2017). Dim dlia Doma. Lviv: VSL.
  10. Hundorova, T. (2013). Tranzytna kultura. Symptomy postkolonialnoi travmy. Kyiv: Hrani-T.
  11. Domanska, E. (2012). Istoriia ta suchasna humanitarystyka: Doslidzhennia z teorii znannia pro mynule. Per. V. Sklokina. Kyiv: Nika-Centr.
  12. Kyrydon, A. (2016). Heterotopii pamiati. Teoretyko-metodolohichni problemy studii pamiati. Kyiv: Nika Centr. Kiva, I. (2018). Viktoriia Amelina. Dim dlia Doma. „Krytyka”, https://m.krytyka.com/ ua/reviews/dim-dlya-doma. 21.04.2018.
  13. Romanenko, O. (2018). Koordynaty domu: symvolichni prostory romanu Viktorii Amelinoi „Dim dlia Doma”. „Synopsys: tekst, kontekst, media” № 3, http://nbuv.gov. ua/UJRN/stkm_2018_3_3. 31.08.2018.
  14. Shporliuk, R. (2016). Formuvannia modernykh natsii: Ukraina – Rosiia – Polshcha. Per. H. Kasianova, M. Klymchuka, M. Riabchuka, Ya. Strikhy, Dz. Matiiash, Kh. Chushak. Kyiv: Dukh i Litera].
  15. Abramowska, J. (2010). Pisarze w zwierzyńcu. Poznań: Wydawnictwo Poznańskie.
  16. Assman, J., Czaplicka, J. (1995). Collective Memory and Cultural Identity. „New German Critique” № 65: Cultural History/Cultural Studies, Spring–Summer, с. 125–133. https://doi.org/10.2307/488538.
  17. Cohen, G. A. (1983). Reconsidering Historical Materialism. „NOMOS” vol. 26, с. 227–251.
  18. Delaperrière, M. (2013). Mejsca pamięci czy pamięć miejsc? Kilka refleksji na temat uobecniania przeszłości wliteraturze współczesnej. „Ruch Literacki” № 1, с. 49–61. https://doi.org/10.2478/v10273-012-0054-7.
  19. Domańska, E. (2012). Historia egzystencjalna. Krytyczne studium narratywizmu i humanistyki zaangażowanej. Warszawa: Wydawnictwo Naukowe PWN.
  20. Gajewska, A. (2013). Lemberg Land, Lwiw, Lwów. Wysoki Zamek Stanisława Lema jako opowieść uchodźcy. В: P(o) zaborach, (p)o wojnie, (p)o PRL. Polski dyskurs postzależnościowy dawniej i dziś.
  21. Ред. H. Gosk i E. Kraskowska. Kraków: Towarzystwo Autorów i Wydawców Prac Naukowych „Universitas”, с. 237–251.
  22. Kluitenberg, E. (1999). The Politics of Cultural Memory, http://www.aughty.org/pdf/ politicsculturalmemory.pdf. 29.08.2008.
  23. Kotyńska, K. (2015). Lwów. O odczytaniu miasta na nowo. Kraków: Wydawnictwo MCK.
  24. Lewicka, M. (2012). Psychologia miejsca. Warszawa: Scholar.
  25. Marci, S. (2008). Kawior i popioł. Życie i śmierć pokolenia oczarowanych i rozczarowanych marksizmem. Przeł. M. Szuster. Warszawa: Świat Książki.
  26. Martuszewska, A. (red.) (1993). Literacka symbolika zwierząt. Gdańsk: Wydawnictwo Uniwersytetu Gdańskiego.
  27. Kuran, M. (red.) (2018). Motywy fauny i flory w literaturze i kulturze. Łódź: Wydawnictwo Uniwersytetu Łódzkiego.
  28. Skidelsky, R. (1997). The Road from Serfdom: The economic and Political Consequences of the End of Communism. New York: Penguin Books.
  29. Sosnowska, D. (2008). Inna Galicja, Warszawa: Elipsa.
  30. Szpociński, A. (2014). Pamięć przeszłości i strateagie legitymacyjne. В: Historia – dziś. Teoretyczne problemy wiedzy o przeszłości. Red. E. Domańska, R. Stobiecki. Kraków: Towarzystwo Autorów i Wydawców Prac Naukowych „Universitas”, с. 207–216.