Representaton of Family Values in Polish Paremiological Units with Semantically Opposite Components

Main Article Content

Tetiana Moroz

Abstract

This paper presents the results of the research of the concept of family and basic family values in Polish paremiological proverbs with semantically opposite components. More than 60 paremiological units with semantically opposite components were analysed. Considering the semantics of paremias, there are groups that represent the image of the Polish family, i.e. “Husband and wife (the relationship between them)”, „Parents and children (the importance of parents for children)”, „Parents and children (the importance of children for parents)”, „Relationships between other relatives”. The analysis of these groups has showed the breadth of the semantic structure of paremias with antonymous components, which reflect the relationship between husband and wife, the peculiarities of the family hierarchy; a significant difference between the importance of father and mother for a child, in particular the status and functions of father and mother; the importance of children in parents’ lives; relationship between brother and sister and between two brothers as well, and the images of blood relatives and relatives by marriage.

Downloads

Download data is not yet available.

Article Details

How to Cite
Moroz, T. (2021). Representaton of Family Values in Polish Paremiological Units with Semantically Opposite Components. Poznańskie Studia Slawistyczne, (21), 229-248. https://doi.org/10.14746/pss.2021.21.12
Section
OFF-TOPIC
Author Biography

Tetiana Moroz, National Academy of Sciences of Ukraine

Graduate student of the third year of study of the O.O. Potebnya Institute of Linguistics of the National Academy of Sciences of Ukraine (department of Slavic Languages). She is working on a dissertation research on “Polish paremias with antonymous components (semantic and structural-grammatical aspects)”. Her researchinterest are phraseology and paremiology of the Polish language.

References

  1. Авдонина, Л. Н. (2015). Номинативное поле концепта «семья» в русской и английской культуре. «Молодой Учёный. «Филология» 15 (95), с. 657−659. https://moluch.ru/archive/95/. 10.11.2020, https://doi.org/10.37544/0005-6650-2020-11-15.
  2. Антонов, А. И. (1998). Микросоциология семьи (методология исследования структур и процессов). Москва: Издательский Дом «Nota Bene».
  3. Васильченко, О. М. (2012). Концепт «сім’я» в постнекласичній психології. «Науковий вісник Миколаївського державного університету імені В. О. Сухомлинського. Серія: Психологічні науки» т. 2, вип. 2, с. 38−42. http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvmdups_2012_2_9_9. 24.10.2020.
  4. Велічанова, О. В., Левун, Н. В. (2014). Концепт діти у фонді українських паремій. «Український смисл» 1, с. 3−14. https://ukrsense.dp.ua/index.php/USENSE/issue/view/11. 11.11.2020.
  5. Водяна, Л. В. (2019). Прислів’я та приказки як першоджерело правового звичаю німецької родини. «Молодий вчений. Філологічні науки» 1 (65), с. 101−103. https://doi.org/10.32839/2304-5809/2019-1-65-23. 24.10.2020.
  6. Добровольская, Е. В. (2005). Концептуализация семьи в русской языковой картине мира. [Неопублікована дис. канд. філол. наук]. Омский государственный университет.
  7. Капак, Ю. М. (2016). Німецькі та українські паремії семантичної сфери «Шлюб» (гендерний аспект). «Мова і культура» 19, т. I (181), с. 268−273. https://burago.com.ua/wp-content/uploads/2018/03/181.pdf. 25.11.2020.
  8. Колосова, Е. И. (2014). Институт семьи в концептосфере русского и польского языков. «Ученые записки Казанского университета. Серия Гуманитарные науки» т. 156, с. 114−119. https://cyberleninka.ru/article/n/institut-semi-v-kontseptosfererusskogo-i-polskogo-yazykov/viewer. 11.11.2020.
  9. Кононенко, И. (2015). Система семейных ценностей в языковой картине мира славян. В: Konstrukcje i destrukcje tożsamości, t. IV: Wartości w świecie słowiańskim. Red. E. Golachowska, D. Pazio-Wlazłowska, Warszawa: Slawistyczny Ośrodek Wydawniczy, с. 429−442. https://www.researchgate.net/publication/341219308_Sistema_semejnyh_cenostej_v_aykovoj_kartine_mira_slavan. 19.04.2021.
  10. Корнєва, Л. М. (2016). Традиції етносу в українських прислів’ях про сім’ю. «Гуманітарна освіта у технічних вищих навчальних закладах», 34, с. 220−234. https://doi.org/10.18372/2520-6818.34.11471. 8.11.2020.
  11. Лисиченко, Л. А. (1997). Лексико-семантична система української мови. Харків: ХДПУ ім. Г. С. Сковороди, с. 129.
  12. Макарець, Ю. С., Сліпчук, О. М. (2013). Концепти рід, родина, сім’я в мовній картині світу українців. «Наукові записки [Ніжинського державного університету ім. Миколи Гоголя]. Серія: Філологічні науки» 1, с. 75−78. https://scholar.google.com/citations?user=Dp7KKuoAAAAJ&hl=uk#d=gs_md_cita--d&u=%2Fcitations%3Fview_op%3Dview_citation%26hl%3Duk%26user%3DDp7KKuoAAAAJ%26citation_for_view%3DDp7KKuoAAAAJ%3AY0pCki6q_DkC%26tzom%3D-180. 25.10.2020.
  13. Марфіна, Ж. (2014). Етнолінгвокультурний зміст українських паремій із семантичним компонентом ‘спорідненість’. «Українська мова» 2, с. 51−60. http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ukrm_2014_2_7. 26.10.2020.
  14. Осовська, І. М. (2010). Стереотипи сімейних стосунків у паремійному фонді німецької мови. «Науковий вісник Волинського НУ. Серія: Філологічні науки (мовознавство)» 7, с. 141−145.
  15. Романюк, М. Ю. (2013). Концепты «любовь», «дом», «семья» в паремиях русского, английского и немецкого языков.
  16. Оренбург: ОГУ. Тараненко, О. О. (2004). Антоніми. [В:] Українська мова. Енциклопедія. Київ, с. 27−29.
  17. Флудра, Э. (2020). Образ семьи в пословицах и поговорках русского и польского языков. Сопоставительный аспект. «Studia Humanitatis» 3. http://st-hum.ru/content/fludra-e-obraz-semi-v-poslovicah-i-pogovorkah-russkogo-i-polskogoyazykov-sopostavitelnyy. 25.11.2020.
  18. [Avdonina, L. N., Kostina, A. E. (2015). Nominativnoe pole koncepta «semˊia» v russkoi i angliiskoi kulˊture. «Molodoj Uchjonyj. Filologija» 15 (95), s. 657−659. https://moluch.ru/archive/95/. 10.11.2020. https://doi.org/10.37544/0005-6650-2020-11-15.
  19. Antonov, A. I. (1998). Mikrosociologiіa semˊi (metodologiіa issledovaniіa struktur i processov). Moskva: Izdatelˊskiі Dom «Nota Bene».
  20. Dobrovolˊskaіa, E. V. (2005). Kontseptualizaciia semˊi v russkoi iazykovoj kartine mira. (Neopublіkovana dis. kand. fіlol. nauk). Omskij gosudarstvennyj universitet.
  21. Fludra, J. (2020). Obraz semˊi v poslovicakh i pogovorkakh russkogo i polˊskogo jazykov. Sopostavitelˊnyj aspekt. «Studia Humanitatis» 3. http://st-hum.ru/content/fludra-e-obraz-semi-v-poslovicah-i-pogovorkah-russkogo-i-polskogo yazykov-sopostavitelnyy. 25.11.2020.
  22. Kapak, Yu. M. (2016). Nimetski ta ukraїnsˊki paremiї semantychnoї sfery «Shliub» (hendernyi aspekt). «Mova i kulˊtura» 19, t. I (181), s. 268−273. https://burago.com.ua/wp-content/uploads/2018/03/181.pdf. 25.11.2020.
  23. Kolosova, E. I. (2014). Institut semˊi v konceptosfere russkogo ipolˊskogo jazykov. «Uchenye zapiski Kazanskogo universiteta. Seriia Gumanitarnye nauki» t. 156, s. 114−119. https://cyberleninka.ru/article/n/institut-semi-v-kontseptosfere-russkogo-ipolskogo-yazykov/viewer. 11.11.2020.
  24. Kononenko, I. (2015). Sistema semeіnyh cennostej v іazykovoj kartine mira slavіan. V: Konstrukcje i destrukcje tożsamości, t. IV: Wartości w świecie słowiańskim. Red. E. Golachowska, D. Pazio-Wlazłowska. Warszawa: Slawistyczny Ośrodek Wydawniczy, s. 492−442. https://www.researchgate.net/publication/341219308_Sistema_semejnyh_cennostej_v_aykovoj_kartine_mira_slavan. 19.04.2021.
  25. Korneva, L. M. (2016). Tradytsiї etnosu v ukraїnsˊkykh prysliviakh pro simiu. «Humanitarna osvita u tekhnichnykh vyshchykh navchalˊnykh zakladakh» 34, s. 220−234. https://doi.org/10.18372/2520-6818.34.11471, 08.11.2020.
  26. Lysychenko, L. A. (1997). Leksyko-semantychna systema ukrainskoi movy. Kharkiv: KhDPU im. H. S. Skovorody, s. 129.
  27. Makaretsˊ, Yu. S., 0 Slipchuk, O. M. (2013). Kontsepty rid, rodyna, simˊia v movnii kartyni svitu ukraїntsiv. «Naukovi zapysky [Nizhynskoho derzhavnoho universytetu im. Mykoly Hoholia]. Seriia: Filolohichni nauky» 1, s. 75−78.
  28. Marfina, Zh. (2014). Etnolinhvokulturnyi zmist ukrainsˊkykh paremii iz semantychnym komponentom sporidnenisˊtˊ. «Ukrainsˊka mova» 2, s. 51−60. http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ukrm_2014_2_7. 26.10.2020.
  29. Osovska, I. M. (2010). Stereotypy simeinykh stosunkiv u paremiinomu fondi nimetsˊkoї movy. «Naukovyi visnyk Volynsˊkoho NU. Seriia: Filolohichni nauky (movoznavstvo)» 7, s. 141−145.
  30. Romanіuk, M. Ju. (2013). Koncepty «lіubovˊ», «dom», «semˊіa» v paremiіah russkogo, angliіskogo i nemeckogo іazykov. Orenburg: OGU.
  31. Taranenko, O. O. (2004). Antonimy. [V:] Ukrainska mova. Entsyklopediia. Kyiv, s. 27−29.
  32. Vasylˊchenko, O. M. (2012). Kontsept «simˊia» v postneklasychnii psykholohiї. «Naukovyi visnyk Mykolaїvsˊkoho derzhavnoho universytetu imeni V. O. Sukhomlynsˊkoho. Seriia: Psykholohichni nauky» t. 2, vyp. 2, s. 38−42. http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvmdups_2012_2_9_9. 24.10.2020.
  33. Velichanova, O. V., Levun, N. V. (2014). Kontsept dity u fondi ukraїnsˊkykh paremii. «Ukraїnsˊkyi smysl» 1, s. 3−14. https://ukrsense.dp.ua/index.php/USENSE/issue/view/11. 11.11.2020.
  34. Vodiana, L. V. (2019). Pryslivia ta prykazky іak pershodzherelo pravovoho zvychaiu nimetsˊkoї rodyny. «Molodyi vchenyi. Filolohichni nauky» 1 (65), s. 101−103. https://doi.org/10.32839/2304-5809/2019-1-65-23/ 24.10.2020].
  35. Bartmiński, J. (1999). Punkt widzenia, perspektywa, językowy obraz świata. Lublin, с. 103−120. Bartmiński, J. (2008). Polski stereotyp matki. «Postscriptum Polonistyczne» nr 1(1), с. 33–53. http://www.postscriptum.us.edu.pl/wp-content/uploads/2019/01/3-Bartmiński.pdf.
  36. Bielińska-Gardziel, I. (2009). Stereotyp rodziny we współczesnej polszczyźnie. Warszawa: Slawistyczny Ośrodek Wydawniczy.
  37. Kłusek, U. (2007). Tato to nie mama. «Sygnały Troski» nr 3, c. 4.
  38. Murawska, P. (2016). Wartości rodzinne w zwierciadle ukraińskich paremii. «Studia Ukrainica Posnaniensia» 4, с. 103−107. https://doi.org/10.14746/sup.2016.4.13. 31.10.2020.
  39. Petzold, M. (2001). Familien heute – Sieben Typen familialen Zusammenlebens. «Televizion» 14/1, с. 16−19. https://docplayer.org/16990350-Familien-heute-matthiaspetzold-sieben-typen-familialen-zusammenlebens.html.31.10.2020.
  40. Schneewind, K. A. (2002). Familienpsychologie. В: Paar- und Familientherapie, с. 45−58. https://doi.org/10.1007/978-3-662-09174-6_5.
  41. Skoczylas-Krotla, E. (2010). Obraz rodziny w przysłowiach różnych narodów. «Prace Naukowe AJD w Częstochowie». Seria: Językoznawstwo, 7, с. 155−163. http://212.87.236.17:8080/Content/1071/filologia_polska_7.-155.pdf. 27.10.2020.
  42. Skorupska-Raczyńska, E. (2018). Językowo-kulturowy obraz dziecka w polszczyźnie ogólnej. «Карпатський край» 1−2, с. 180−188. http://nbuv.gov.ua/UJRN/kkr_2018_1-2_23. 1.11.2020.
  43. Skorupska-Raczyńska, E., Rutkowska, J. (2017). Obraz rodziny w polskich serialach familijnych (na przykładzie filmów «M jak miłość», «Klan» i «Barwy szczęścia»). «Język. Religia. Tożsamość» 1(15), с. 85−101. http://cejsh.icm.edu.pl/cejsh/element/bwmeta1.element.desklight-dd5c9ba3-8b42-4ac2-89c0-b284c0cb9592. 1.12.2020.
  44. Taranowicz, I., Grotowska, S. (2015). Rodzina wobec wyzwań współczesności. Wybrane problemy. Wrocław: Oficyna Wydawnicza ARBORETUM.
  45. Voss, H.-G. (1989). Entwicklungspsychologische Familien − forschung und Generationenfolge. In: Keller, H. (Hrsg.). В: Handbuch der Kleinkindforschung. Neuwied: Luchterhand, с. 207−228. https://doi.org/10.1007/978-3-642-83882-8_13.
  46. Krzyżanowski, J. (1969). Nowa księga przysłów i wyrażeń przysłowiowych polskich, t. 1. Warszawa: PIW.
  47. Krzyżanowski, J. (1970). Nowa księga przysłów i wyrażeń przysłowiowych polskich, t. 2. Warszawa: PIW.
  48. Krzyżanowski, J. (1972). Nowa księga przysłów i wyrażeń przysłowiowych polskich, t. 3. Warszawa: PIW.
  49. Świerczyńska, D. (2001). Przysłowia są na wszystko. Warszawa: Wydawnictwo Szkolne PWN.