Słowa kluczowe
archaeology
vegetation
sustainable development
Jak cytować
Abstrakt
Сучасний урбаністичний розвиток, надто в українських реаліях, навряд можна назвати контрольованим. Місцями хижацька, нераціональна та некомфортна забудова – дамоклів меч не тільки історичної забудови, а й екологічних проблем. Території заповідників є гарантовано захищені державою від будь-якого свавілля забудовників. Митрополичий сад Національного заповідника „Києво-Печерська лавра” як яскравий приклад комплексного вивчення та збереження – основа сталого розвитку міського середовища. Ця локація протягом десятків років є об’єктом багатовекторного дослідження. Археологічне вивчення цієї території розпочалося в середині минулого століття і, з певними перервами, продовжується до сьогодні. За цей час тут виявлено і повністю або частково досліджено низку різних за типом та хронологією археологічних пам’яток, комплекс яких доволі точно віддзеркалює основні етапи історичного розвитку зазначеної території та епохальні зміни в характері її використання. У результаті багаторічних досліджень тут розкрито понад 700 м2 і встановлено наявність чотирьох основних культурно-хронологічних горизонтів, а саме: пам’яток ранньозалізного віку (VI-V ст. до н.е.), періоду Київської Русі (XI-XIII ст.), Русько-Литовського періоду (XIV-XVI ст.), доби Модерну та Нового часу. Завдяки археологічним дослідженням ми отримали дані про первинний рельєф території Митрополичого саду та змогли виділити два періоди природно-антропогенного розвитку цієї локації. Паралельно з археологічним вивченням проходили історичні студії Архімандричого саду з його трансформацією в Митрополичий, визначалися особливості його планувальної структури. У статті представлені реконструкції всіх типів флори, які могли рости у Печерському монастирі, починаючи з періоду Київської Русі, та дослідження рослинності вже існуючого саду з XVII ст. до наших днів. Сьогодні розглядається ідея створення Археологічного парку на території Митрополичого саду Національного заповідника „Києво-Печерська лавра”.
Bibliografia
Асєєв Ю., Богусевич В. 1951, Воєнно-обороннi стiни XII ст. Києво-Печерської лаври, “Вiсник Академiї архiтектури УРСР” 4, с. 39-45.
Балакін С. 2017, Пам’ятки первісних культур на теренах Києво-Печерської лаври, у С. Пивоваров та ін. (red.), Могилянські читання 2016. Музейництво і пам’яткоохоронна справа України: традиції та виклики сьогодення. Збірник наукових праць, Київ, с. 120-127.
Безбородов М. 1956, Стеклоделие в древней Руси, Минск.
Богусевич В. 1951, Археологические раскопки в Заповеднике Киево-Печерской Лавры в 1951 г., Киев.
Богусевич В. 1954, Мастерские XI в. по изготовлению стекла и смальты в Киеве, у П.Єфименко (ред.), Краткие сообщения Института археологии, Вып. 3. c. 14-20.
Гончар В. 1993, Археологічні дослідження колишнього митрополичого саду Києво-Печерської лаври у 1987-1988 рр., у П.Толочко (ред.), Стародавній Київ, Київ, с. 167-186.
Гречко Д. 2014, О бескурганных погребениях аборигенного населения Восточноевропейской лесостепи скифского времени, „Revista Arheologică, serie nouă”, Vol. 10, nr 1-2, p. 81-104.
Ісаєвич Я. 1981, Мартин Груневег і його опис Києва, у Коротич В. (ред.), „Всесвіт” 5, с. 204-211.
Литвин Н. 2018a, “Реєстри” економа Досифея – пам’ятка лаврського садівництва першої третини XIX ст, w: С. Пивоваров та ін. (red.), Могилянські читання 2017. Збереження й дослідження культурної спадщини України: люди, ідеї, візії. Збірник наукових праць, Київ, с. 80-84.
Литвин Н. 2018b, Монастирські фрукти та десерти в Лаврській дипломатії XVIII ст, w К. Крайній та ін. (ред.), Церква-наука-суспільство: питання взаємодії. Матеріали шістнадцятої міжнародної наукової конференції (29 травня – 2 червня 2018 р.), Київ, с. 71-74.
Литвин Н. 2020, Митрополичий сад Києво-Печерської лаври, w: К. Крайній та ін.(ред.), Церква – наука – суспільство: питання взаємодії. Матеріали Вісімнадцятої Міжнародної наукової конференції (травень-червень 2020 р.), Київ, c. 36-44.
Максимов Е., Петровская Е. 2008, Древности скифского времени Киевского Поднепровья, Полтава.
Никодимов И. 1999, Воспоминание о Киево-Печерской Лавре, Киев.
Пащина Л., Калайда Г., Сокульський А. 2003, Щоденник Еріха Лясоти із Стеблева, w: В.Смолій та ін. (ред.), Запорозька старовина, Київ–Запоріжжя, с. 222-277.
Романченко О. 2017, Формування розпланувальної структури Митрополичого саду Києво -Печерської лаври, w: К. Крайній та ін. (ред.), Церква – наука – суспільство. Матеріали п’ятнадцятої міжнародної конференції (29 травня – 3 червня 2017 р.), Київ, c. 231-236.
Седова В. 1981, Ювелирные изделия древнего Новгорода (X-XV вв.), Москва.
Тараненко С., Янченко В. 2011, Рослинний ландшафт Верхнього Києва у давньоруський час. Спроба реконструкції, w: П. Толочко та ін. (ред.), Археологія і давня історія України. Вип. 5. Археологія: від джерел до реконструкцій, Київ, с. 227-230.
Тараненко С., Янченко В., Сагайдак М. 2011, До питання про реконструкцію рослинного ландшафту Верхнього Києва X-XIII ст. як природного, так і антропогенного характеру, w: К. Крайній (ред.), Болховітіновський щорічник 2011, Київ, с. 14-25.
Тараненко С. 2016, Археологическая Карта территории Киево-Печерской лавры: методика и перспективы исследования, w Patrimoniul cultural: cercetare, valorificare, promovare», editia a VIII-a (2016; Chisinau). Conferinta stiintifica international editia a VIII-a, Chisinau, 31 mai – 2 iunie 2016, Chisinau, р. 66.
Тараненко С.П., Мисько Ю.В., Балакін С.А., Пабат О.О. 2018, Археологічні дослідження Митрополичого саду Києво-Печерської лаври у 2017 р., w: С. Пивоваров (ред.), Могилянські читання 2017. Збереження й дослідження культурної спадщини України: люди, візії. Збірник наукових праць, Київ, с. 178-183.
Тараненко С. 2019, Нове відкриття у 2018 р. мурів Києво-Печерського монастиря, w A. Zakościelnа (red.), Badania archeologiczne w Polsce środkowowschodniej, zachodniej Białorusi i Ukrainie w roku 2018. Streszczenia wystąpień, Lublin, s. 41-42.
Тараненко С.П., Мисько Ю.В., Зажигалов О.В. 2019, Археологічна карта Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника, Київ.
Тараненко С. 2019, До питання про „скіфський шар” на території Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника, w: С.Пивоваров (ред.), Могилянські читання 2019. Пам’ять і пам’ятки Мазепиною доби: вивчення, збереження, осмислення. Збірник наукових праць, Київ, с. 344-352.
Тараненко С., Кабанець Є. 2019, Датування мурів Печерського монастиря: аналіз та критика джерельної бази, „Український історичний журнал” 3, c. 93-107.
Халебський П. 2008, Україна – земля козаків, Київ.
Asėėv I͡u., Bohusevych V. 1951, Voėnno-oboronni stiny XII st. Kyėvo-Pechersˊkoï lavry, „Visnyk Akademiï arkhitektury URSR” 4, s. 39-45.
Balakin S. 2017, Pam’i͡atki pervisnykh kulˊtur na terenakh Kyėvo-Pechersˊkoï lavry, u S.Pyvovarov ta in. (red.), Mohyli͡ansˊki chytanni͡a 2016. Muzeĭnyt͡stvo i pam’i͡atkookhironna sprava Ukraïny: tradyt͡siï ta vyklyky sˊohodenni͡a. Zbirnyk naukovykh prat͡sˊ, Kyïv, s. 120-127.
Bezborodov M. 1956, Steklodelie v drevneĭ Rusi, Minsk.
Bogusevich V. 1951, Arkheologicheskie raskopki v Zapovednike Kievo-Pecherskoĭ Lavry v 1951 g., Kiev.
Bogusevich V. 1954, Masterskie XI v. po izgotovlenii͡u stekla i smalˊty v Kieve, y. P. Ėfimenko (red.), Kratkie soobsh͡chenii͡a Instituta arkheologii, vyp. 3, s. 14-20.
Gonchar V. 1993, Arkheolohichni doslidz͡henni͡a kolyshnˊoho mytropolychoho sadu Kyėvo-Pechersˊkoï lavry u 1987–1988 rr., u P. Tolochko (red.), Starodavniĭ Kyïv, Kyïv, s. 167–186.
Grechko D. 2014, O beskurgannykh pogrebenii͡akh aborigennogo naselenii͡a Vostochnoevropeĭskoĭ lesostepi skifskogo vremeni, „Revista Arheologică, serie nouă”, vol. X, nr. 1-2, s. 81-104.
Isaėvych I͡ a. 1981, Martyn Hruneveh i ĭoho opys Kyėva, u V. Korotich (red.), „Vsesvit” 5, s. 204-211.
Lytvyn N. 2018a, „Reėstry” ekonoma Docyfe͡ia – pam’͡iatka lavrosˊkoho sadivny͡tstva pershoï tretyny XIX st., v S. Pyvovarov ta in. (red.), Mohyli͡ansˊki chytanni͡a 2017. Zberez͡henni͡a ĭ doslidz͡henni͡a kulˊturnoï spadsh͡chyny Ukraïny: li͡udy, ideï, viziï. Zbirnyk naukovykh prat͡sˊ, Kyïv, s. 120-127.
Lytvyn N. 2018b, Monastyrsˊki frukty ta deserty v Lavrsˊkiĭ dyplomatiï XVIII st., v K. Kraĭniĭ ta in. (red.), Cerkva – nauka – suspilˊstvo: pytanni͡a vzaėmodiï. Materialy shistnadt͡si͡atoï Miz͡hnarodnoï naukovoï konferent͡siï (29 travni͡a – 2 chervni͡a 2018 r.), Kyïv, s. 71–74.
Lytvyn N. 2020, Mytropolychyĭ sad Kyėvo-Pechersˊkoï lavry, w K. Kraĭniĭ ta in. (red.), Cerkva – nauka – suspilˊstvo: pytanni͡a vzaėmodiï. Materialy Visimnadt͡si͡atoï Miz͡hnarodnoï naukovoï konferent͡siï (travenˊ–chervenˊ 2020 r.), Kyïv, s. 36-44.
Maksimov E., Petrovskai͡a E. 2008, Drevnosti skifskogo vremeni Kievskogo Podneprovˊi͡a, Poltava.
Nikodimov I. 1999, Vospominanie o Kievo-Pecherskoĭ Lavre, Kiev.
Pash͡chyna L., Kalaĭda G., Sokulˊsˊkyĭ A. 2003, Sh͡ chodennyk Erikha L͡iasoty iz Stebleva, v V. Smoliĭ ta in. (red.), Zaporozˊka starovyna, Kyïv-Zaporiz͡ hz͡ h͡ia, s. 222-277.
Romanchenko O. 2017, Formuvanni͡a rozplanuvalˊnoï struktury Mytropolychoho sadu Kyėvo-Pechers ˊkoï lavry, v K. Kraĭniĭ na in. (red.), Cerkva – nauka – suspilˊstvo: pytanni͡a vzaėmodiï. Materialy p’i͡atnadt͡si͡atoï miz͡hnarodnoï naukovoï konferent͡siï (29 travni͡a – 3 chervni͡a 2017 r.), Kyïv, s. 231-236.
Sedova V. 1981, I͡uvelirnye izdelii͡a drevnego Novgoroda (X–XV vv.), Moskva.
Taranenko S., I͡anchenko V. 2011, Roslynnyĭ landshaft Verkhnˊoho Kyėva u davnˊorusˊkyĭ chas. Sproba rekonstruk͡tsiï, v P. Tolochko ta in. (red.), Arkheolohi͡ia i davn͡ia istori͡ia Ukraïny. Vyp. 5. Arkheolohi͡ia: vid dz͡herel do rekonstruk͡tsiĭ, Kyïv, s. 227-230.
Taranenko S., I͡anchenko V., Sahaĭdak M. 2011, Do pytanni͡a pro rekonstrukt͡sii͡u roslynnoho landshaftu Verkhnˊoho Kyėva X–XIII st. i͡ak pryrodnoho, tak i antropohennoho kharakteru, v K. Kraĭniĭ (red.), Bolkhovitinovsˊkyĭ sh͡chorichnyk 2011. Kyïv, s. 14-25.
Taranenko S. 2016, Arkheologicheskai͡a Karta territorii Kievo-Pecherskoĭ lavry: metodika i perspektivy issledovanii͡a, v Patrimoniul cultural: cercetare, valorificare, promovare, editia a VIII-a (2016; Chisinau). Conferinta stiintifica international editia a VIII-a, Chisinau, 31 mai-2 iunie 2016, Chisinau, р. 66.
Taranenko S.P., Misˊko I͡u.V., Balakin S.A., Pabat O.O. 2018, Arkheolohichni doslidzhenni͡a Mytropolychoho sadu Kyėvo-Pechersˊkoï lavry u 2017 r., v S. Pyvovarov (red.), Mohyli͡ansˊki chytanni͡a 2017.
Zberez͡henni͡a ĭ doslidz͡henni͡a kulˊturnoï spadsh͡chyny Ukraïny: li͡udy, ideï, viziï. Zbirnyk naukovykh prat͡sˊ, Kyïv, s. 178-183.
Taranenko S. 2019, Nove vidkrytti͡a u 2018 r. muriv Kyėvo-Pechersˊkoho monastyri͡a, v A. Zakościelnа (red.), Badania archeologiczne w Polsce środkowowschodniej, zachodniej Białorusi i Ukrainie w roku 2018. Streszczenia wystąpień, Lublin, s. 41-42.
Taranenko S.P., Mysˊko I͡u.V., Zaz͡hihalov O.V. 2019, Arkheolohichna karta Nat͡sionalˊnoho Kyėvo-Pechers ˊkoho istoryko-kulˊturnoho zapovidnyka, Kyïv.
Taranenko S. 2019, Do pytanni͡a pro „skifsˊkyĭ shar” na terytoriï Nat͡sionalnoho Kyėvo-Pechersˊkoho istoryko-kulˊturnoho zapovinyka, v S. Pyvovarov (red.), Mohili͡ansˊki chytanni͡a 2019. Pam’i͡atˊ i pam’i͡atky Mazepinoi͡u doby: vyvcherenni͡a, zberez͡henni͡a, osmyslenni͡a. Zbirnyk naukowych prat͡sˊ, Kyïv, s. 344-352.
Taranenko S., Kabanet͡sˊ Ė. 2019, Datuvanni͡a muriv Pechersˊkoho monastyri͡a: analiz ta krytyka dz͡herelˊnoï bazy, „Ukraïnsˊkyĭ istorychnyĭ z͡hurnal” 3, s. 93-107.
Khalebsˊkyĭ P., 2008, Ukraïna – zemi͡a kozakiv, Kyïv.
Licencja
Prawa autorskie posiada autor/autorzy utworu, który/którzy udzielają licencji do jego opublikowania Czasopismu.